01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"02" червня 2011 р. Справа № 7/054-11
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський завод монтажних заготовлень», м. Сімферополь,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна», Київська область, м.Бровари,
про стягнення 47 624,95 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю б/н від 04.05.2011 року,
від відповідача: ОСОБА_2. -представник за довіреністю б/н від 10.05.2011 року,
секретар судового засідання: Мельничук Л.В.
Обставини справи:
Відкрите акціонерне товариство «Сімферопольський завод монтажних заготовлень»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. №18/04-11 від 18.04.2011 року (вх. №1635 від 22.04.2011 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»(далі -відповідач) про стягнення 47 624,95 грн., у тому числі 35 541,00 грн. заборгованості по орендній платі та 12 083,95 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку з закінченням строку дії договору частини нежитлових приміщень і складської території №1/07-10 від 01.08.2010 року відповідач, в порушення умов договору, не звільнив своєчасно орендовані ним приміщення, а передав їх за актом передання-приймання позивачу лише після спливу трьох місяців з дня припинення дії договору -31.03.2011 р. Враховуючи зазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі умов договору заборгованість з орендної плати за весь період фактичного користування орендованим майном (а саме за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року) в розмірі 35 541,00 грн. та 12 083,95 грн. пені. (за період з 11.01.2011 р. по 18.04.2011 р.).
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2011 року було порушено провадження у справі №7/054-11 та призначено її розгляд на 12.05.2011 року.
У судове засідання 12.05.2011 року представники сторін з'явились і представником відповідача у справі був поданий відзив вих. №10/05-11 від 10.05.2011 року на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог повністю, оскільки, за твердженнями відповідача, після припинення дії договору права та обов'язки сторін за ним також припиняються. Відтак, після закінчення дії договору, як стверджує відповідач, у нього як орендаря припиняється право користуватись орендованим майном, а у позивача як орендодавця припиняються правові підстави одержувати орендну плату, тому, відповідач вважає, що нарахування плати за користування приміщенням після закінчення строку дії договору, так само як і нарахування пені на вказану суму є неправомірним.
Крім того, у поданому відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» повідомляє суд про сплату ним на користь позивача неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України у розмірі подвійної орендної плати за весь час фактичного користування приміщенням, на підтвердження чого додає платіжні доручення. Поданий відзив з доданими документами залучений судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні 12.05.2011 року господарським судом на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 02.06.2011 року.
26.05.2011 року через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення по суті спору б/н від 17.05.2011 року (вх. №7147), які залучені судом до матеріалів справи.
У судовому засідання 02.06.2011 року представник позивача у справі позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Представник відповідача у справі у судовому засіданні 02.06.2011 року заперечив проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а тому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 02.06.2011 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив:
01.08.2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Сімферопольський завод монтажних заготовлень»(орендодавець за договором, позивач у справі) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»(орендар за договором, відповідач у справі) було укладено договір оренди частини нежилих приміщень та складської території №1/07-10 (далі -договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає. А орендар приймає в строкове оплатне користування майно, яке розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Вузлова, 18, а саме складське приміщення площею 288 м.кв., відкрита бетонована площадка площею 3181м.кв.
Пунктами 2.1.-2.2. договору визначено, що даний договір вступає в силу з моменту прийняття орендарем об'єкта оренди по акту приймання-передачі (Додаток №1), який є невід'ємною частиною даного договору. Строк дії договору з 01.08.2010 року до 31.12.2010 року.
Згідно п. 3.1. договору передача об'єкта оренди проводиться по акту приймання-передачі, підписаному уповноваженими представниками сторін і який посвідчує фактичну передачу майна в оренду.
Сторонами, п. 3.2. договору, погоджено, що розрахунок орендної плати здійснюється з дня дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди і проводиться до дати підписання акта повернення об'єкта оренди від орендаря до орендодавця.
Згідно п.6.1. договору розмір орендної плати за користування об'єктом оренди становить: складське приміщення -8,00 грн. за 1 м.кв.; відкрита бетонована площадка -3,00 грн. за 1 м.кв. Всього щомісячний розмір орендної плати по даному договору становить 11 847,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.
В орендну плату не входять вартість комунальних і експлуатаційних послуг, які оплачуються орендарем на підставі виставлених орендодавцем щомісячних рахунків. (п. 6.1.1. договору).
Як визначено п.8.2. договору, за взаємною згодою сторін за один місяць до закінчення строку оренди договір може бути укладеним на новий строк, в протилежному випадку дія договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
01.08.2010 року між сторонами було складено акт приймання-передачі №1 орендованого приміщення, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування складське приміщення площею 288 м.кв. та відкриту бетоновану площадку площею 3181м.кв., що знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Вузлова, 18. Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.
