"21" червня 2011 р. м. Київ К-50863/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді Загороднього А.Ф.,
суддів: Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Співака В.І.,
та секретаря Бруя О.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2009 у справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства Оборони України, Командувача Повітряних Збройних Сил України, військової частини А1215 про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на службі стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,
встановила:
У грудні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Міністерства Оборони України, Командувача Повітряних Збройних Сил України, військової частини А1215 про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на службі стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2009, в задоволення позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено повністю.
На зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вбачає порушень судами норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення судів першої та апеляційної інстанцій -скасувати, а справу направити на новий розгляд, з наступних підстав.
Судами встановлено, що відповідно до атестації на присвоєння первинного офіцерського звання, ОСОБА_4 присвоєне первинне офіцерське звання лейтенант. В подальшому, позивачу присвоєне чергове звання старший лейтенант та призначено на посаду командира взводу.
Наказом Міністра оборони України від 10 серпня 2007 року за № 456 за тривале нез'явлення на службі без поважних причин та порушення статей 11, 12, 14, 49, 120 статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України командира взводу охорони ремонтно - технічної роти військової частини А 1215 - ОСОБА_4 позбавлено військового звання. Наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 15 серпня 2007 року № 294 позивач звільнений з військової служби у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку та виключений із списків офіцерського складу Збройних Сил України з 10 серпня 2007 року. Наказом Командира військової частини А 1215 від 21 серпня 2007 року № 191 позивача виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік Фрунзенського РВК м. Харкова. 3 вересня 2007 року Військовим місцевим судом Харківського гарнізону ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого частиною З статті 407 Кримінального кодексу України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки із застосуванням статті 75 Кримінального кодексу України на два роки.
Предметом позовних вимог є оскарження зазначених наказів Міністра оборони України від 10 серпня 2007 року за № 456, Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 15 серпня 2007 року № 294, Командира військової частини А 1215 від 21 серпня 2007 року № 191 та поновлення позивача у військовому званні та на військовій службі.
Відповідно до пункту 74 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України днем звільнення осіб офіцерського складу, прапорщиків (мічманів) з військової служби в запас або у відставку вважається день, з якого їх наказом по стройовій частині виключено зі списків особового складу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 серпня 2007 року з позивачем проведено бесіду з питання його звільнення з військовою служби у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, з яким останній особисто ознайомлений під розпис 21 серпня 2007 року, однак, до суду з позовом про оскарження зазначених наказів ОСОБА_4 звернувся лише у грудні 2007 року, тобто з порушенням строку звернення до суду з позовом у справах про звільнення.
Відповідно до пункту 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Згідно статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позовну заяву подано після закінчення строку звернення до суду, без заяви про поновлення такого строку, та відсутності належних доказів поважності причин пропуску.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу підстав не має, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2009 -скасувати, а справу за позовом ОСОБА_4 до Міністерства Оборони України, Командувача Повітряних Збройних Сил України, військової частини А1215 про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на службі стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
В.І. Співак