справа № 0670/5351/11
категорія 10.1
30 червня 2011 р. м. Житомир
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченко Є.Ю., розглянувши у скороченому провадженні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 887,34 грн.,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 боргу по сплаті страхових внесків у розмірі 887, 34 грн. В обґрунтування позову зазначав, що відповідач як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язана нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески. У зв'язку з невиконанням даного зобов'язання у відповідача виникла заборгованість перед Пенсійним фондом за жовтень - грудень 2010 року в сумі 887, 34 грн.. На вказану суму боргу відповідачу було виставлено вимогу від 07.02.2011 року, однак в добровільному порядку заборгованість погашена не була.
Відповідно до ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 21 березня 2000 року зареєстрована Олевською районною державною адміністрацією Житомирської області як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області як особа, яка обрала особливий спосіб оподаткування.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон), страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є квартал.
Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року № 2461-VI підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону викладено в такій редакції:
"Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Закон набрав чинності 17 липня 2010 року.
До 17 липня 2010 року діяла редакція підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону, відповідно до якої фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачували страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
Відповідач як фізична особа - підприємець за жовтень, листопад та грудень 2010 року страхові внески до Пенсійного фонду України обчислила та сплатила у фіксованому розмірі (по 7, 00 грн.), про що позивачем зазначено у розрахунку сум, яка підлягають сплаті за IV квартал 2010 року з урахуванням частини сплачених сум єдиного або фіксованого податків.
Зміни, що відбулися у законодавстві з питань обчислення страхових внесків для фізичних осіб - підприємців, ОСОБА_1 враховані не були, що призвело до заниження нею суми страхових внесків за жовтень - грудень 2010 року на 887, 34 грн..
07 лютого 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області на вказану суму боргу була виставлена вимога. Правом на узгодження вимоги з органом Пенсійного фонду України відповідач не скористалася. У встановлений строк вимогу не оскаржила.
Доказів сплати заборгованості в сумі 887, 34 грн. відповідачем у добровільному порядку суду не надано.
З огляду на викладене, суддя вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 158 - 163, 167, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області борг по сплаті страхових внесків у сумі 887, 34 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Є.Ю. Романченко