83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
21.06.11 р. Справа № 20/54
Господарський суд Донецької області у складі судді Велично Н.В.
при секретарі Смірновій Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» м.Донецьк
до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа" м.Горлівка
про стягнення боргу 24 945 442,67 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - за довір. №6/10 від 11.01.2011 р.
від відповідача: ОСОБА_2 - за довір. №06/3952 від 14.06.2010 р.
Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа" про стягнення заборгованості за договором про постачання природного газу №10-141(10)ТН від 14.10.2010р. у сумі 24 945 442,67 грн., з яких 23 240 193,48 грн. заборгованість за поставлений природний газ, а також 3% річних у розмірі 238 211,98 грн., інфляційні у сумі 232 401,93 грн., пеня у сумі 1 234 635,28 грн. та, крім того, судові витрати.
На підтвердження таких обставин позивач надав договір на постачання природного газу №10-141(10)ТН від 14.10.2010р, акти прийому-передачі природного газу, та інш.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обгрунтування заперечень надав суду відзив на позов (т.1 а.с.49), у якому зазначив, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі. Також зазначив, що природний газ, що отримується за цим договором використовувався ним для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Відповідач постачає теплову енергію споживачам за тарифами, які не покривають економічно обгрунтований рівень. При цьому відповідач зазначив, що основною причиною невиконання ним зобов'язань з оплати природного газу є систематичні неплатежі споживачів за послуги з теплопостачання. З огляду на вищезазначене, відповідач подав суду клопотання про зменшення розміру пені на 99%.
З приводу нарахування позивачем пені та штрафних санкцій відповідач зазначив, що пеня та штрафні санкції мають нараховуватись лише за вартістю поставленого газу, тоді як позивач нарахував і на вартість транспортування газу. Таким чином на думку відповідача сума інфляційних нарахувань складає 165 24938 грн.: сума 3% річних -115683,4 грн., сума пені дорівнює 597698,13 грн. Оскільки вина відповідача у невиконанні зобов'язань перед позивачем відсутня, відповідач просить відмовити позивачу у стягненні річних та інфляційних.
Розпорядженням В.о. голови господарського суду від 05.05.2011р. справу було передано на повторний автоматичний розподіл. За результатами автоматичного розподілу справ між суддями, справу № 20/54 передано на розгляд судді Величко Н.В.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.
14.10.2010р. між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» в особі Донецької філії (постачальник) та Закритим акціонерним товариством „Горлівськтепломережа (покупець) укладено договір про постачання природного газу№10-141(10)ТН (а.с.13).
Відповідно до п.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність покупцю природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його в обсязі, встановленому у п.1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.
За умовами п.3.1 договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 840,196 грн., крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%;
- тариф на транспортування газу - 234 грн.
Всього до сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1309,20 грн.
Пунктом 2 додатку №1 до цього договору сторони встановили, що приймання-персдача газу оформлюється актом прийому-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірника акту-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця, копію технічних актів приймання-передачі газу.
Згідно з п.4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:
Перша оплата в розмірі 34% вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться на пізніше 7 числа поточного місяця
Подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 17 та 27 місяця поставки.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання- передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 5.1 договору сторони встановили строк поставки газу: з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно.
Відповідно до п.7.2 Договору, за невиконання покупцем умов п.4.1 цього договору покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до п.10.1 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2010р.
Договір про постачання природного газу разом з додатками до нього, підписаний обома сторонами без розбіжностей.
З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв у жовтні 2010 року природний газ в обсязі 5 998, 759 тис.м.куб. на загальну суму 7 853 575,28 грн., з яких 5 140 936,46 грн. - вартість природного газу, 1 403 709,61 грн. - транспортування природного газу, 20% ПДВ - 1 308 929.21 грн., про що свідчить відповідний акт прийму-передачі природного газу (т. 1 а.с.16). Зазначений акт підписаний обома сторонами без розбіжностей.
У листопаді 2010 року позивач передав, а відповідач прийняв за договором № 10-141(10)ТН від 14.10.2010 р. природний газ в обсязі 7 856,735 тис.м.куб. на загальну суму 10 286 037,47 грн., з яких 6 733 221,90 грн. - вартість природного газу, 1 838 475,99 грн. -транспортування природного газу, 20% ПДВ - 1 714 339,58 грн., про що свідчить відповідний акт прийму-передачі природного газу (т.1 а.с.17). Зазначений акт підписаний обома сторонами без розбіжностей.
