16 червня 2011 року м. Київ К-23921/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів: Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2008 у справі за позовом ОСОБА_4 до Темнівської виправної колонії № 100, третя особа -управління Пенсійного фонду України у Харківському районі Харківської області про стягнення несплаченого грошового забезпечення та відшкодування моральної шкоди та компенсації за неотримане речове майно,
У стравні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Темнівської виправної колонії № 100, третя особа -управління Пенсійного фонду України у Харківському районі Харківської області про стягнення несплаченого грошового забезпечення та відшкодування моральної шкоди та компенсації за неотримане речове майно.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2008 позовні вимоги ОСОБА_4 було задоволено частково. Визнано неправомірними дії Темнівської виправної колонії № 100 щодо незабезпечення ОСОБА_4 за час проходження служби в складі кримінально-виконавчої системи належним речовим майном. Зобов'язано Темнівську виправну колонію № 100 видати ОСОБА_4 належне до видачі речове майно в натурі на суму 3247,65 грн., згідно довідки виданої Темнівською виправною колонією № 100, а в разі відсутності його вартість стягнути з Темнівської виправної колонії № 100 на користь ОСОБА_4 В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню та моральної шкоди відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2008 апеляційну скаргу Темнівської виправної колонії № 100 було задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2008 скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2008 та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2008.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 проходив військову службу у Темнівській виправній колонії № 100. При звільненні зі служби у грудні 2005 року йому не було виплачено грошову компенсацію за невикористане речове майно в сумі 3247,65 грн. за період з 14.09.90 по 30.12.2005.
Відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»в редакції, яка діяла до 11.03.2000, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Частиною 2 статті 9 Закону визначено, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
На виконання вимог вказаного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято:
- постанову від 12.03.96 № 316 «Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ»;
- постанову від 22.07.98 № 1135 «Про забезпечення військовослужбовців Збройних Сил речовим майном у мирний час».
Дію частини 2 статті 9 вказаного Закону призупинено Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них. Закон набув чинності з 11.03.2000. Отже, до вказаної дати позивач мав право на отримання грошової компенсації замість речового майна.
З січня 2001 року набула чинності стаття 16 Закону України «Про Збройні Сили України», якою військовослужбовцям гарантувалося одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Зазначений Закон не передбачав отримання грошової компенсації за неотримане речове забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1444 затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, відповідно до пункту 27 якого військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації. У разі звільнення у запас військовослужбовцю видається речовий атестат, який додається до особової справи. Якщо протягом 12 місяців після звільнення військовослужбовець буде призваний із запасу, до його забезпечення зараховується раніше отримане речове майно. Постанова набула чинності в день її прийняття.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1444 затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час було визначено порядок та розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців, а не поновлено право позивача на отримання грошової компенсації замість неодержаного речового майна, яке було призупинено Законом України «Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів»від 17.02.2000.
Крім того, слід зазначити, що тільки 03.11.2006 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»було доповнено статтею 9-1, якою військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, було надано право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2008 у справі за позовом ОСОБА_4 до Темнівської виправної колонії № 100, третя особа -управління Пенсійного фонду України у Харківському районі Харківської області про стягнення несплаченого грошового забезпечення та відшкодування моральної шкоди та компенсації за неотримане речове майно -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак
судді: С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Суддя В.І. Співак