Категорія №6.3
Іменем України
23 червня 2011 року Справа № 2а-4137/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Лагутіна А.А.;
при секретарі с/з: Кашкаровій Г.Є.;
за участю сторін: не з'явились;
третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, громадської організації «Луганське регіональне відділення спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України» до міського комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації права власності,-
06.12.2010 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі-Позивач № 1) та Громадська організація «Луганське регіональне відділення спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України» (далі-Позивач № 2) (далі разом -Позивачі) звернулись з позовом до міського комунального підприємства бюро технічної інвентаризації (далі-Відповідач), в якому просили визнати неправомірними дії суб'єкта владних повноважень щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, нежитлове приміщення, яке розташоване: АДРЕСА_1, яке є предметом іпотеки, визнати нечинним проведений відповідачем порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва № 300265 на ім'я ОСОБА_4, винести рішення про скасування державної реєстрації права власності на підставі свідоцтва на ім'я ОСОБА_4
Обґрунтовуючи свій позов позивач № 1 зазначив, що нежитлове приміщення загальною площею 118,7 кв. метрів, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, належить йому на підставі договору купівлі - продажу від 17.03.2004 року, реєстраційний номер № 380 та у встановленому порядку зареєстровано в міському комунальному підприємстві Бюро технічної інвентаризації м. Луганську.
Належне позивачу майно є предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки від 16.09.2007 року.
Позовні вимоги позивачі обґрунтовували неправомірністю дій відповідача щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення № 38 за адресою: м. Луганськ, кв. Алексєєва, 6 на підставі свідоцтва (зареєстрованого в реєстрі за № 2372) від 19.10.2010 року, виданого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу на підставі акту № 22-210 про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, за результатами яких право власності набув ОСОБА_4
Позивач № 1 - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином та надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Позивач № 2 - громадська організація «Луганське регіональне відділення спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України» в судове засідання не прибув, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином причини неявки суду не відомі.
Відповідач позов не визнав, надав суду заперечення на позовні вимоги в якому зазначив, що 27.10.2010 року до МКП БТІ м. Луганська звернувся гр. ОСОБА_4 із заявою про проведення державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва від 19.10.2010 року, виданого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу на підставі акту № 22-210 про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна. Відповідно до чинного законодавства України зазначене приміщення було зареєстровано за гр. ОСОБА_4 у встановленому порядку. За таких обставин відповідач просив суду відмовити у задоволенні позовних вимог повністю за необґрунтованістю.
В судове засідання представник відповідача не з'явився та надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засіданні не з'явилась, про дату, час та місце його проведення була повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.
Дослідивши матеріали справи, встановивши обставини у справі та відповідні їм правовідносини і надані на їх підтвердження докази суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до п.5 Розділу 5 Прикінцевих Положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру, реєстрація об'єктів нерухомого майна, проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Ухвалою суду від 02.03.2011 року до розгляду адміністративної справи у якості третьої особи на стороні відповідача було залучено ОСОБА_4 (том 1 аркуш справи 134).
Судом встановлено, відповідно до договору купівлі - продажу нежитлового приміщення від 17.03.2004 року (серії ВВВ № 211987) підприємство «Кентавр» громадської організації «Луганське міське товариство інвалідів з порушенням опорно-рухомого апарату «Ніка» передало у власність покупця - ОСОБА_2 нежитлове приміщення № 38 загальною площею 118,7 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.03.2004 року № 3160466 та технічним паспортом на громадський будинок (том 1 аркуші справи 14-19).
16.08.2007 року СПД - ОСОБА_2 заключила договір іпотеки з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». Предметом іпотеки було - нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення № 38, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. Відповідно до п.6.5. зазначеного договору «Іпотекодержатель на власний розсуд має право відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку» набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань Іпотекодавцем за кредитним договором. Згідно ст.38 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель може продати предмет іпотеки будь-якій особі-покупцеві……». Відповідно до п.4.1.1 договору іпотеки Іпотекодавцю заборонено будь-яке відчуження предмету іпотеки,у тому числі передача в оренду, найм, інша передача у користування третім особам без отримання письмової згоди на це банку (том 1 аркуші справи 20-22, 146).
Згідно акту опису й арешту майна серії АА № 435071 від 16.02.2010 року на нерухоме майно, а саме: нежитлового приміщення № 38, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить боржнику - ОСОБА_2 був накладений арешт Ленінським ВДВС Луганського МУЮ (том 1 аркуш справи 22, 24).
Згідно протоколу № 1310051-1 від 13.10.2010 року про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки ЛОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», яке належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 17.03.2004 року (за реєстром № 380) переможцем прилюдних торгів був визначений ОСОБА_4, що підтверджується Актом проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки ЛОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» нежитлового приміщення № 38, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належало боржнику - ОСОБА_2, який був затверджений начальником Ленінського ВДВС Луганського МУЮ 18.10.2010 року (том 1 аркуш справи 24).
