Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
Вступна та резолютивна частини
м. Миколаїв.
01.06.2011 р. справа № 2а-373/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинському О.В.,
за участю представника відповідача:
ОСОБА_1 (довіреність від 08.04.2011 р. № 500/10/10-010);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомКомунального підприємства "Південьсервіс",
вул. Дружби народів, 48, м. Южноукраїнськ,
Миколаївська область,55002
доЮжноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції в Миколаївській області,
вул. Комсомольска, 3, м. Южноукраїнськ, 55000
провизнання неправомірним рішення від 27.12.10 р. № 0001562350
керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати рішення Южноукраїнської об'єднаної податкової інспекції в Миколаївській області від 27.12.2010 р. № 0001562350 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5575 грн.
3. В решті позову відмовити.
4. Відшкодувати Комунальному підприємству "Південьсерівс" судовий збір у сумі 1,70 грн. з Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя Ю.І. Продан
Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
01.06.2011 р. справа № 2а-373/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинському О.В.,
за участю представника відповідача:
ОСОБА_1 (довіреність від 08.04.2011 р. № 500/10/10-010);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомКомунального підприємства "Південьсервіс",
вул. Дружби народів, 48, м. Южноукраїнськ,
Миколаївська область,55002
доЮжноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції в Миколаївській області,
вул. Комсомольска, 3, м. Южноукраїнськ, 55000
про визнання неправомірним рішення від 27.12.10 р. № 0001562350
Комунальне підприємство "Південьсервіс" (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції в Миколаївській області (далі - Южноукраїнська ОДПІ) про визнання неправомірним рішення від 27.12.2010 р. № 0001562350 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 12290 грн.
В обґрунтування своїх вимог Підприємство посилалася на те, що вимоги Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), ним не порушено, а прийняте Южноукраїнською ОДПІ спірне рішення, не відповідає нормам чинного законодавства і фактичним обставинам, установленим під час перевірки.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, вказуючи на те, що факт порушення позивачем норм зазначених нормативно-правових актів підтверджено фактичними обставинами, установленими під час проведення відповідної перевірки, спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірним і підстави для його скасування, відсутні.
1 червня 2011 року до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника.
У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та просив суд у його задоволенні відмовити.
У судовому засіданні 1 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що 11 грудня 2011 року Южноукраїнською ОДПІ проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці - ТОВ "Южноукраїнський ринок" та ТОВ "Титан", розташованих за адресою: м. Южноукраїнськ, вул. Молодіжна, 4 та вул. Молодіжна, 4-а, відповідно, суб'єкта господарської діяльності - Підприємства, за наслідками якої складено акт № 0079/14/09/23/36230625, у якому встановлено:
- непроведення розрахункової операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на суму 1155 грн. 10 листопада 2009 року, чим порушено пункти 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР (відповідно до пункту 1 статті 17 цього Закону, застосовано фінансову санкцію у п'ятикратному розмірі суми, тобто 1155 х 5 = 5775 грн.);
- проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування, чим порушено вимоги пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР (відповідно до пункту 6 статті 17 цього Закону, застосовано фінансову санкцію у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто, 17 грн. х 5 х 2 (РРО) = 170,00 грн.);
- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному "X" звіті, різниця складає - 1 грн., чим порушено вимоги пункту 13 статті 3 Закону № 265/95 (відповідно до статті 22 цього Закону застосовано фінансову санкцію у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, тобто 1 грн. х 5 = 5 грн.);
- оформлення касових чеків неналежним чином у 224 випадках за 11.12.2010 р. на суму 1394 грн., чим порушено пункти 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР (відповідно до пункту 1 статті 17 цього Закону, застосовано фінансову санкцію у п'ятикратному розмірі суми, тобто 1394 х 5 = 6970 грн.).
На підставі цього акту перевірки, Южноукраїнською ОДПІ прийнято рішення від 27.12.2010 р. № 0001562350 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 12290 грн.
Надаючи правової оцінки цим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Стосовно непроведення Підприємством розрахункової операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на суму 1155 грн. 10 листопада 2009 року, слід зазначити наступне.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР).
