21 червня 2011 р. Справа № 2-а-4305/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,
при секретарі судового засідання Оніщенко Петрі Анатолійовичі,
за участю представника позивача Пастернака Дмитра Олександровича,
відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заборгованості фінансовій санкції,
28 серпня 2010 року Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області звернулось в суд з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по фінансовій санкції.
Позов мотивовано тим, що відповідачем порушено вимоги Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (Закон №481) в частині несплати заборгованості по штрафній санкції згідно з рішенням про застосування останньої від 12 серпня 2010 року №0207322800-21.
Вказане рішення прийняте на підставі акта перевірки СПД ОСОБА_2 від 10 серпня 2010 року, яким встановлено порушення ним вимог статті 15 цього Закону, а саме, здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через реєстратор розрахункових операцій не зазначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Посилаючись на те, що відповідач в добровільному порядку штраф не сплатив, позивач змушений звернутись до суду з позовом про його стягнення.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року відкрито провадження у справі за поданим позовом та призначено засідання з її розгляду.
На підставі ухвали суду від 06 грудня 2010 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням суду у справі №2-а-3647/10/0270 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0207322800-21 від 12 серпня 2010 року.
В зв'язку з тим, що обставини, які слугували підставою для зупинення провадження у даній справі відпали, ухвалою від 27 травня 2011 року провадження у справі поновлено.
В судовому засіданні представник позивача Пастернак Дмитро Олександрович заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечували, вказавши, що рішення, на підставі якого стягується штраф, ними оскаржено до суду касаційної інстанції.
При цьому під час судового розгляду просили зупинити провадження у справі до розгляду Вищим адміністративним судом України їх скарги, проте суд на місці протокольно ухвалив в задоволенні такого клопотання відмовити.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом, посадовими особами РУД САТ ДПА у Вінницькій області 10 серпня 2010 року на підставі направлення № 137 від 10.08.2010 року проведено позапланову виїзну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами магазину “Люкс”, що розташований за адресою: Вінницька область, м. Іллінці, вул. Пестеля, 32А та належить позивачу. За результатами перевірки складено Акт № 0194/09/3212-2192400334 про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
З вказаного Акту вбачається, що в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: перевіркою встановлено факт продажу алкогольних напоїв через РРО, який не зазначено в ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АГ 148439 від 27.11.2009 року, так в ліцензії зазначено РРО, заводський № ПБ 55000093, реєстраційний номер 0206000209, а розрахункову операцію проведено через РРО заводський № 57513618, реєстраційний № 0206000603.
Таким чином перевіркою встановлено, що починаючи з 19.06.2010р. через касовий апарат не зазначений в ліцензії було реалізовано алкогольних напоїв на суму 2293,55 грн.
12.08.2010 року начальником РУД САТ ДПА України у Вінницькій області прийнято рішення № 020732 2800-21 про застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 5587 грн. 10 коп., згідно ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” в розмірі 200 % вартості реалізованих алкогольних напоїв через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії.
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідачем оскаржено його до Вінницького окружного адміністративного суду у адміністративній справі №2-а-3647/10/0270 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0207322800-21 від 12 серпня 2010 року.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010, залишеною в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2011 року, в задоволенні позову відмовлено. Таким чином, рішення суду першої інстанції набрало законної сили 21.02.2011 року.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" вiд 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх якості та захисту здоров'я громадян встановлені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Статтею 16 Закону "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
В силу ст.15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв та тютюнових виробів” роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
У ч. 19 ст. 15 вказаного Закону передбачено, що ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа. Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додається довідка податкової служби про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), що знаходяться у місці торгівлі.
Частина 20 цього Закону № 265/95-ВР встановлює, що у заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).
Згідно із ч. 21 Закону № 265/95-ВР у заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються перелік електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також адреса місця торгівлі.
В силу ч. 22 № 265/95-ВР Закону у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” ліцензування банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, зовнішньоекономічної діяльності, ліцензування діяльності в галузі телебачення і радіомовлення, ліцензування у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії, ліцензування діяльності на ринку природного газу, ліцензування у сфері освіти, ліцензування у сфері інтелектуальної власності, виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, у сфері телекомунікацій, будівництві здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.
Відповідно до абз.6 ч.2 ст.17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 1000 гривень.
Статтям 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У ч. 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1. ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Порядок набрання рішенням у адміністративній справі законної сили визначено ст. 254 КАС України.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що предметом заявленого позову у цій справі є стягнення фінансових санкцій на підставі рішення від 12 серпня 2010 року №0207322800-21, яке, у свою чергу, відповідачем оскаржено у справі №2-а-3647/10/0270 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0207322800-21 від 12 серпня 2010 року.
Суд дослідив та встановив, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010, залишеною в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2011 року, відповідачеві в задоволенні позову відмовлено, відтак фактично визнано правомірність та підставність застосування до нього фінансових санкцій.
Вказане рішення суду відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України 21 лютого 2011 року набрало законної сили, а відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова чи ухвала, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Таким чином, обставини встановлені Вінницьким окружним адміністративним судом в рішенні від 18 жовтня 2010 року, щодо законності та правомірності винесеного рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій, не потребують доказування, є встановленими і приймаються до уваги судом під час розгляду даної справи. Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки рішення про застосування фінансових санкцій №0207322800-21 від 12 серпня 2010 року є чинним та правомірним.
Суд, проаналізувавши встановлені в судовому засіданні обставини та вищезазначені норми діючого законодавства, враховуючи положення ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Ст. 86 вище згаданого Кодексу передбачено те, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ч.4 ст.94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владний повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3) до державного бюджету (Іллінецький район, р/р 31114106700162, код ЄДРПОУ 34701298, МФО 802015, код платежу 21081100) заборгованість по фінансовим санкціям в розмірі 4587 грн 10 коп (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят сім гривень десять копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Чудак Олеся Миколаївна