16 червня 2011 року м. Київ К-14909/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів: Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя на постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 27.03.2008 та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2008 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя про визнання дій неправомірними, відшкодування моральної шкоди,
У листопаді 2007 року ОСОБА_4 звернувся до Київського районного суду м. Сімферополя з позовом до управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя про визнання дій неправомірними, відшкодування моральної шкоди.
Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 27.03.2008 позовні вимоги ОСОБА_4 було задоволено.
Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2008 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя було залишено без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 27.03.2008 - без змін.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 27.03.2008 та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2008 та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є інвалідом війни другої групи і йому відповідно до Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни»було встановлено щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття. Дану надбавку йому виплачував апеляційний суд Автономної Республіки Крим. Після передачі пенсійних справ органам до органів Пенсійного фонду України, управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя перестало виплачувати ОСОБА_4 дану надбавку. Мотивуючи це тим, що він отримує не пенсію, а довічне грошове утримання.
Відповідно до Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни»Кабінету Міністрів України, починаючи з 1 травня 2004 року, передбачати щомісячну виплату цільової грошової допомоги на прожиття: інвалідам війни II та III груп у розмірі 50 гривень, незалежно від розміру пенсій та надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги та пенсії за особливі заслуги перед Україною.
Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що Закон України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни»розповсюджується на категорію осіб, визначених статтею 1 цього Закону, зокрема, і на інвалідів війни другої групи, без будь-яких обмежень щодо виду їх соціального забезпечення, а отже позивач має право на отримання даної допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 27.03.2008 та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2008 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя про визнання дій неправомірними, відшкодування моральної шкоди - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак
судді: С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Суддя В.І. Співак