15 червня 2011 року о 12 год. 27 хв. Справа № 2а-10557/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Прасова О.О., суддів Татаринова Д.В., Калашник Ю.В., при секретарі Тєтєрєв В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку письмового провадження адміністративну справу
за заявою ОСОБА_1
до Державної судової адміністрації України,
Третя особа на стороні відповідача - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області
про визнання протиправною бездіяльність, стягнення заборгованості по заробітній платі та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, третя особа на стороні відповідача - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття заходів для повного фінансування заробітної плати позивача з 01.09.2009 до часу звернення до суду із позовом з розрахунку посадового окладу в розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат та інших видів заробітної плати, передбачених діючим законодавством;
- стягнення з відповідача з єдиного рахунку Державного бюджету України №35213015004024, відкритого у Державному казначействі України МФО 820172, передбаченого на «Виконання рішень судів на користь суддів», заборгованість по заробітній платі за період з 01.09.2009 по 01.01.2011 на користь позивача у розмірі 83821 грн. 16 коп., з якої необхідно здійснити відповідні утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Позивач у судове засідання не з'явилась, направила суду клопотання про розгляд справи без її участі. Позов підтримує у повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовує положеннями Конституції України, Законами України «Про судоустрій України», «Про статус суддів», «Про Державний бюджет України на 2008 рік», «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці суддів», а також рішеннями Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 та Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008, які набрали законної сили. Зазначає, що незважаючи на підвищення розміру мінімальної заробітної плати, позивачу нараховано і виплачено заробітну плату з урахуванням розміру посадового окладу, нарахованого із розрахунку встановленої та незмінної мінімальної заробітної плати в розмірі 332 грн., чим її заробітна плата при збільшенні розміру мінімальної заробітної плати фактично зменшувалась на розмір, який складає різницю між зростаючою мінімальною заробітною платою і зафіксованою мінімальною заробітною платою в розмірі 332 грн. Просить позов задовольнити.
У судове засідання представник відповідача, третьої особи на стороні відповідача не з'явився. Надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку ч.4 ст.122 КАС України. Відповідачем, третьою особою на стороні відповідачів подано до суду письмові заперечення, у яких зазначають, що постанова Печерського районного суду м. Києва, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2007, всупереч п.11 ст.171 КАС України, офіційно Кабінетом Міністрів України не оприлюднена. Крім того, постановою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011 у справі № К37923/09 була скасована постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 на які у своєму позові посилається позивач. Вважають, що ними належно виконувались функції головного розпорядника бюджетних коштів, передбачені на фінансове забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, як це передбачено ст.126 Закону України «Про судоустрій України», ст.58 Бюджетного кодексу України. Наполягають, що відповідно до ст.121 Закону України «Про судоустрій» суди загальної юрисдикції фінансуються на підставі кошторисів і помісячних розписів видатків у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. З рахуванням викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Керуючись приписами ст.ст.33, 35, 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Указом Президента України № 926/2002 від 14.10.2002 позивача призначено суддею Мелітопольського міського суду Запорізької області. Указом Президента України № 359 від 23.03.2004 «Про переведення суддів місцевих загальних судів, призначення виконуючих обов'язків голів судів» позивача переведено до новоутвореного Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області. Постановою Верховної ради України «Про обрання суддів» № 298-VІ від 22.05.2008 позивача обрано суддею Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області безстроково. Рішенням кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Запорізького апеляційного округу від 30.03.2006 позивачу присвоєно 3 кваліфікаційний клас судді.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці суддів» (з 16.01.2008 назву постанови викладено у наступній редакції «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання судів») від 03.09.2005 №865 (далі - постанова Кабінету Міністрів України № 865) затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів, зокрема, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи згідно з додатком 7.
Постановою Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» від 21.12.2005 №1243 (далі - Постанова Кабінету Міністрів України №1243) встановлено, що розміри посадових окладів суддів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 865, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. (станом на 21.12.2005) і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.
Постановою Кабінету Міністрів України №1310 від 31.12.2005 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865» постанова Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 доповнена пунктом 4-1, згідно з яким перерахунок посадових окладів суддів при підвищенні мінімальної заробітної плати - не провадиться.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 у справі №2-а-84/07 за позовом ОСОБА_2 до Держави України, Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльність та окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 №1310, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди визнано протиправним та скасовано п.4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865. Зазначена постанова Печерського районного суду м. Києва залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2009.
