"21" червня 2011 р. м. Київ К-31065/09-С
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - Смоковича М.І,
суддів: Весельської Т.Ф., Малиніна В.В., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,
розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Приватизаційного бюро, Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації, виконавчого комітету Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим, третя особа - ОСОБА_3, про скасування актів та рішення, скасування реєстрації права власності, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 на постанову Центрального районного суду міста Сімферополя від 19 травня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2009 року,
У квітні 2008 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернувся до Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Приватизаційного бюро, Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації, виконавчого комітету Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим про скасування актів ненормативного характеру, рішення по приватизації квартири та скасування реєстрації права власності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно свідоцтва про право власності від 17 травня 2007 року, квартира АДРЕСА_1, належить ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в рівних частках кожному, на підставі розпорядженням органу приватизації № 419 від 17 травня 2007 року.
Однак позивач вважає, що при приватизації даної квартири, органом приватизації було порушено право ОСОБА_9 та ОСОБА_2, оскільки в період приватизації даної квартири, оскаржувалось рішення суду, яким неповнолітні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були зняті з реєстраційного обліку за вказаною адресою, дане рішення було скасовано, а провадження у справі закрито, тому неповнолітні ОСОБА_9 та ОСОБА_2 були прописані в квартира АДРЕСА_1 під час приватизації, та мали право на приватизацію.
Посилаючись на те, що приватизація була проведене з порушенням Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України від 07 лютого 2002 року, просив скасувати розпорядження органу приватизації № 419 від 17 травня 2007 року про приватизацію квартири АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11 в рівних частках кожному, скасувати свідоцтво Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про право власності на дану квартиру та зобов'язати Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації провести необхідні зміни в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно квартири АДРЕСА_1.
Постановою Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2009 року, позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, просять суд скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а провадження у цій справі закрити.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), квартир у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
До об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у гуртожитках, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.
Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Передача займаних квартир (будинків, кімнат у гуртожитках) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку, кімнаті у гуртожитку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку, кімнати у гуртожитку). Крім того, приватизація квартир здійснюється також і на неповнолітніх дітей, які внесені до особового рахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви ОСОБА_3, виконавчим комітетом сімферопольської міської ради прийнято рішення № 419 від 17 травня 2007 року, та видане свідоцтво про право власності на житло, згідно якого ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на праві часткової власності належить квартира АДРЕСА_1.
Окрім того в матеріалах справи міститься копія рішення Київського районного суду міста Сімферополя від 30 жовтня 2006 року, яким визнано недійсними записи у домовій книзі та особового рахунку за адресою: АДРЕСА_1, стосовно проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_12 Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2007 року дане рішення суду було скасоване, провадження у справі закрито.
Однак до набрання чинності судового рішення від 30 жовтня 2006 року ОСОБА_9 та ОСОБА_12 були виключені із особового рахунку квартири АДРЕСА_1, в зв'язку з чим були позбавлені можливості брати участь у приватизації даної квартири, чим були порушені права неповнолітніх.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Тому суд першої інстанції, а з ним погодився і суд апеляційної інстанції, прийшов до обґрунтованого висновку, щодо наявності порушень вимог Закону України «Про приватизацію житлового фонду», і що такими діями відповідачів, були порушені права неповнолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_12, участі, оскільки вони були внесені до особового рахунку квартири, і мали приймати участь у приватизації спірної квартири.
Скаржники у касаційній скарзі, також звертають увагу на те, що судами попередній інстанцій були допущені порушення підвідомчості та підсудності розгляду даної справи.
Однак, стаття 1 Кодексу адміністративного судочинства України, визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Так, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду у даній справі, є неправомірні дії суб'єкта владних повноважень, щодо прийняття рішення про приватизацію квартири АДРЕСА_1, що призвело до порушення прав неповнолітньої дитини, яка була позбавлена можливості прийняти участь у приватизації.
А тому судами попередніх інстанцій правильно застосовані норми процесуального законодавства, і порушень підвідомчості та підсудності при розгляді даної справи в порядку адміністративного судочинства допущено не було.
Колегія суддів, також не приймає до уваги твердження скаржника та її представника, стосовно того, що участь у справі при розгляді апеляційної скарги приймав ОСОБА_1, який є позивачем у справі та представником неповнолітньої ОСОБА_2, тоді як на час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 вже стала повнолітньою, і повноважень на її представництво в суді будь-кому не надавала. Дані обставини ніяким чином не порушують права відповідачів та інших осіб, що приймали участь у справі, а саме ОСОБА_2 жодних заперечень з даного приводу не заявляла, окрім того дані обставини не впливають на правильність та обґрунтованість постановленого рішення судом апеляційної інстанції, в зв'язку з чим не можуть бути підставою для скасування рішень попередніх інстанцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Центрального районного суду міста Сімферополя від 19 травня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2009 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Смокович
Судді Т.Ф. Весельська
В.В. Малинін
О.В. Мироненко
Т.А. Чумаченко