"21" червня 2011 р. м. Київ К-20404/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Співака В.І.,
та секретаря Бруя О.Д.,
за участю: позивача - ОСОБА_4, представника виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації -Біловицької Ю.О.,
розглянувши в судовому засіданні касаційні скарги Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації та виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2010 у справі за позовом ОСОБА_4 до виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа - Головне управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановила:
У липні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа - Головне управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2010, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано бездіяльність Київської міської державної адміністрації та Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації протиправною та зобов'язано надати позивачу благоустроєну квартиру, в порядку визначеному розділом ІІІ Житлового кодексу УРСР та з урахуванням вимог частини 8 статті 44 Закону України «Про статус суддів»та статті 50 Житлового кодексу УРСР. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшли касаційні скарги Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації та виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), в яких посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставлять питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Колегія суддів перевіривши доводи касаційних скарг, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушень судами норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 на підставі Указу Президента України № 12/2001 від 15.01.2001 призначена на посаду судді арбітражного суду Київської області. Наказом № 21-к від 21.03.2005 зарахована на посаду судді Київського міжобласного апеляційного господарського суду згідно Указу Президента України № 1367/21004 від 04.11.2004. Постановою Верховної Ради України № 3283-IV від 22.12.2005 обрана на посаду судді Київського міжобласного апеляційного господарського суду безстроково. Позивачка зареєстрована в гуртожитку за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 28/41.
З 19.09.2007 ОСОБА_4 зарахована на квартирний облік за № 1138 та включена до позачергово списку для суддів, які потребують поліпшення житлових умов. Рішенням житлової комісії Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.07.2005 підтверджено необхідність забезпечення позивачку житлом.
Статтею 130 Конституції України та Законом України «Про статус суддів»визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про судоустрій України» гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються, в тому числі, належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів.
Частиною 7 статті 44 Закону України «Про статус суддів»встановлено, що не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду або вищого спеціалізованого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку Кабінетом Міністрів України, а суддя іншого суду - відповідними місцевими органами державної виконавчої влади за місцем знаходження суду. У разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами і передати їх у користування судді. Порядок фінансування судів для цієї мети, а також порядок розрахунків з державним бюджетом органу державної виконавчої влади, який своєчасно не надав судді житло, визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною 8 Закону України «Про статус суддів»передбачено, що суддя має право на додаткову житлову площу відповідно до вимог статті 49 Житлового кодексу України.
Згідно Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 03.03.2003 року № 182/2003, Державна судова адміністрація України здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, вживає заходів щодо забезпечення суддів благоустроєним житлом. Крім того, питання щодо забезпечення суддів апеляційних судів житлом регулюється Порядком забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2005 року № 707, пунктом 2, 4 якого встановлено, що суддя, щодо якого прийнято рішення про взяття на облік для забезпечення житлом, письмово повідомляє про це місцевий орган виконавчої влади. А забезпечення житлом суддів Київського міжобласного та Луганського апеляційних господарських судів регулюється Указом Президента України «Про утворення Київського міжобласного і Луганського апеляційних господарських судів»від 25.06.2003 № 552/2003. Копія рішення місцевого органу виконавчої влади про надання судді житла надсилається Державній судовій адміністрації для ведення обліку. У разі коли місцевий орган виконавчої влади у шестимісячний строк не забезпечили житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов, суд на підставі його заяви за погодженням з Державною судовою адміністрацією може прийняти рішення про придбання житла за рахунок коштів державного бюджету та передачу його у користування судді. Для забезпечення суддів благоустроєним житлом Державна судова адміністрація та її територіальні управління (стосовно суддів місцевих судів) ведуть контрольні списки суддів, які потребують поліпшення житлових умов, та суддів, які забезпечені житлом, і вносять місцевим органам виконавчої влади пропозиції щодо забезпечення суддів житлом. Взяття, перебування та зняття з обліку судді здійснюється виконавчими комітетами рад за місцем роботи відповідно до житлового законодавства.
Стаття 41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає особливості повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів, зокрема, питання організації управління районами в містах належать до компетенції міських рад. Районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами.
Відповідно до вимог статті 5 Житлового кодексу України державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів, а відповідно до пункту 6 статті 15 Житлового кодексу України до компетенції виконкому міської Ради відноситься прийняття рішень про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої ради. Отже, передумовою для надання житла суддям є, зокрема, рішення органу місцевого самоврядування, як суб'єкта владних повноважень.
З огляду на викладене та враховуючи те, що обов'язок забезпечити житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов, покладений на місцеві органи виконавчої влади за місцем роботи судді, а також те, що позивач протягом шести місяців з дня обрання його суддею і на час розгляду справи не був забезпечений житлом, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення вимог позивачки, оскільки вирішення питання щодо розподілу та надання житла суддям відноситься до компетенції Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації та її виконавчого органу.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційні скарги Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації та виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2010 у справі за позовом ОСОБА_4 до виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа - Головне управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
В.І. Співак