У грудні 2010 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 11 396,600 тис.м.куб. на загальну суму 14 920 428,72 грн., з яких 9 766 886,20 грн. - вартість природного газу, 2 666 804,40 грн. - транспортування природного газу, 20% ПДВ - 2 486 738,12 грн., про що свідчить відповідний акт прийму-передачі природного газу (т.1 а.с.18). Зазначений акт підписаний обома сторонами без розбіжностей.
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем спожитого газу за спірний період.
Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача боргу за отриманий природний газ в сумі 23 240 193,48 грн., а також 3% річних у розмірі 238 211,98 грн., інфляційні у сумі 232 401,93 грн., пеня у сумі 1 234 635,28 грн.
За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 7 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова віл виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до приписів статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні - покупцеві, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити повну ціну товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відтак, оскільки сторони визначили умовами договору обсяг постачання природного газу та порядок і розмір його оплати за цей період, то відповідно до наведених приписів норм права зобов'язання у відповідача щодо оплати отриманого за актами приймання-передачі природного газу існує в межах договірних відносин.
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем спожитого природного газу за спірний період, а відповідач визнає наявність цього боргу.
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» до Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа" про стягнення заборгованості за договором про постачання природного газу №10-141(10)ТН від 14.10.2010р. у сумі 23 240 193,48 грн., підтверджені матеріалами справи, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 232 401,93 грн. та 3% річних у сумі 238 211,98 грн.
Судом здійснено перерахунок вищевказаних сум за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що суми 3% річних та інфляційних нараховані позивачем арифметично вірно, та підлягають стягненню у повному обсязі.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно нарахування позивачем сум, 3% річних та інфляційних, оскільки право стягувача нараховувати інфляційні та 3% річних законодавець не ставить у залежність від фінансового стану боржника. Крім того, інфляційні витрати пов'язані безпосередньо з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3% річних є платою за користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником і не є неустойкою.
Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.1, п,3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як вбачається, сторонами у п.7.2 Договору встановлено, що за невиконання покупцем умов п.4.1 цього договору покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача нараховану пеню у сумі 1 234 635,28 грн.
Перевіривши правильність нарахування позивачем розміру пені, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є арифметично вірним, тому вимоги про стягнення з відповідача пені за договором про постачання природного газу №10-141(10)ТН від 14.10.2010 р. у розмірі 1234635,28 грн. підлягають задоволенню.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача стосовно того, що штрафні санкції мають нараховуватись лише на вартість поставленого газу, без врахування вартості транспортування газу, оскільки п.1.2, 3.1 договору сторони встановили, що постачальник передає покупцю природний газ з урахуванням вартості його транспортування.
Судом також відхиляються твердження відповідача про відсутність його вини у виникненні боргу за договором на поставку природного газу, укладеного з позивачем, через несплату отриманих послу з теплопостачання населенням та релігійними організаціями, оскільки позивач не є стороною у правовідносинах відповідача з кінцевими споживачами послуг з теплопостачання.
Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального Кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» м.Донецьк до Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа" м.Горлівка про стягнення заборгованості за договором про постачання природного газу №10-141(10) ТН. від 14.10.2010р. у сумі 24 945 442,67 грн., з яких 23 240 193,48 грн. заборгованість за поставлений газ, а також 3% річних у розмірі 238 211,98 грн., інфляційні у сумі 232 401,93 грн., пеня у сумі 1 234 635,28 грн. задовольнити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Горлі вськтепломережа" (84601, м.Горлівка, вул. Ак.Павлова, 13, р/р 260070134601 у АП „Брокбізнесбанк", МФО 394578, ЗКПО 03337007) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» (83017, м.Донецьк, бул.Шевченка, 25, р/р 260013011457 в ДОУ ВАТ „Ощадний банк України» у м.Донецьк, МФО 335106, ЗКПО 25987823) - 23 240 193,48 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 3% річних у сумі 238 211,98 гри., інфляційні у сумі 232 401,93 грн., пеню у сумі 1 234 635,28 грн., витрати на сплату державного мита у сумі 25 500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Величко Н.В.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 21.06.2011р.
Повний текст рішення підписано 25.06.2011р.