03 грудня 2010 р. Справа № 2а-8803/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
при секретаріКухар В.В.
за участю:
позивач ОСОБА_3
представник відповідача Нещерет Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Марганці Дніпропетровської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Марганці Дніпропетровської області, третя особа відкрите акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії .
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ОСОБА_3, який є пенсіонером, на підставі акта від 01.12.2009 №42/6 за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві, який стався з ним 26.10.1993р. на підприємстві ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», звернувся з заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Марганці Дніпропетровської області щодо надання направлення для проходження огляду МСЕК для визначення відсотка працездатності в результаті виробничої травми. В зв'язку з тим, що відповідачем позивачу було відмовлено в наданні направлення на проходження огляду МСЕК, позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправними дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Марганці Дніпропетровської області щодо не надання направлення для проходження огляду МСЕК для визначення відсотка працездатності в результаті виробничої травми та зобов'язати відповідача видати йому направлення на огляд МСЕК для визначення ступеня працездатності.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, в задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, судові повістки отримані, про що свідчить підпис на поштових повідомленнях про вручення поштової кореспонденції. У відповідності до ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи, оскільки застосував всіх можливих заходів щодо його процесуальних прав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 працював на підприємстві ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» з 1973 року по березень 2001 року.
26.10.1993 ОСОБА_3 було заподіяно трудове каліцтво під час виконання ним трудових обов'язків на виробництві - на шахті №3/5 ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат».
У 1998 році ОСОБА_3Г призначена пенсія. ОСОБА_3 є інвалідом ІІІ групи.
За заявою ОСОБА_3, 01.12.2009 було проведено розслідування нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, за результатами якого складений Акт №42/6 за формою Н-1.
Позивач 11.04.2010 звернувся до відповідача з заявою про надання направлення на МСЕК для встановлення відсотка втрати професійної працездатності в зв'язку з травмою на виробництві 26.10.1993 згідно Акта Н-1 від 01.12.2009 №42/6.
Відповідач відмовив позивачу у видачі вказаного вище направлення на підставі того, що відповідач на час свого звернення визнаний непрацездатним, на підтвердження чого має пенсійне посвідчення.
Відповідно до вимог ст.ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому, законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. №1105-ХІV, дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.
Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. (Статтю 2 доповнено частиною другою згідно із Законом № 2272-III (2272-14) від 22.02.2001р.).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з вимогою щодо оформлення документів про нещасний випадок на виробництві, який трапився з ним 26.10.1993р., звернувся до підприємства на якому стався цей нещасний випадок (ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат») тільки в листопаді 2009 року, про що був складений Акт Н-1 від 01.12.2009 №42/6.
Тобто, право позивача ОСОБА_3 на отримання відшкодування шкоди раніше (до моменту його звернення про складення Акта про нещасний випадок, який пов'язаний з виробництвом у 2009 році) не було встановлено ні згідно із законодавством СРСР, ні згідно із законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Крім того, позивач з 1998 року визнаний непрацездатним пенсіонером та з 2001 року не знаходиться у трудових відносинах з ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат».
За період з 2001 по 2010 рік не працював і страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Тому, позивач не є застрахованою особою від нещасного випадку на виробництві за Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Згідно ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.
Враховуючи наведені правові норми, дія ст..30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не поширюється на спірні відносини між позивачем та відповідачем.
Вирішуючи спір по суті, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, внаслідок чого не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Марганці Дніпропетровської області, третя особа відкрите акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку встановленому ст. 186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складений 08.12.2010р.
Суддя О.В. Врона