Матеріалами справи підтверджується, що дія договору оренди частини нежилих приміщень та складської території №1/07-10 від 01.08.2010 року була встановлена сторонами до 31.12.2010 року і у випадку не укладання нового договору, договір припиняється у зв'язку з закінченням строку.
Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, листом вих. №06-01/11 від 06.01.2011 року Відкрите акціонерне товариство «Сімферопольський завод монтажних заготовлень»направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»проект договору оренди нежилих приміщень і складської території №8/01-11 від 01.01.2011 року разом з додатками з метою укладання договору на новий строк. Копія листа, договору №8/01-11 від 01.01.2011 року наявні в матеріалах справи.
Однак, направлений на адресу відповідача договір підписаним зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»не був, оскільки, як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, він не погодився саме з підвищенням розміру орендної плати за користування об'єктом оренди.
Таким чином, відповідачем пропозицію (оферту) прийнято не було.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Господарським судом досліджено, що оскільки відповідач відмовився від підписання нового договору, позивач звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»з листами вих. №31-031/01-11 від 24.01.2011 року, №47-047/02-11 від 02.02.2011 року, вих. №84-084/02-11 від 03.03.2011 року про звільнення орендованого майна у зв'язку із закінченням строку дії договору №1/07-10 від 01.08.2010 року та сплати орендної плати за весь час фактичного користування об'єктом оренди і штрафних санкцій.
Згідно ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відтак, враховуючи встановлений сторонами строк дії договору до 31.12.2010 року, відсутність з боку відповідача згоди на підписання нового договору та листи позивача з вимогами про звільнення об'єкта оренди, господарський суд встановив, що договір оренди частини нежилих приміщень та складської території №1/07-10 від 01.08.2010 року припинився 31.12.2010 року у зв'язку із закінченням строку його дії.
Факт припинення договору оренди підтверджується і самими сторонами у позовній заяві та у відзиві на позов.
Частиною 1 ст. 785 ЦК України унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п.3.5. договору по закінченню строку оренди або його дострокового припиненню орендар передає орендодавцю об'єкт оренди в стані, в якому він був переданим в оренду з врахуванням нормального зносу, а також з врахуванням здійснених орендарем під час дії даного договору невід'ємних поліпшень. Факт повернення об'єкта оренди оформлюється актом приймання-передачі (повернення) майна, який підписується уповноваженими представниками сторін.
Таким чином, відповідач був зобов'язаний повернути об'єкт оренди, а саме складське приміщення площею 288 м.кв. та відкриту бетоновану площадку площею 3181м.кв., що знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Вузлова, 18, починаючи з 01.01.2011 року.
При цьому, згідно з п. 11.1 Договору обов'язок по документальному оформленню приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди покладався саме на відповідача як орендаря. Доказів ухилення позивача як орендодавця від участі у зворотному прийнятті об'єкта оренди з користування орендаря відповідачем не надано.
Господарським судом встановлено та підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту приймання-передачі частини нежилих приміщень та складської території б/н від 31.03.2011 року, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Пері Україна повернуло об'єкт оренди Відкритому акціонерному товариству «Сімферопольський завод монтажних заготовлень»лише 31.03.2011 року. Акт повернення об'єкту оренди підписаний уповноваженими представниками як позивача, так і відповідача, підписи яких засвідчені печатками товариств.
Вищенаведене свідчить про те, що відповідач фактично у період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року (після припинення договору) користувався майном позивача, яке він раніше орендував у Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський завод монтажних заготовлень»за договором оренди частини нежилих приміщень та складської території №1/07-10 від 01.08.2010 року.
У зв'язку з користуванням відповідачем частиною нежилих приміщень та складською територією позивача протягом трьох місяців після закінчення дії договору, а саме у період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року, Відкрите акціонерне товариство «Сімферопольський завод монтажних заготовлень»відповідно до п.3.2. договору нарахувало відповідачу орендну плату за фактичне користування об'єктом оренди у розмірі 35 541,00 грн. та виставило для оплати відповідні рахунки.
Згідно з ч. 1 ст. 759, ч. 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати на певний строк наймачеві майно у користування за плату, розмір якої встановлюється в договорі.
При цьому строки внесення орендної плати визначаються сторонами в договорі (ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який застосовується до спірних правовідносин відповідно до ч. 5 ст. 1 даного Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
ВАТ «Сімферопольський завод монтажних заготовлень»та ТОВ «Пері Україна»у пункті 3.2 Договору оренди встановили, що розрахунок орендної плати проводиться з дня дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди і здійснюється до дати підписання акта повернення об'єкта оренди від орендаря до орендодавця.
Господарський суд дослідивши подані сторонами документи, вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача 35 541,00 грн. орендної плати за час фактичного користування орендованим майном після припинення договору, а заперечення відповідача щодо безпідставності такого стягнення необґрунтованими, з наступних підстав.
