ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" травня 2011 р. Справа № 2a-1372/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Матуляка Я.П.
при секретарі Андрейчук Л.М.
за участю:
представника позивача - Іванишин Л.М.
представника відповідача - Попадинця П.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі
до відповідача: Тисменицького Водоканалізаційного підприємства
про стягнення заборгованості в сумі 27082,53 грн.,-
19 квітня 2011 року Управління Пенсійного Фонду України в Тисменицькому районі (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Тисменицького Водоканалізаційного підприємства (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 38314,14 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування.
Представник позивача в судовому засіданні подала заяву про уточнення позовних вимог. Зазначила, що відповідачем частково погасив суму заборгованості, а саме в розмірі 11231,61грн. З врахуванням даної заяви позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві та просила стягнути з відповідача заборгованість в сумі 27082,53 грн.
Предстаник відповідача в судовому засіданні позов визнав повністю, та суду пояснив, що заборгованість виникла у зв'язку з браком коштів.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Як було встановлено в судовому засіданні Тисменицьке водоканалізаційне підприємство зареєстроване як юридична особа 30.04.1998 року Тисменицькою районною державною адміністрацією, та з 07.08.2001 року зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду в Тисменицькому районі як суб'єкт підприємницької діяльності, та відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України та даний Закон визначає відповідача страхувальником.
Згідно статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Єдиний внесок сплачується страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач порушив строки сплати єдиного внеску. Згідно поданих розрахунків сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідач допустив заборгованість по сплаті єдиного внеску за січень та лютий 2011 року в сумі 38314,14 грн, однак відповідач частково заборгованість погасив, тому сума, яка підлягає сплаті станом на 07.04.2011 року становить 27082,53 грн.
Розмір заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування самостійно розраховані відповідачем та є узгодженими.
Відповідно до частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Згідно статті 9 вищевказаного Закону базовим звітним періодом є календарний місяць. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку розмірах, визначених цієюс таттею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Отже заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі становить 27 082,53 грн.
Заборгованість підтверджується довідкою-розрахунком про встановлення заборгованості, копіями таблиць нарахування єдиного внеску та іншими матеріалами справи.
Відповідач в судовому засіданні визнав адміністративний позов повністю.
Відповідно до ч.3 ст.112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Враховуючи те, що визнання відповідачем позову не порушує його прав, так як вказана сума заборгованості виникла із самостійно розрахованих сум по сплаті єдиного внеску, то судом було прийнято визнання позову відповідачем.
За таких обставин суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Тисменицького Водоканалізаційного підприємства на користь управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов"язкове держане соціальне страхування в сумі 27 082 (двадцять сім тисяч вісімдесят дві) грн. 53 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: (підпис) Матуляк Я.П.
Постанова складена в повному обсязі 20.05.2011 року.