Рада суддів загальних місцевих судів та апеляційного суду Запорізької області 28.03.2008 звернулась із листом до Ради суддів України (вих.№08-04рс-22/08 від 28.03.2008) в якому ставила питання про зобов'язання Державної судової адміністрації України провести перерахунок заробітної плати суддям України за період з грудня 2005 року по теперішній час та за результатами проведених перерахунків виплатити суддям борг по заробітній платі. На зазначене звернення Державною судовою адміністрацією України листом (№17-2643/08 від 24.04.2008) надано відповідь, в якій зазначено, що немає можливості проведення перерахунку у зв'язку з тим, що державним бюджетом на 2008 рік не передбачено виділення коштів на перерахунок заробітної плати суддям.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 у справі №2/174 за позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, треті особи - Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Вищий адміністративний суд України, Вищий господарський суд України про визнання незаконними та скасування актів, визнано незаконними: Постанову Кабінету Міністрів України №1243 в частині встановлення розміру посадового окладу суддів; п.4-1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865» від 31.12.2005 №1310 та п.4-1 Постанови Кабінету Міністрів України №865. Зазначена постанова Окружного адміністративного суду м. Києва залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009.
30.07.2010 на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2453-VI) втратили чинність: Закон України «Про судоустрій» від 07.02.2002 № 3018-III (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №3018-III) та Закон України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-XII (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2862-XII), крім ст.43, ч.5-13 ст.44, які втрачають чинність з 1 січня 2011 року, та ч.1-4 ст.44, які втрачають чинність з 1 січня 2012 року.
У грудні 2010 року судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області звернулись до Ради суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, Голови Верховного Суду України, Прем'єр-Міністра України, зокрема, з вимогою про перерахунок заробітної плати суддів з урахуванням постанови Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 та Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008. На зазначене звернення із вказаного питання Державна судова адміністрація України надала письмову відповідь від 28.12.2010 №АН-1346/10, за якою: «…зазначені судові рішення є обов'язковими до виконання Кабінетом Міністрів України. На сьогодні відповідні зміни до Постанови №865 не внесені.»
Оскільки, на думку позивача, відповідач своїми діями (бездіяльністю) порушує його права та інтереси, то останній звернувся із позовом до суду.
Оцінивши представлені докази у їх сукупності колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.
Частиною 7 ст.14 Закону України «Про судоустрій» встановлено, що гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються, зокрема, належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів.
Заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок (ч.1 ст.44 Закон України «Про статус суддів»).
Розміри посадових окладів суддів встановлюються Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.44 Закону №2862-XII).
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 865 затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів, зокрема, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи згідно з додатком 7.
Постановою Кабінету Міністрів України №1243 встановлено, що розміри посадових окладів суддів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 865, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332,00 грн. (станом на 21.12.2005) і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.
На підставі зазначеної постанови постановою Кабінету Міністрів України №1310 від 31.12.2005 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865» постанова Кабінету Міністрів України № 865 доповнена пунктом 4-1, згідно з яким перерахунок посадових окладів суддів при підвищенні мінімальної заробітної плати не провадиться.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2009 визнано протиправним та скасовано п.4-1 Постанови Кабінету Міністрів України №865. Проте, резолютивна частина зазначеної постанови суду не була опублікована відповідачем (Кабінетом Міністрів України) у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт, після набрання постановою законної сили, як це встановлено ч.11 ст.171 КАС України. Відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України № 865 у порядку, визначеному Указом Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 № 493, не внесено. Отже, у відповідачів відсутні і підстави для ініціювання питання щодо здійснення додаткових видатків з Державного бюджету України.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009, визнано незаконними: постанову Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» від 21.12.2005 №1243 в частині встановлення розміру посадового окладу суддів; п.4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865» від 31.12.2005 №1310 та п.4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865. Резолютивну частину зазначеної постанови опубліковано в «Офіційному віснику України» від 25.01.2010 за №2. Відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України № 865 у порядку, визначеному Указом Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 № 493 - не внесено. Крім того, під час судового розгляду справи постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 скасовані постановою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011 у справі №К-37929/09. Вказаною постановою Вищого адміністративного суду України ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову - відмовлено.
Отже, наявні у постанові Кабінету Міністрів України № 865 приписи є законними, чинними та конституційними. Доказів протилежного позивачем суду надано не було.
Із змісту адміністративного позову вбачається, що висновки щодо не повного фінансування заробітної плати позивача є виключно обставини, які встановлені зазначеними рішеннями судів. Будь-яких інших доказів в обґрунтування своїх вимог позивач до суду не надав.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач нараховував та виплачував позивачу заробітну плату на підставі та у розмірі передбачених нормами чинного законодавства, а тому підстав для висновків щодо неналежного фінансування заробітної плати ОСОБА_1 та подальшого проведення видатків з Державного бюджету України суд не вбачає.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність своїх дій (бездіяльності), а тому заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.5, 11, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, третя особа на стороні відповідача - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області - відмовити у повному обсязі.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову виготовлено у повному обсязі 15.06.2011.
Головуючий суддя (підпис) О.О. Прасов
Суддя (підпис) Д.В. Татаринов
Суддя (підпис) Ю.В. Калашник
Постанова не набрала законної сили.
Головуючий суддя О.О. Прасов