"23" червня 2011 р. м. Київ К-32536/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.,
Заїки М.М.,
Співака В.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2009 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві Київської області про перерахунок пенсії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
встановила:
У січні 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві Київської області про перерахунок пенсії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2008 позов ОСОБА_4 задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_4 відповідно до статті 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн. за період з 09.07.2007 по 01.10.2007 та з 01.10.2007 по 31.12.2007 з розрахунку 460 грн. щомісячно.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2009 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві залишено без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2008 -без змін.
Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить, постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2009 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області, як непрацюючий пенсіонер.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106 місто Біла Церква Київської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищується на 1 мінімальну заробітну плату (ст. 39).
Дію статті 39 вищенаведеного Закону зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 № 489-V.
Зупинення дії абзаців другого, третього, четвертого частини першої статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19.12.2006 № 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з 09 липня по 31 грудня 2007 року, відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Судами встановлено, що на виконання статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу управлінням Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві щомісяця виплачувалася, передбачена цією статтею, виплата в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вирішуючи цей спір, суди першої та апеляційної інстанцій, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, обґрунтовано визнали, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягає саме стаття 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.
За таких обставин, правильним є висновок судів щодо неправомірності дій відповідача по виплаті доплати до пенсії в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836.
Разом з тим, стаття 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»не встановлює будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2009 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві Київської області про перерахунок пенсії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
В.І. Співак