"21" червня 2011 р. м. Київ К-11197/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів - Смоковича М.І.
Ситникова О.Ф.
Малиніна В.В..
Чумаченко Т.А.
Мироненка О.В. (суддя -доповідач)
провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_5 до Луганського сектору нагляду за фінансовими установами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання незаконними дій суб'єктів владних повноважень за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року,
У липні 2009 року позивач звернувся в суд із позовом до Луганського сектору нагляду за фінансовими установами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання незаконними дій суб'єктів владних повноважень.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2009 року позовну заяву залишено без руху та надано строк до 22 липня 2009 року для її усунення.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду 13 листопада 2009 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції від 30 червня 2009 року залишено без змін.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Залишаючи без змін ухвалу судді першої інстанції про залишення без руху позовної заяви, суд апеляційної інстанції виходив з того, що даний позов не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, а саме -до нього не додані документи, вказані в переліку документів та листування, доданих до позову стосовно КС «Алчвська»та КС «КС»п.1.8 які підлягають врученню відповідачам.
Відповідно до ст. 106 КАС України, у позовній заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Судом встановлено, що позивач, на момент подання позову не звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 №7-93 «Про державне мито».
Згідно п.33 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року №50, з позовних заяв, що носять одночасно майновий і немайновий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору: судовий збір при зверненні до адміністративного суду порядку, встановленому законодавством для державного мита; розмір судового збору визначається відповідно до підпункту «б»пункту 1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту;розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.
В матеріалах справи відсутній документ про сплату судового збору, а посилання позивача на п.2 ч.1 ст.19 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», пункти 8, 10, 37 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України, ст. 28 УПК України як на підстави звільнення від сплати державного мита є безпідставними.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції правомірно залишив апеляційну скаргу без задоволення, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення, з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, ухвала суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.
Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.
Керуючись статтями 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді
Смокович М.І. Ситников О.Ф. Малинін В.В. Чумаченко Т.А. Мироненко О.В.