"16" червня 2011 р. м. Київ К-42224/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів: Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богунському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.06.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Богунському районі Житомирської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії,
У грудні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Богунському районі Житомирської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.06.2008 позовні вимоги ОСОБА_4 було задоволено частково. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Богунському районі Житомирської області на користь ОСОБА_4 заборгованість по виплаті надбавки до пенсії, як дитині війни, в розмірі 742,65 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богунському районі Житомирської області було залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.06.2008 -без змін.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Богунському районі Житомирської області не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.06.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009 та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України від 19.01.2006 № 3367-IV внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що державна соціальна підтримка дітей війни, передбачена статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначив порядку нарахування та виплати надбавки до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то суди першої та апеляційної інстанції дійшли до правильного висновку, що вимоги позивача стосовно такої виплати у зазначеному році задоволенню не підлягають.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»відповідно до пункту 12 частини першої статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було призупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, пункт 12 статті 71 та стаття 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції закону від 18.11.2004.
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Отже, вирішуючи даний спір суди першої та апеляційної інстанції дійшли до обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, однак не визначили дату з якої слід проводити перерахунок та виплату підвищення до пенсії.
Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та зміну судового рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
постановила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богунському районі Житомирської області задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Богунському районі Житомирської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії скасувати.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2008 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини в наступній редакції:
«Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Богунському районі Житомирської області здійснити виплату ОСОБА_4 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09.07.2007 по 31.12.2007».
В іншій частині постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.06.2008 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак
судді: С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній