"29" червня 2011 р.
Справа № 6/29-91
Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А., розглянувши заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області про роз'яснення рішення суду у справі
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області, м.Луцьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ківерцівський механічний завод”, м.Ківерці
про розірвання договору оренди
за участю представників сторін:
від заявника: не прибув,
від відповідача: не прибув,
від Відділу ДВС Ківерцівського районного управління юстиції: не прибув.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області звернувся до господарського суду Волинської області з заявою, в якій просить роз'яснити порядок та спосіб виконання рішення господарського суду Волинської області від 30.08.2010 р. по справі № 6/29-91 в частині повернення ТзОВ «Ківерцівський механічний завод»цілісного майнового комплексу Ківерцівський механічний завод, що знаходиться за адресою: Волинська область, м.Ківерці, вул..Грушевського, 26 органу, уповноваженому управляти майном -Регіональному відділенню ФДМУ по Волинській області по акту приймання-передачі.
При цьому, зазначає, що згідно рішення господарського суду Волинської області від 30.08.2010 р. по справі № 6/29-91 розірвано договір оренди державного нерухомого майна та зобов'язано відповідача звільнити та повернути Цілісний майновий комплекс Ківерцівський механічний завод органу, уповноваженому управляти майном -РВ ФДМУ по Волинській області по акту приймання-передачі.
Разом з тим, посилається на наказ Фонду державного майна України від 07.08.1997 № 847 «Про затвердження Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди», відповідно до якого складання акту приймання-передачі є завершальним етапом в процедурі повернення орендованого цілісного майнового комплексу, якому передує ряд дій, необхідних для здійснення повернення даного виду в обов'язковому порядку, невиконання яких тягне порушення чинного законодавства.
Враховуючи зазначене та керуючись ст.89 Господарського процесуального кодексу України, ст.34 Закону України «Про виконавче провадження, господарський суд, -
Роз'яснити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Волинській області порядок виконання рішення суду у справі № 6/29-91.
При цьому суд виходив з такого.
Згідно ст.89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.
Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника, або за власною ініціативою господарський суд має право змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови суду.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, або встановленим господарським судом способом.
Державною виконавчою службою Ківерцівського районного управління юстиції на підставі постанови державного виконавця від 03.06.2011 р. повернуто стягувачу -РВ ФДМУ по Волинській області наказ господарського суду Волинської області № 6/29-1, виданий 24.01.2011 р. без виконання.
Слід зазначити, що згідно вимог ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Як визначено ст.116 ГПК України виконання рішень господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
Як встановлено, рішення господарського суду було оскаржено в апеляційному та касаційному порядку і відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 р. набрало законної сили та підлягає до обов'язкового виконання, як це визначено ст.124 Конституції України та ст.11 Закону України «Про судоустрій».
Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) -це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
При цьому, права та обов'язки державних виконавців визначені ст.11 даного Закону у відповідності до якого, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Як вбачається з резолютивної частини судового рішення від 30.08.2010 р. зобов'язано відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Ківерцівський механічний завод” звільнити та повернути Цілісний майновий комплекс «Ківерцівський механічний завод»органу, уповноваженому управляти майном -РВ ФДМУ по Волинській області по акту приймання-передачі.
Водночас, повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після розірвання договору оренди здійснюється відповідно до наказу Фонду державного майна України від 07.08.1997 № 847 «Про затвердження Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди», який передбачає здійснення заходів і процедур, пов'язаних з поверненням орендодавцю орендованого майна державного майна: інвентаризації і оцінки майна орендних підприємств, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарів по орендних платежах, приймання -передачі майна.
Слід звернути увагу, що складання акту приймання-передачі є завершальним етапом у процедурі повернення орендованого цілісного майнового комплексу після проведення обов'язкових дій для здійснення повернення даного майна.
Факт недотримання зазначеної процедури повернення орендованого державного майна є порушенням вимог чинного законодавства.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суддя В.А. Пахолюк