20 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/3444/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
при секретарі судового засіданняТроценко О.О.
за участю представників сторін:
Від позивача: Кравченко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімкомплект»до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії, -
25.03.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергохімкомплект»звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області та просить:
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську з не визнання декларації ТОВ «Енергохімкомплект»з податку на прибуток підприємства за 2010р., наведені у листі за № 4684/10/28-218 від 04.02.2011р.;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Дніпродзержинську прийняти до обліку податкову декларацію як податкову звітність декларацію ТОВ «Енергохімкомплект»з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, надану 31.01.2011р.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що 31.01.2011р. позивач поштою направив на адресу відповідача декларацію з податку на прибуток за 2010 рік, однак 09.02.2011р. позивач отримав від відповідача лист за № 4684/10/28-218 від 04.02.2011р. з якого дізнався про те, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2010 рік не визнана як податкова звітність, при цьому, причини не визнання як податкової звітності податкової декларації в листі не зазначені. Позивач вважає не визнання податкової декларації як податкової звітності необґрунтованим та незаконним посилаючись на те, що при складанні податкової декларації ним дотримані вимоги п.1.6 Порядку, затвердженого наказом ДПА від 29.03.2003р. № 143 (у редакції наказу ДПА України від 12.10.2005р. № 448), а також п.48.2 ст. 48 Податкового кодексу України у зв'язку з чим вважає, що жодних підстав для не визнання податковою звітністю наданої декларації Податковим кодексом України та вищенаведеним Наказом № 448 та іншими нормативними актами не передбачено. Позивач вважає, що надана ним декларація з податку на прибуток підприємства за 2010 рік відповідає даним бухгалтерського та податкового обліку підприємства, складена за встановленою формою, в ній зазначені всі обов'язкові реквізити, її підписано директором підприємства і скріплено печаткою підприємства, а тому підстави для не визнання її податковою звітністю повністю відсутні. При цьому, позивач зазначає, що на підприємстві відсутня посада бухгалтера та ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації здійснюється безпосередньо керівником позивача як платника податку, у зв'язку з чим декларації підписуються виключно директором.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності представника відповідача не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України про що свідчать наявні в матеріалах справи розписки про вручення від 05.04.2011р., від 29.04.2011р., від 27.05.2011р. (а.с.13,22,32).
28.04.2011р. відповідач надав до канцелярії суду заперечення на позов, в якому в задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі. Відповідач у запереченнях вказує на те, що відповідно до п.48.7 ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність складена з порушенням норм ст. 48 ПК України, не вважається податковою декларацією. Декларація з податку на прибуток за 2010р. підприємства була заповнена з порушенням вимог ст. 48 Податкового Кодексу, а саме: було порушено п.48.5.1 п.48.5 ст. 48, яким передбачено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку. Декларацію підписано лише однією посадовою особою -директором підприємства, а підпис головного бухгалтера відсутній.
Згідно до ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача -суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи наведене, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 КАС України, належне повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду у відповідності до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представника відповідача відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України за наявними у справі доказами та з урахуванням заперечень, наданих відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, який брав участь у судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд находить підстави достатніми для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергохімкомплект»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 18.01.2000р. (ідентифікаційний код -30708661), перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Дніпродзержинську, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ станом на 04.03.2010р. (а.с.5).
31.01.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергохімкомплект»було складено податкову декларацію з податку на прибуток за 2010 рік, яка 31.01.2011р. була направлена на адресу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську рекомендованим листом з описом вкладення та отримана податковою інспекцією 03.02.2011р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку від 31.01.2011р. №7100, копією опису вкладення від 31.01.2011р., а також копією поштового повідомлення про вручення від 03.02.2011р. ( а.с.7-9).
04.02.2011р. Державною податковою інспекцією у місті Дніпродзержинську було складено повідомлення за № 4684/10/28-218 в якому повідомлено ТОВ «Енергохімкомплект»про те, що податкова декларація з податку на прибуток за 2010 рік не визнана ДПІ як податкова звітність та зазначено, що на порушення: «у разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.»(а.с.10).
Порядок оформлення та порядок подання податкової декларації регулюється Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011р., а також Наказом Державної податкової адміністрації України № 143 від 29.03.2003р. (в редакції наказу ДПА України від 12.10.2005р. № 448) «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку їх складання».
Відповідно до п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларації повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта ( для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення -залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку -фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку ( за наявності).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період ( п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України).
Згідно з п.48.5.1 п.48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою або аудиторською фірмою; самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.
Як встановлено у ході судового розгляду справи, посада бухгалтера чи іншої окремої особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку штатним розписом позивача не передбачена, що підтверджується копією штатного розпису на 2011 рік позивача зі змісту якого вбачається, що на підприємстві рахується лише одна посада директора з посадовим окладом 950 грн. (а.с.35).
Пунктами 49.8, 49.9 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби . Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно п.49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
Наведені норми Податкового кодексу України кореспондуються із положеннями Порядку складання декларації на прибуток затвердженої Наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003р.
Згідно з п. 1.6 та п. 1.7. розділу 1 Порядку № 143 у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства. Декларація заповнюється таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі). Заповнення олівцем не дозволяється. У декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень та дописок і закреслень (крім передбачених формою декларації). У декларації не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною.
Як вбачається з досліджених у судовому засіданні примірників копії декларації з податку на прибуток на 2010 рік від 31.01.2011р., які надані як позивачем, так і відповідачем, остання містить усі передбачені законом та Порядком № 143 реквізити, містить підписи посадовою особи позивача -керівника підприємства - Кравченко І.М., скріплена печаткою, містить дату подання декларації, інші необхідні реквізити та, при цьому, зазначено, що посада головного бухгалтера не передбачена (а.с.6, 26).
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суд під час вирішення питання правомірності рішення суб'єкта владних повноважень перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо від заперечує проти адміністративного позову. Суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач не надав жодних доказів та не навів у запереченнях жодних підстав, які б свідчили про правомірність прийнятого ним рішення щодо не визнання ним податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік як податкової звітності ТОВ «Енергохімкомплект», оскільки зазначене рішення, прийняте у вигляді повідомлення від 04.02.2011р. не містить посилань на причини не визнання податкової декларації як податкової звітності та приймаючи вищевказане рішення відповідач діяв всупереч наведеним нормам, оскільки матеріали справи підтверджується дотримання позивачем вимог ст.ст. 48, 49 Податкового кодексу України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач діяв упереджено, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та не у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України, а тому слід визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача прийняти податкову декларацію з податку на прибуток як податкову звітність ТОВ «Енергохімкомплект», виходячи з того, що відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Крім того, підлягають стягненню з Державного бюджету України судові витрати на користь позивача щодо сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. сплачені позивачем згідно квитанції № ПН116216 від 23.03.2011р. (а.с.11), оскільки відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12,71,86,94, 122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімкомплект» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську з не визнання декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімкомплект» з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, наведені в листі за № 4684/10/28-218 від 04.02.2011р.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Дніпродзержинську прийняти до обліку як податкову звітність декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімкомплект» з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, надану 31.01.2011р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімкомплект» (51900, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр-т Комсомольський, 2Б-65, код ЄДРПОУ 30708661) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 25.06.2011р.
Суддя С.О. Конєва