"15" червня 2011 р. м. Київ К-29577/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів - Смоковича М.І.
Горбатюка С.А.
Мороз Л.Л.
Весельської Т.Ф.
Мироненка О.В. (суддя -доповідач)
провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_5 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державного казначейства України про зобов'язання відкрити виконавче провадження за виконавчим листом та виконати судове рішення, стягнення моральної шкоди 2000 грн. за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року,
У березні 2010 року позивач звернулася в суд із позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державного казначейства України про зобов'язання відкрити виконавче провадження за виконавчим листом та виконати судове рішення, стягнення моральної шкоди 2000 грн. Свої вимоги мотивує тим, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2009 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року часткового задоволена апеляційна скарга позивача, а саме: скасовано постанову суду першої станції; задоволені частково позовні вимоги про визнання бездіяльності відповідачів незаконною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди; визнано незаконною бездіяльність Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо: несвоєчасного -із порушенням встановленого законом шестимісячного строку -стягнення присудженої на користь позивача суми 70 000 грн., залишення без відповіді заяви позивача від 04.08.2008 року про нарахування і стягнення на суму боргу, тобто на 70 000 гривень, індексу інфляції, а також 3% річних за весь час невиконання судового рішення до його повного виконання; стягнуто на користь позивача з Державного бюджету 500 гривень на відшкодування моральної шкоди. Позивачем отриманий виконавчий лист, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 24.11.2009 року по справі №2а-159\09\0570, і подано його на виконання. Головний державний виконавець Абісов А.В. постановою від 26 січня 2010 року відмовив у відкритті виконавчого провадження, відмовив у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-159\09\0570 від 24.11.2009р. Зазначена постанова та виконавчий лист були надіслані позивачу супровідним листом від 16 лютого 2010 року за підписом заступника директора Департаменту державної виконавчої служби -начальника відділу примусового виконання рішень Пелих О.А., які були отримані позивачем 02 березня 2010 року поштовим конвертом із штемпелем про відправлення від 26 лютого 2010 року. Вказану постанову вважає такою, що не відповідає вимогам Конституції України, міжнародним зобов'язанням України. Просив визнати протиправною дію - рішення суб'єкта оскарження, винесення оскаржуваної постанови, зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження за виконавчим листом та стягнути з Державного бюджету України на відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2010 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивач та відповідач звернулися зі скаргами до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду 30 серпня 2010 року апеляційні скарги позивача та відповідача залишено без руху та надано строк для усунення їх недоліків.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Залишаючи апеляційні скарги без руху та надаючи строк, для усунення недоліків, суд апеляційної інстанції вірно керувався ст. 187 КАС України в якій зазначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати мають бути встановлені законом про судовий збір (ч.2 ст. 87 КАС України). Тому до його прийняття та набрання чинності розмір судового збору та прядок його сплати визначаються пунктом 3 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України.
Відповідно до вимог підпункту 2 пункту з Прикінцевих та перехідних положень КАС до набрання чинності законом, який регулює порядок і розмір судового збору, розмір судового збору визначається відповідно до підпункту «б»пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», тобто за ставками, встановленими для скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян.
Згідно п.п. «д»п.1 ст.3 Декрету визначені і ставки для справляння мита з позовних заяв немайнового характеру або таких, що не підлягають оцінці.
Пункт 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України не диференціює розмір судового збору залежно від того, чи є особа фізичною, чи юридичною, або залежно від того, подається позовна заява чи будь-яка заява про перегляд судового рішення (крім випадку заявлення у позовній заяві майнових вимог про стягнення грошових коштів, за які додатково сплачується судовий збір) -розмір судового збору завжди однаковий -0,2 неоподаткованих мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ч. 5 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначені обставини тягнуть собою залишення апеляційних скарг без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання документу про сплату судового збору.
З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.
Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.
Керуючись статтями 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді
Смокович М.І. Мороз Л.Л. Горбатюк С.А. Весельська Т.Ф. Мироненко О.В.