Згідно ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
За змістом ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ст. 631 ЦК України).
Норми Глави 50 («Припинення зобов'язання») не передбачають серед підстав для припинення зобов'язань закінчення строку договору.
Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов'язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом.
Отже, в силу прийнятого ТОВ «Пері Україна» на себе зобов'язання, передбаченого пунктом 3.2 Договору оренди, по сплаті орендної плати до фактичного повернення об'єкту оренди орендодавцеві, припинення строку дії Договору оренди саме по собі не зумовлює припинення зобов'язання, що виникло до закінчення строку Договору, по внесенню орендної плати за час фактичного користування об'єктом, а було припинено належним виконанням зобов'язання по поверненню об'єкта оренди 31.03.2011 р.
Приписами ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Господарський суд звертає увагу на те, що згідно ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вказане та враховуючи обумовлену сторонами у п. 3.2. договору можливість нарахування плати за фактичне користування приміщенням після закінчення дії такого договору, господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем орендної плати за фактичне користування об'єктом оренди за три місяці після припинення договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 20.01.2011 р. у справі №16/151, від 26.04.2011 р. по справі №2/58, від 27.05.2010 р. у справі №16/586, від 26.08.2010 р. по справі №12/18, від 01.04.2010 р. у справі №40/438.
При розрахунку орендної плати, яку позивач просить стягнути з відповідача, Відкрите акціонерне товариство «Сімферопольський завод монтажних заготовлень»застосовувало місячний розмір орендної плати у сумі 11 847,00 грн., встановлений сторонами у договорі оренди, а тому сума боргу заявлена позивачем до стягнення в розмірі 35 541,00 грн. (11847,00 грн.*3 місяці) є вірною та обґрунтованою.
За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу з орендної плати у розмірі 35 541,00 грн. є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем належним чином не спростованою, а тому заявлена вимога підлягає задоволенню.
Одночасно, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 12 083,95 грн. пені, яка нарахована на суму боргу по орендній платі за фактичне користування об'єктом оренди після закінчення дії договору.
Виходячи зі змісту ст.ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Згідно з ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Відповідно до пункту 7.2 Договору оренди у випадку несплати частково або повністю, чи несвоєчасної сплати платежів, передбачених даним Договором, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.
Положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню, подвійною обліковою ставкою Національного банку України за період прострочки (пункт 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»від 07.04.2008 р. №01-8/211, постанова Верховного Суду України 28.03.2006 року по справі № 48/299).
Посилання відповідача в якості заперечень на оплату ним згідно ст. 785 ЦК України неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю господарським судом відхиляються виходячи з наступного.
Неустойка, передбачена статтею 785 ЦК України та пеня, передбачена пунктом 7.2 Договору, є окремими видами санкцій, які застосовуються відповідно у випадку вчинення різних видів правопорушень.
Так, неустойка, передбачена статтею 785 ЦК України, застосовується до наймача у випадку порушення ним обов'язку щодо повернення речі.
Між тим, пунктом 7.2 Договору встановлена відповідальність у вигляді пені за несвоєчасну оплату платежів, передбачених цим Договором.
За таких обставин заявлена до стягнення ВАТ «Сімферопольський завод монтажних заготовлень»пеня підлягає перерахунку та стягненню в розмірі 1 026,31 грн.:
Період нарахування пеніКількість днівСума боргу, на яку нарахо-вується пеняРозмір облікової ставки НБУРозрахунок пені
З 11.01.2011 по 18.04.20119811 847,00 грн.7.75 %(11 847,00 грн. х (7,75% х 2)) / 365 днів х 98 днів прострочки = 493,03 грн.
З 11.02.2011 по 18.04.2011 6711 847,00 грн.7.75 %(11 847,00 грн. х (7,75% х 2)) / 365 днів х 67 днів прострочки = 337,07 грн.
З 11.03.2011 по 18.04.2011 3911 847,00 грн.7.75 %(11 847,00 грн. х (7,75% х 2)) / 365 днів х 39 днів прострочки = 196,21 грн.
За таких обставин, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково: 35 541,00 грн. -основного боргу, 1 026,31 грн. -пені.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»(вул. Об'їзна дорога, 60, м. Бровари, Київська область, 07400; код ЄДРПОУ 31032954) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський завод монтажних заготовлень»(вул. Вузлова, 18, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95047; код ЄДРПОУ 01412644) 35 541 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот сорок одну) грн. 00 коп. основного боргу та 1 026 (одну тисячу двадцять шість) грн. 31 коп. пені та судові витрати: 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 67 коп. державного мита та 181 (сто вісімдесят одну) грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя В.М. Антонова
Повне рішення складено 16.06.2011 року