Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
Вступна та резолютивна частини
м. Миколаїв.
05.05.2011 р. Справа № 2а-5578/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., за участю секретаря судового засідання Котенко О.В.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2 -дов. № 1131/01-4 від 11.10.2010 року,
розглянувши адміністративну справу за
за адміністративним позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54003),
до відповідача: Управління у стравах захисту прав споживачів у Миколаївський області (вул. Шевченко, 58, м. Миколаїв, 54001),
про: спонукання суб'єкта владних повноважень до вчинення дій, стягнення компенсації в розмірі 200,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Управління у стравах захисту прав споживачів у Миколаївський області протягом місяця з дня набрання законної сили рішення суду, розглянути заяву позивача - ОСОБА_1 від 26.04.2010 року в його присутності та надати письмову відповідь за результатами розгляду заяви.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Відшкодувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54003) судові витрати в сумі 3, 40 грн. з Державного бюджету України.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя О.В. Малих
Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
05 травня 2011 р. Справа № 2а-5578/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., за участю секретаря судового засідання Котенко О.В.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2 -дов. № 1131/01-4 від 11.10.2010 року,
розглянувши адміністративну справу за
за адміністративним позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54003),
до відповідача: Управління у стравах захисту прав споживачів у Миколаївський області (вул. Шевченко, 58, м. Миколаїв, 54001),
про: спонукання суб'єкта владних повноважень до вчинення дій, стягнення компенсації в розмірі 200,00 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача вчинити дії щодо зобов'язання відповідача -Управління у справах захисту прав споживачів у Миколаївський області розглянути його скаргу від 26.04.2010 року в його присутності та надати йому письмову відповідь за результатами її розгляду, а також стягнення компенсації заподіяної йому моральної шкоди у розмірі 200 грн..
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 26 квітня 2010 року він звернувся до відповідача зі скаргою , в пункті 3 скарги він висловив своє бажання бути присутнім при розгляді цієї скарги. Протягом тривалого часу в плоть до подачі позовної заяви до адміністративного суду Миколаївської області 2 вересня 2010 року ,він запрошення на розгляд скарги не отримав та відповіді на свою скаргу теж не отримував.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що Управлінням у справах захисту прав споживачів у Миколаївський області заяву позивача від 26.04.2010 року була розглянута 20.05.2010 року та за її результатами надана письмова відповідь. Стосовно вимог , щодо розгляду заяви в його присутності, то 18.05.2010 року позивачу було направлено запрошення для розгляду матеріалів його заяви , але в назначений час він не з'явився , тому заява було розглянута за його відсутністю. Крім того позивач -ОСОБА_1 поняття «заява»підмінює поняттям «скарга», законодавством встановлено відшкодування матеріальної і моральної шкоди у зв'язку з порушенням законодавства при розгляді тільки скарги. В даному випадку позивачем -ОСОБА_1 подана заява.
Під час розгляду справи, позивач та представник відповідача підтримав запереченнях проти позову.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 05.05.2011 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
Відповідно до статті 19 Закону України “Про звернення громадян”, Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Крім того, частиною першою статті 20 Закону України “Про звернення громадян” встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Згідно п.5 ст.18 Закону України «Про звернення громадян» право громадянина при розгляді його заяви чи скарги бути присутнім про розгляді заяви чи скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача, Управління у справах захисту прав споживачів у Миколаївський області отримало звернення від громадянина ОСОБА_1 , де в пункті 3 скарги він висловив своє бажання бути присутнім при розгляді цієї скарги, звернення позивача було зареєстроване Управління у справах захисту прав споживачів у Миколаївський області 26.04.2010 року з позначкою П-182.
Судом встановлено, що відповідачем на зазначене звернення позивача надана відповідь 20.05.2010 року за Вих. № П-182-1, в строк, що встановлений законодавством. З огляду на матеріали справи направлення відповіді позивачу підтверджується копією витягу з «Журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян» (а.с.82-84). На виконання пункту 3 заяви позивача щодо бажання бути присутнім при розгляді скарги, позивач направив відповідачу Запрошення від 18.05.2010 р. № 509/01-4 , де зазначено що він запрошується до управління для розгляду його заяви на 20.05.2010 року об 10 годині. Направлення зазначеного запрошення відповідачу підтверджується копією витягу з «Журналу реєстрації вихідних документів»(а.с.85-86). В зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_1 не прибув в зазначений час не прибув до управління розгляд заяви позивача відбувся без його участі. Все листування в Управлінні у справах захисту прав споживачів у Миколаївський області здійснюється звичайною поштою
На думку суду, відповідачем - Управлінням у справах захисту прав споживачів у Миколаївський області доведена лише правомірність дій щодо надання відповіді 20.05.2010 року за Вих. № П-182-1 на заяву позивача від 26 квітня 2010 року в строк, що встановлений законодавством .
Стосовно Запрошення від 18.05.2010 р. № 509/01-4 то суд не приймає до уваги доводи відповідача про належне реагування з боку відповідача на бажання позивача ОСОБА_1 бути присутнім при розгляді поданої скарги, оскільки зазначене запрошення № 509/01-4 від 18.05.2010р. направлене позивачу поштою 18 травня 2010 року без урахування поштового перебігу, в зв'язку з чим позивач був позбавлений права бути присутнім при розгляді свого звернення.
Крім того, в матеріалах справи міститься копія скарги позивача ОСОБА_1 до позивача (а.с. 8) де зазначений контактний телефон позивача. Зазначений факт до уваги відповідачем прийнятий не був.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач ОСОБА_1 просить стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 200 грн.
Відповідно до ст. 1173 Цивільного Кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державною, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Конституція України (ст. 56) проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної та матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Частиною 2 ст. 23 Цивільного Кодексу України визначено, що моральна шкода полягає:
- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я,
- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів,
- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна,
- у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Ч.3 ст. 23 ЦК України встановлено , що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин , які мають істотне значення. При розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
З оглядом на обставини справи, беручи до уваги п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування морально ( немайнової) шкоди ( із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 р. № 5)”, суд вважає, що моральна шкода, заявлена позивачем в сумі 200 грн. є необґрунтованою.
Позивачем не доведений визначений ним розмір відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 грн. Враховуючи усі обставини справи і відсутність доказів, яки б підтверджували викладені в позовній заяві обставини для відшкодування моральної шкоди, а саме перенесеного позивачем психологічного дискомфорту , значного порушення душевного психологічного дискомфорту, а також порушення душевної рівноваги суд вважає, що ці позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають .
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, перевіривши дії відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд прийшов до висновку, що заяву позивача ОСОБА_1 від 26.04.2010року , розглянуто без врахування бажання позивача, яке повинне було прийматися до уваги при розгляді зазначеної скарги.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Управління у стравах захисту прав споживачів у Миколаївський області протягом місяця з дня набрання законної сили рішення суду, розглянути заяву позивача -ОСОБА_1 від 26.04.2010 року в його присутності та надати письмову відповідь за результатами розгляду заяви.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Відшкодувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54003) судові витрати в сумі 3, 40 грн. з Державного бюджету України.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя О.В.Малих
Постанова оформлена у відповідності до ст.. 163 КАС України
та підписана суддею 10 травня 2011 року