Відповідно до свідоцтва від 19.10.2010 року було посвідчено, що ОСОБА_4 належить на праві власності майно, що складається з нежитлового приміщення № 38, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 нежитлове приміщення № 38, яке придбано ОСОБА_4, що раніше належало ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 17.03.2004 року, яке було зареєстровано в реєстрі № 2372 та використано бланк серії ВРВ № 300265, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав власності від 23.11.2010 року № 28098123 (том 1 аркуші справи 86, 87).
20.10.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_7 на звернення ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з повідомленням про припинення дії іпотечного договору від 16.08.2007 року за реєстровим номером 1524 була вчинена нотаріальна дія щодо зняття заборони відчуження нерухомого мана: нежитлового приміщення № 38, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та виключення запису з державного реєстру іпотек (том 1 аркуш справи 110).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська від 31.05.2010 року по справі № 2-4429/10 був накладений арешт на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 (том 1 аркуш справи 90).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганську від 13.12.2010 року було задоволено заяву ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову та знято арешт із зазначеного нежитлового приміщення (том 1 аркуші справи 90).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 13.12.2010 року по справі № П-1704/10 було відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання невідповідності чинному законодавству використаного спеціального бланку нотаріального документа (том 1 аркуші справи 137-144).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 05.04.2011 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання невідповідності чинному законодавству використаного спеціального бланку нотаріального документа було залишено без розгляду (том 1 аркуш справи 250).
Ухвалою Ленінського районного суду від 27.12.2010 року по справі № К-1450/10 було відкрито провадження за позовом ОСОБА_2, Громадської організації «Луганське регіональне відділення спілки підприємців малих середніх приватизованих підприємств України» до приватного нотаріуса ОСОБА_8, ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними (том 1 аркуш справи 157).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 27.04.2011 року позовну заяву ОСОБА_2, Громадської організації «Луганське регіональне відділення спілки підприємців малих середніх приватизованих підприємств України» до приватного нотаріуса ОСОБА_8, ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними було залишено без розгляду (том 1 аркуш справи 249).
31.01.2011 року рішенням господарського суду Луганської області за позовом ПП ОСОБА_9 до Ленінського відділу державної виконавчої служби, приватного підприємства «Нива-В.Ш.» в особі філії 13 ПП «Нива-В.Ш.», публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», приватного нотаріуса ОСОБА_8, третьої особи - ОСОБА_4 про визнання незаконними дій, визнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва на право власності було відмовлено по позовним вимогам: до Ленінського ВДВС Луганського МУЮ; до приватного підприємства «Нива-В.Ш.» в особі філії 13 ПП «Нива-В.Ш.»; до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»; в решті позовних вимог про припинення іпотеки; а в частині вимог до Ленінського ВДВС Луганського МУЮ (про визнання неправомірними дій по виконавчому провадженню) та до приватного нотаріусу ОСОБА_8 провадження у справі було припинено (том 1 аркуші справи 167-177).
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2011 року по справі № 18/274н апеляційна скарга ФОП ОСОБА_2 на рішення господарського суду Луганської області від 31.01.2011 року була залишена без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 31.01.2011 року - без змін (том 2 аркуші справи 7-15).
Таким чином, рішення господарського суду Луганської області від 31.01.2011 року та Постанова Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2011 року набрали законної сили.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, встановлені обставини судовим рішенням господарського суду Луганської області від 31.01.2011 року, яке було залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2011 року, в частині правомірного набуття право власності на приміщення № 38, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 набрали законної сили, а відтак не доказуються при розгляді цієї справи.
Судом також встановлено, що неодноразово, зокрема, 15.01.2007 року та 03.08.2007 року гр. ОСОБА_2 надавався витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно для застави цілого нежитлового приміщення № 38, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (том 2 аркуші справи 1-5).
Так, 16.02.2010 року Ленінським відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції було винесено постанову про арешт майна боржника та заборони на його відчуження, якою накладено арешт на заставне майно, а саме, на нежитлове приміщення № 38 розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 (том 1 аркуш справи 78).
02.07.2010 року Жовтневим відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2. у межах суми звернення стягнення: 25 337,17 грн., заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику, лише в межах суми боргу.
31.05.2010 року (вх. від 20.08.2010 року) Жовтневим районним судом м. Луганська по справі № 2-4429/10 було винесено ухвалу про забезпечення позову, якою накладено арешт на нежитлове приміщення АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 17.03.2004 № 380 та заборонено відчуження вказаного приміщення до закінчення провадження у цій справі.
