"15" червня 2011 р. м. Київ К/9991/6935/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.,
Лиски Т.О., Мойсюка М.І.,
Малиніна В.В., Штульман І.В.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом Гуляєвої Масіри Мухаметянівни до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м .Львова про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2011 року, -
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2011 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м .Львова звернулось з касаційної скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2011 року і ухвалити нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивач є дитиною війни та отримує підвищення до пенсії в розмірі меншому, ніж це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Її дію відновлено Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року , яким виключено пункт 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", а статтею 110 установлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Також Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено.
Однак, 9 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 (справа № 1-29/2007) були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(№489-V від 19.12.2006р.), зокрема, пункт 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік, з урахуванням ст.111 цього Закону, дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(№ 2195 - IV від 18.11.2004р.), згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Крім цього, пунктом 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»та внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено в новій редакції. За цією редакцією дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим згідно рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року положення пункту 41 розділу 11 зазначеного Закону визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ).
За ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Про це також вказано і в ст.73 Закону України „Про Конституційний Суд України", в п.3 рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007року № 6-рп/2007р. та в п. 5 рішення Конституційного Суд України від 22.05.2008 № 10-рп/2008р.
Розмір мінімальної пенсії за віком згідно частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(№ 1058-IV від 09.07.2003 р.) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Законом, який визначає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у даному випадку є Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(№ 489-V від 19.12.2006 р.), статтею 62 якого затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2007 рік, ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" -на 2008 рік та Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»статтею 54 якого затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2009 рік.
При цьому колегія суддів зазначає, що з п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 р. №4-зп вбачається, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. При наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Отже, на період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року діяли Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік" яким дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено та Закон України «Про соціальний захист дітей війни»в новій редакції від 28 грудня 2007 року, який істотно звужував обсяг прав встановлених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якої діяла до 1 січня 2008 року.
З урахуванням того, що відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, а причинами пропущення строку звернення до адміністративного суду є те, що позивач дізналась про порушення своїх прав після висвітлення у пресі подій пов'язаних з рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, від 22.05.2008 року, які суд апеляційної інстанцій обґрунтовано не визнав поважними, та не вбачаючи підстав для поновлення строку на підставі ч. 1 ст. 100 КАС України, дійшов вірного висновку, щодо необхідності відмовити за необґрунтованістю та пропуском строку звернення до суду в частині вимог позивача за 2007 ріку, оскільки позивач звернулась до суду лише 31.12.2008 року.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, в межах касаційної скарги, повністю погоджується із висновками суду апеляційної інстанцій та вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, тому вимоги касаційної скарги не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 КАС України,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді