Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
16.02.2011 р. Справа № 2а-8687/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,
представника позивача: ОСОБА_1, довіреність № 07-78 від 10.01.11 р.,
представника відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомЦентрального районного центру зайнятості м. Миколаєва, вул. Нікольська, 68,Миколаїв,54001
доОСОБА_2, АДРЕСА_1, 54055
простягнення заборгованості у сумі 5986,44 грн.,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 5986,44 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначає, що перебуваючи на обліку як безробітний та отримуючи допомогу по безробіттю, відповідач був приватним підприємцем і, відповідно, не мав права на отримання допомоги по безробіттю.
Відповідач у судове засідання не прибув. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі і призначення справи до судового розгляду від 20.12.2010 року направлена за юридичною адресою відповідача, вказаною позивачем у позовній заяві та ним отримана. Про причини неявки в судове засідання не повідомив. (а. с. 35).
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
19.05.2010 року до Центрального районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернувся ОСОБА_2 Згідно п. 2 абз. 3 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219 (далі - Порядок), під час проведення реєстрації кожна особа за допомогою працівника центру зайнятості заповнює із застосуванням автоматизованої системи картку особи, що звернулася до центру зайнятості (далі - картка), у якій зазначаються особисті дані особи (прізвище, ім'я та по батькові; зареєстроване місце проживання; число, місяць та рік народження, ідентифікаційний номер), останнє місце роботи або вид діяльності, що визначений частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", підстава припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або підстава припинення іншого виду діяльності, що підтверджено документально, і засвідчує особистим підписом достовірність внесених до картки даних та ознайомлюється з пам'яткою "Ваші права - Ваші обов'язки".
Згідно вказаної норми Порядку, відповідач заповнив картку № 140510310051900003 (а. с. 16).
Відповідно до п. 11 абз. 2, 3 Порядку, державна служба зайнятості здійснює підбір підходящої роботи для громадян відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про зайнятість населення". За відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості.
Таким чином, з вказаної норми вбачається, що наданню статусу безробітного обов'язково передує реєстрація особи у центрі зайнятості як такої, що шукає роботу. При цьому, центр зайнятості, приймаючи рішення про надання особі статусу безробітного, виходить з тих відомостей, які особа внесла у персональну картку, при реєстрації як такої, що шукає роботу.
26.05.2010 року відповідач подав заяву про надання йому статусу безробітного і отримання допомоги по безробіттю (а. с. 17).
Відповідно до ст. ст. 22, 23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, того ж дня відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, яка виплачувалась у період з 26.05.2010 року до 23.09.2010 року і склала 5929,55 грн., що підтверджується довідкою позивача (а. с. 12).
Також, за заявою відповідача, його було направлено на курси підвищення кваліфікації за навчальною програмою "Бізнес-планування для організації підприємницької діяльності" згідно договору № 140510183000214. ОСОБА_2 пройшов курси підвищення кваліфікації за навчальною програмою "Бізнес-планування для організації підприємницької діяльності" з 31.08.2010 року по 06.09.2010 року. Згідно довідки позивача №11-2333/0/18-10 від 24.09.2010 року сума витрат пов'язаних з навчанням відповідача складає 56,89 грн. (а. с. 13, 20).
Згідно ст. 12 ч. 2 п. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", позивачем проведено звірку даних центру зайнятості із даними Державної податкової адміністрації України і виявлено, що перебуваючи на обліку як безробітний та отримуючи допомогу по безробіттю, відповідач був приватним підприємцем, що підтверджується наявними у справі матеріалами (а. с. 8-10).
Відповідно до ст. 1 ч. 3 п. б Закону України "Про зайнятість населення", громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, відносяться до зайнятого населення.
З огляду на наведені норми, суд приходить до висновку про те, що відповідач на час перебування на обліку у Центральному районному центрі зайнятості, був приватним підприємцем та відноситься до зайнятого населення.
Згідно п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 р. №357, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Таким чином, суд вважає, що відповідачу було безпідставно нарахована та виплачена допомога по безробіттю у сумі 5929,55 грн., а також підлягають поверненню витрати пов'язані з навчанням відповідача у сумі 56,89 грн. (5929,55 грн. + 56,89 грн. = 5986,44 грн.) Таким чином загальна заборгованість складає 5986,44 грн.
Спори, що виникають із правовідносин щодо виплати допомоги по безробіттю, відповідно до ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", вирішуються в судовому порядку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені представником позивача та підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 54055, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва (вул. Нікольська, 68, м. Миколаїв, 54001, р/р 37175001000436 у ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 20917678) 5986,44 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя А. О. Мороз