Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
Вступна та резолютивна частини
м. Миколаїв.
08.06.2011 р. справа № 2а-1130/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинському О.В.,
за участю представників
відповідача: ОСОБА_1 (довіреність від 13.01.2011 р. № 352/9/10-224);
прокуратури Миколаївської області: Дзюбан О.В. (посвідчення № 253 від 26.03.10 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр-95",
вул. Дзержинського, 1, кв. 5, м. Миколаїв, 54003
доДержавної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області, вул. Веселинівська, 50,
м. Миколаїв, 54036
за участю прокуратури
Миколаївської областівул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54001,
провизнання дій щодо проведення перевірки протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.01.2011 р. № 0000012301/0,
керуючись статтями 2, 7, 17, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя Ю.І. Продан
Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
08.06.2011 р. справа № 2а-1130/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинському О.В.,
за участю представників
відповідача: ОСОБА_1 (довіреність від 13.01.2011 р. № 352/9/10-224);
прокуратури Миколаївської області: Дзюбан О.В. (посвідчення № 253 від 26.03.10 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр-95",
вул. Дзержинського, 1, кв. 5, м. Миколаїв, 54003
доДержавної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області, вул. Веселинівська, 50,
м. Миколаїв, 54036
за участю прокуратури
Миколаївської областівул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54001,
провизнання дій щодо проведення перевірки протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2011 р. № 0000012301/0,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр-95" (далі - ТОВ) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області (далі - ДПІ) про визнання дій щодо проведення перевірки протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 8 лютого 2011 року № 0000012301/0, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1909279,32 грн. (у т.ч. основний платіж - 1527423,46 грн., штрафні (фінансові) санкції - 381855,86 грн.).
В обґрунтування позовних вимог, ТОВ посилалося на порушення ДПІ порядку проведення документальної невиїзної перевірки позивача, установленого податковим законодавством та неправомірність прийнятого за наслідками її проведення, спірного податкового повідомлення-рішення.
Заперечуючи проти позову, ДПІ вказувала на те, що перевірку ТОВ проведено з підстав та в порядку, встановленому чинним податковим законодавством і прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення відповідає вимогам цього законодавства.
8 червня 2011 року до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник ДПІ позов не визнав та у його задоволенні просив суд відмовити.
Представник прокуратури також просив у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 08.06.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення представників ДПІ та прокуратури, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову повністю з таких підстав.
Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ є юридичною особою, зареєстрованою Миколаївською районною державною адміністрацією Миколаївської області 07.07.2008 р. за № 15151020000000664 та перебуває на податковому обліку в ДПІ з 08.07.2008 р. за № 432.
ДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ з питання взаємовідносин з контрагентом Приватним підприємством Фірма "Истоки-С" за період липень, серпень 2010 року, за наслідками якої складено акт від 31.01.2011 р. № 55/23-36027577, у якому встановлено порушення позивачем вимог пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.7.3 пункту 7.3, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (який діяв у період, під час якого і виявлені порушення і в редакції, чинній на час їх вчинення), у зв'язку із заниженням суми податку на додану вартість, що підлягала сплаті до бюджету в розмірі 1527423,46 грн. (у т.ч. за липень 2010 року - 791802,79 грн., серпень 2010 року - 735620,67 грн.).
На підставі цього акту перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 08.02.2011 р. № 0000012301/0, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1909279,32 грн. (у т.ч. основний платіж - 1527423,46 грн., штрафні (фінансові) санкції - 381855,86 грн.).
Надаючи правової оцінки цим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України (далі - ПК), документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (пункт 79.2 статті 79 ПК).
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (пункт 79.3 статті 79 ПК).
Судом установлено і матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу начальника ДПІ від 27.01.2011 р. № 18 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Центр-95" з питання взаємовідносин з контрагентом ПП Фірма "Истоки - С" за липень, серпень 2010 року", відповідачем проведено зазначену перевірку відповідно до затвердженого плану перевірки.
27 січня 2011 року відповідач повідомив листом № 894/10/23-121 директора ТОВ про проведення цієї перевірки (про що свідчить його підпис на розписці про отримання наказу ДПІ від 27.01.2011 р. № 18).
Таким чином, установлені судом і підтверджені матеріалами справи обставини свідчать, що ДПІ документальну невиїзну перевірку ТОВ проведено з підстав та в порядку, встановленому чинним податковим законодавством.
Необґрунтованою і такою, що спростовується фактичними обставинами, суд вважає і вимогу позивача про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 ПК, цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 113.3 статті 113 ПК, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.
У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість (пункт 123.1 статті 123 ПК).
Наявними у матеріалах справи доказами (первинними документами, зокрема, податковими накладними, накладними, прибутковими касовими ордерами, а також поясненнями директора ТОВ), наданими відповідачем у судовому засіданні, установлено і документально підтверджено факт порушення позивачем вимог пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.7.3 пункту 7.3, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (який діяв у період, під час якого і виявлені порушення і в редакції, чинній на час їх вчинення), у зв'язку із заниженням суми податку на додану вартість, що підлягала сплаті до бюджету в розмірі 1527423,46 грн. (у т.ч. за липень 2010 року - 791802,79 грн., серпень 2010 року - 735620,67 грн.).
Таким чином, з урахуванням установлених обставин справи, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення ДПІ від 08.02.2011 р. № 0000012301/0, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1909279,32 грн. (у т.ч. основний платіж - 1527423,46 грн., штрафні (фінансові) санкції - 381855,86 грн.), вимогам податкового законодавства не суперечить, прийняте нею в межах повноважень та у спосіб, встановлених відповідними нормативно - правовими актами, якими керується у своїй діяльності цей державний орган, тому підстави для його скасування, відсутні.
Суд, при вирішенні цього спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 1 статті 9 КАС).
Положення частини 1 статті 9 КАС відповідають приписам частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 71 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).
Ураховуючи, що всупереч наведеним вимогам КАС, позивач обґрунтованості заявлених позовних вимог не довіві та доказів щодо порушення ДПІ порядку проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ, установленого податковим законодавством та неправомірності прийнятого за наслідками її проведення спірного податкового повідомлення-рішення, не надав, суд вирішив у задоволенні позову відмовити повністю.
Керуючись статтями 2, 7, 17, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя Ю.І. Продан
Повний текст постанови складено та підписано 10 червня 2011 року.