Категорія №11.5
Іменем України
29 червня 2011 року Справа № 2а-5066/11/1270
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Островська О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Слов'яносербського районного управління юстиції Луганської області про визнання дій незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-
16.06.2011 року позивачка фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Слов'яносербського районного управління юстиції Луганської області про визнання дії відповідача по відкриттю виконавчого провадження незаконними та про скасування постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Слов'яносербського районного управління юстиції Луганської області Вейко Н.В. про відкриття виконавчого провадження від 30.05.2011 року про стягнення боргу з позивачки в сумі 1591 грн.20 коп., яку вона отримала 4.06.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що Відділом державної виконавчої служби Слов'яносербського районного управління юстиції Луганської області винесена постанова від 30.05.2011 року про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги про сплату боргу № 142 Управління Пенсійного фонду України у Слов'яносербському районі Луганської області про примусове стягнення з неї боргу у сумі 1591 грн.20 коп.
Позивачка вважає вищевказану постанову незаконною на підставі того, що вимоги сформовані Управлінням пенсійного Фонду України не є виконавчими документами у розумінні ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження». Також зазначила, що в постанові про відкриття виконавчого провадження невірно вказане її прізвище, ім'я та по-батькові.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
За таких підстав і відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області для примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби Словя'носербського районного управління юстиції Луганської області направлено вимогу № Ф-73 від 06 травня 2011 року про стягнення недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з ОСОБА_1 в сумі 1591 грн. 20 коп.
30.05.2011 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Слов'яносербського районного управління юстиції Луганської області на підставі ст.ст. 17,19,20,25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаною вимогою та встановлено 7 денний термін для добровільного виконання, до 06.06.2011 року .
Суд вважає дії відповідача з відкриття виконавчого провадження правомірними з наступних підстав.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, зокрема: рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Вимога Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі в Луганській області є рішенням органу державної влади.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.
Відповідно до абз.5 п.7 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Тобто, незважаючи на зміни в статті 106 Закону №1058, які набрали чинності з 01.01.2011 року, у відповідача збереглись повноваження щодо прийняття вимог з метою погашення недоїмки, яка не погашена станом на 01.01.2011 року.
Частиною 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" № 1058, (яка була чинною на момент виникнення недоїмки) територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов"язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.
Вимога про сплату недоїмки або рішення суду про стягнення недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом. При цьому в разі наявності у страхувальника одночасно із зобов"язаннями із сплати недоїмки зобов"язань із сплати податків, інших обов"язкових платежів, передбачених законом, або зобов"язань перед іншими кредиторами, у тому числі зобов'язань за іншими рішеннями суду, стягнення недоїмки здійснюється в першу чергу і має пріоритет перед усіма іншими зобов"язаннями та стягненнями (крім зобов'язань щодо виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та витрат, пов'язаних з виконанням судових рішень із стягнення недоїмки).
Крім того, ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Таким чином, вимога Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області № Ф-73 від 06 травня 2011 про стягнення недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є виконавчим документом.
Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Вимога Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області № Ф-73 від 06 травня 2011 року відповідає вимогам, які пред'являються до виконавчого документа, строк пред'явлення її до виконання не закінчився, вказаний виконавчий документ пред'явлений до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання, у виконавчому документі зазначено дату набрання чинності вимоги - 26.05.2011 року, отже дії державного виконавця щодо прийняття вимоги про сплату боргу та відкриття виконавчого провадження є правомірними.
Посилання позивачки на те, що в постанові про відкриття виконавчого провадження невірно вказане її прізвище, ім'я та по-батькові, як на підставу до скасування цієї постанови, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.
Судом встановлено, що в постанові про відкриття виконавчого провадження від 30.05.2011 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Словя'носербського районного управління юстиції Луганської області дійсно помилково зазначено прізвище, ім'я та по-батькові боржника, а саме ОСОБА_1, замість ОСОБА_1.
Однак, суд приходить до висновку, що допущення державним виконавцем граматичної описки у прізвищі, ім'ї та по-батькові боржника не може вплинути ані на чинність спірної постанови, ані на юридичне значення зазначеного процесуального документу, оскільки норми Закону України „Про виконавче провадження” та Інструкції про провадження виконавчих дій - не містять приписів, згідно яких граматична помилка у процесуальному документі виконавчого провадження була би підставою для визнання цього документу недійсним або протиправним.
Суд вважає, що наведена помилка у постанові про відкриття виконавчого провадження не призвела до порушення прав і охоронюваних інтересів позивача та не має наслідком визнання протиправною і скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 30.05.2011 року.
Ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 04.11.2010р.) передбачає, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
На думку суду, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження не може бути скасована лише з формальних підстав, які не перешкоджають подальшому провадженню виконавчих дій.
Суд, оцінивши докази, зокрема постанову від 30.05.2011 року, вважає, що вказана помилка є граматичною, яка в узгодженні із наведеними положеннями Закону, підлягає виправленню, або державним виконавцем з власної ініціативи чи за заявою позивача, як сторони виконавчого провадження шляхом винесення відповідної постанови, а тому права позивача, як сторони виконавчого провадження, не порушені.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 18, 71, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Слов'яносербського районного управління юстиції Луганської області про визнання дій незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.05.2011 року ВП № 26804649 за необґрунтованістю в повному обсязі.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 29 червня 2011 року.
Суддя О.П. Островська