27.10.2010 року до МКП БТІ м. Луганська звернувся гр. ОСОБА_4 із заявою про проведення державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва (зареєстрованого в реєстрі за № 2372) від 19.10.2010 року виданого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу на підставі акту № 22-210 про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Ленінським ВДВС Луганського МУЮ 18.10.2010 року.
Відповідно до п.4 Додатку 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445 (далі - Положення № 7/5) правовстановлюваючим документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, є свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), видане нотаріусом.
Пунктом 3.5 Положення № 7/5 передбачений вичерпний перелік підстав для відмови в проведенні державної реєстрації, згідно якого реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення; із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення; об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав; подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт; право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження; відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.
Також п.3.2 Положення № 7/5 передбачений вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію. Так розгляд заяви про державну реєстрацію прав зупиняється реєстратором БТІ у разі: подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі; винесення ухвали суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав; вилучення документів із реєстраційної справи у випадках, передбачених законом; подання заяви про державну реєстрацію права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном до проведення державної реєстрації права власності на таке майно.
Суд не приймає до уваги посилання позивачів на те, що незаконність дій МКП БТІ м. Луганська полягає в тому, що МКП БТІ мало відмовити в проведенні державної реєстрації права власності на підставі п.п.3.5.7 п.3.5 Положення № 7/5, відповідно до якого реєстратор БТІ відмовляє в проведенні державної реєстрації права власності якщо право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом, з огляду на таке.
Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Тобто, свідоцтво про придбання з прилюдних торгів арештованого нерухомого майна, яке видається нотаріусом за своєю природою не є правочином, оскільки йому не властиві обов'язкові ознаки правочину, які передбачені ст.202 ЦК України. Свідоцтво є нотаріальним документом, яким посвідчується юридичний факт придбання з прилюдних торгів арештованого нерухомого майна, порядок реалізації якого встановлений законом. Таким чином, це унеможливлює у даному випадку застосування п.п.3.5.7. п.3.5 Положення № 7/5, як підставу для відмови в проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Крім того, згідно з ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації, у випадках встановлених законом.
Так, відповідно до п.5 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 671 державній реєстрації підлягають такі правочини: договір купівлі-продажу, міни земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна; договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти; договір довічного утримання (догляду), за якими передається набувачеві у власність нерухоме майно; договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж один рік; договір управління нерухомим майном; інші правочини, державна реєстрація яких передбачена законом.
Відповідно до пунктів 1, 5 ч.1 ст.34 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-ХП (далі-Закон № 3425) нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема: посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо); видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).
Тобто, даним законом прямо вказано, що видача свідоцтва нотаріусом про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) не є правочином, а є окремою нотаріальною дією.
Також, згідно з ч.6 ст.3 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року № 898-ІУ (далі-Закон № 898) у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
15.10.2010 року постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Асюченко А.С. по виконавчому провадженню № 17139974 було звільнено з під арешту нежитлове приміщення № 38, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 аркуш справи 80).
16.11.2010 року постановою № 1871/11 (про перевірку виконавчого провадження) в.о. начальника відділу Жовтневої державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Садовничою О.Є. було скасовано арешт накладений по виконавчому провадженню № 20034358, а саме, з нежитлового приміщення № 38, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке належить відповідно до акта № 22-210 від 18.10.2010 року про проведення прилюдних торгів по реалізації майна - ОСОБА_4 (том 1 аркуші справи 84, 85).
Крім того, суд звертає увагу на те, що право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1, було зареєстровано за гр. ОСОБА_4 на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом згідно акту про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна. Тобто, майно, про яке йдеться, знаходилось під арештом і саме на підставі цього проводились прилюдні торги, порядок проведення яких був визначений законодавством.
Суд вважає також безпідставними посилання позивачів у своєму позові на незаконні дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції щодо проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, також на незаконність виданого нотаріусом свідоцтва на підставі акту про проведення прилюдних торгів, оскільки жоден із зазначених документів, а саме, акт № 22-210 про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, свідоцтво видане нотаріусом на підставі цього акта не визнані нечинними у встановленому законодавством України порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку що проведена 23.11.2010 року державна реєстрація права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1, за гр. ОСОБА_4 на підставі свідоцтва (зареєстрованого в реєстрі за № 2372) від 19.10.2010 року виданого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу згідно акту № 22-210 про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Ленінським ВДВС Луганського МУЮ 18.10.2010 року є такою, що відповідає нормам діючого законодавства, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.71 Кас України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником відповідача було доведе суду правомірність своїх дій щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_4
Стаття 94 КАС України не передбачає стягнення судових витрат у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, який не є суб'єктом владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, громадської організації «Луганське регіональне відділення спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України» до міського комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації права власності відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 25 червня 2011 року.
Суддя А.А. Лагутін