Категорія №10.2.4
Іменем України
23 червня 2011 року Справа № 2а-4897/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого -судді: Горпенюк О.А.
при секретарі: Бородіній І.Ю.
за участю сторін:
представника позивача: Мозгова З.Л.
представника відповідача: Черніков Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Публічно акціонерного товариства «Луганський хіміко - фармацевтичний завод» до Управління Пенсійного фонду України в Кам'янобрідському районі м. Луганська про скасування рішення № 164 про застосування фінансових санкцій, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічно акціонерного товариства «Луганський хіміко - фармацевтичний завод» до Управління Пенсійного фонду України в Кам'янобрідському районі м. Луганська про скасування рішення № 164 про застосування фінансових санкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.
В період з 18.05.2011 по 31.05.2011 відповідачем проводилась планова перевірка позивача з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 21.11.2006 до 21.01.2011 та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 0.01.2007 до 31.12.2010. В ході перевірки було виявлено відхилення нарахованих страхових внесків за ставкою 33,2 %, а саме платником безпідставно було зменшено нараховані страхові внески за ставкою 33,2 5 на суму 702,07 грн., про що зазначено в акті про результати перевірки від 31.05.2011. Цю суму позивачу було донараховано. 31 травня 2011 року начальником управління Пенсійного фонду України в Кам'янобрідському районі м. Луганська на підставі зазначеного акту винесено рішення № 164 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, відповідно до якого позивачу нараховано фінансові санкції в розмірі 351,02 грн. Позивач вважає рішення незаконним та просить його скасувати.
Позивач вважає, що оскаржуване рішення є незаконним з таких підстав.
Відповідачем при застосування до позивача фінансових санкцій було застосовано законодавство, яке втратило чинність.
Стаття 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою визначено, що страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, виключена згідно п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI
Частина 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою передбачено застосування виконавчими органами ПФУ до страхувальників фінансових санкцій, виключена згідно п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464- VI.
Порядок формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року № 7-6, втратив чинність згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 5 листопада 2009 року № 26-1.
Під час судового засідання позивач підтримав позов повністю.
Представник відповідача під час судового засідання проти позову заперечував, посилаючись на наступне.
Відповідно до п. 9.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 01 січня 2011 року.
Підставою для прийняття такого рішення є акт перевірки або акт звірки, рахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, звіт прор суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванн до органів Пенсійного фонду України.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем за результатами планової перевірки Публічно акціонерного товариства «Луганський хіміко - фармацевтичний завод» з питань дотримання вимог законодавства що до нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 21.11.2006 по 21.01.2011 та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду України за період з 01.01.2007 до 31.12.2010 складено акт від 31.05.2011. (а.с. 7 - 9)
На підставі акт прийнято Рішення № 164 від 31.05.2011, згідно якого позивачу нараховано на підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фінансові санкції в сумі 351,02 грн. (а.с. 5)
Сума фінансової санкції нараховано за зменшення нарахованих страхових внесків за ставкою 33,2 % на суму 702,07 грн. відповідно до розрахунку фінансових санкцій. (а.с. 6)
В звіті за липень 2010 року позивачем зазначено суму, на яку зменшено внески у зв'язку з виправленням помилки в період після 01.01.2004 - 702,07 грн. (а.с. 30)
Помилка була допущена у звітності за липень 2010 року є технічною, так як ніяк не вплинула на розрахунки з Пенсійним фондом. Згідно розрахунків позивача сума страхових внесків за липень 2010 року визначена правильно (а.с. 27 - 28), сплачено до бюджету страхові внески в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с 31 - 49).
В акті від 31.05.2011 зазначена різниця в сумі 702,07 грн. з страхових внесків між даними в звіті та виявлених під час перевірки, але між фактично сплаченою сумою страхових внесків и нарахованою сумою відповідачем сумою страхових внесків відхилень не виявлено (а.с. 8), що підтверджує факт сплати позивачем страхових внесків до пенсійного фонду в повному обсязі.
Спеціальним законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно абз.6 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”із змінами, внесеними згідно з Кодексом № 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010 на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, абз.6 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”чітко встановлено, що за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом на період до повного стягнення сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року.
Згідно п.п.п. “й”п.п.12) п.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” у Законі України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” частини першу -дев'яту ст. 106 виключено.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем в порушення вимог діючого законодавства застосовано до позивача фінансові санкції на підставі п.4 ч.9 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, яку виключено Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, оскільки рішення про застосування вищевказаної фінансової санкції прийнято після 01 січня 2011, тобто коли у відповідач були відсутні повноваження щодо їх застосування на підставі п.4 ч.9 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Таким чином, позивач надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 164 від 31.05.2011, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для задоволення позову.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 23 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 88, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Публічно акціонерного товариства «Луганський хіміко - фармацевтичний завод» до Управління Пенсійного фонду України в Кам'янобрідському районі м. Луганська про скасування рішення № 164 про застосування фінансових санкцій задовольнити.
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Кам'янобрідському районі м. Луганська від 31.05.2011.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 29 червня 2011 року.
СуддяО.А. Горпенюк