Згідно з частиною 1 статті 238 Господарського кодексу України (у редакції, яка діяла на с виникнення спірних відносин, далі - ГК), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
З огляду на визначення поняття адміністративно-господарської санкції, її ознаками є наявність порушення визначених законодавством правил здійснення господарської діяльності та їх застосування виключно до суб'єктів господарювання відповідними уповноваженими державними органами.
Матеріалами справи підтверджено порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Підприємство є суб'єктом господарювання у розумінні пункту 1 частини 2 статті 55 ГК.
Южноукраїнська ОДПІ відповідно до повноважень, наданих їй Законам України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) та Законом № 265/95-ВР, є уповноваженим органом державної влади, наділеним компетенцією застосовувати адміністративно-господарські санкції.
Згідно з частиною 1 статті 250 ГК, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Суд вважає, що штрафні (фінансові) санкції, встановлені законодавчими актами не з питань оподаткування, за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, які за визначенням частини 1 статті 238 ГК можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності як заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.
З огляду на це, такі санкції органами державної податкової служби можуть застосовуватись до суб'єктів господарювання протягом строків, визначених статтею 250 зазначеного Кодексу для застосування адміністративно-господарських санкцій, тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Застосування адміністративно-господарських санкцій поза межами строку, встановленого законодавством, є порушенням прав суб'єкта господарювання.
В акті перевірки встановлено факт непроведення розрахункової операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на суму 1155 грн. 10 листопада 2009 року, тоді як рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001562350 прийнято відповідачем 27.12.2010 р.
Таким чином, застосування Южноукраїнською ОДПІ цих санкцій у розмірі 5575 грн. (тобто 1155 х 5), є неправомірним.
Щодо встановленого в акті перевірки факту проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування, що призвело до порушення Підприємством вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР, слід зазначити наступне.
Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (пункт 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР).
Згідно з пунктом 6 статті 17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Актом перевірки встановлено і позивачем не спростовано факт порушення позивачем вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР, тому застосування фінансової санкції відповідно до пункту 6 статті 17 цього ж Закону (17 грн. х 5 х 2 (РРО) = 170,00 грн.), є правомірним.
Стосовно невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному X-звіті, то в акті перевірки встановлено і позивачем не заперечується, що на місці проведення розрахункових операцій знаходились готівкові кошти в сумі 1 грн.
Відповідно до абзацу 26 статті 2 Закону № 265/95-ВР, місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (стаття 22 Закону № 265/95-ВР).
Таким чином, застосування Южноукраїнською ОДПІ фінансових санкцій у розмірі 5 грн. (тобто 1 грн. х 5 = 5 грн.), є правомірним.
Також Южноукраїнською ОДПІ в акті перевірки встановлено і позивачем не спростовано факт оформлення касових чеків неналежним чином у 224 випадках за 11.12.2010 р. на суму 1394 грн., що призвело до порушення останнім вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР
Форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України (частина 1 статті 8 Закону № 265/95-ВР).
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР).
Таким чином, застосування Южноукраїнською ОДПІ фінансових санкцій у розмірі 6970 грн. (тобто 1394 грн. х 5 = 6970 грн.), є правомірним.
З урахуванням установлених обставин і норм вищезазначених нормативно-правових актів, суд вирішив позов Підприємства задовольнити частково та скасувати рішення Южноукраїнської ОДПІ від 27.12.2010 р. № 0001562350 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5575 грн., а в решті - відмовити.
Суд при вирішенні цього спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 1 статті 9 КАС).
Згідно з частиною 1 статті 71 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).
Відповідно до частини 3 статті 94 КАС, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати рішення Южноукраїнської об'єднаної податкової інспекції в Миколаївській області від 27.12.2010 р. № 0001562350 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5575 грн.
3. В решті позову відмовити.
4. Відшкодувати Комунальному підприємству "Південьсерівс" судовий збір у сумі 1,70 грн. з Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя Ю.І. Продан
Повний текст постанови складено та підписано 6 червня 2011 року.