20 червня 2011 року м. Київ В/9991/1356/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Бим М.Є., Гордійчук М.П., Конюшка К.В., Сіроша М.В.,Харченка В.В.
перевіривши заяву ОСОБА_6 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2011 року Верховним Судом України у справі за а позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 до виконавчого комітету Ковельської міської ради, третя особа -підприємство теплових мереж “Ковельтепло” про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -
У 2007 році ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовами до виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області про визнання незаконним рішення постійно діючої комісії відповідача по розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води в частині відмови у наданні дозволу на відключення квартир від централізованого опалення і гарячого водопостачання, зобов'язання відповідача надати дозвіл на встановлення автономної системи опалення в квартирах № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 по вул. Сагайдачного м. Ковелі Волинської області та відшкодування моральної шкоди.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21 січня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року, позови задоволено частково.
Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем неправомірно відмовлено у надані дозволу на відключення від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2011 року скасовано зазначені вище судові рішення та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову.
Суд касаційної інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідно до Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 року № 4 “Про затвердження Порядку відключення окремих будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання” підставою для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП є невиконання умов, визначених у пунктах 2.1 та 2.2 цього Порядку. Судом зазначено, що на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 10.04.2007 №45445/7/1-06 органом місцевого самоврядування призупинено, починаючи з 17.04.2007, надання дозволів на відключення від систем централізованого опалення та гарячого водопостачання до моменту розроблення та затвердження оптимізованих схем перспективного розвитку систем теплопостачання населених пунктів.
У заяві про перегляд Верховним Судом України рішення Вищого адміністративного суду України скаржник ставить питання про його скасування, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права.
Зокрема, заявник зазначає, що в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2010 року по іншому застосовано судом касаційної інстанції норми ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, заявник ставить питання про поновлення строку на подачу даної заяви.
Відповідно до частини першої статті 238 КАС України заява про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, подається протягом одного місяця:
із дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд Верховним Судом України, але не пізніше одного року з дня ухвалення цього рішення (про перегляд якого подається заява);
із дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
Відповідно до ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Поважними за змістом вказаної норми процесуального права визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Як вже зазначалося вище, позивач обґрунтовує вимоги заяви про поновлення строку на подачу заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України тим, що нею не вчасно отримано копію судового рішення суду касаційної інстанції.
З матеріалів, доданих до заяви вбачається, що судом касаційної інстанції справа була розглянута в порядку письмового провадження. Копія судового рішення була направлена позивачу 19.05.2011, що підтверджується копією конверта.
Таким чином, перебіг строку на подачу даної заяви розпочався 24 травня 2011 року, а отже, направляючи 7 червня 2011 року заяву про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2011 року Верховним Судом України ОСОБА_6 не пропущено процесуальний строк.
Щодо обґрунтованості заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України то слід зазначити наступне.
Статтею 237 КАС України встановлено, що заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Норми Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язку доказування є нормами процесуального права. Будь-яких норм матеріального права позивачем не наведено.
Оскільки в даному випадку заявник ставить питання про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України з підстав неоднакового застосування судом саме норм процесуального права, то це, в свою чергу, виключає можливість допуску до перегляду зазначеної постанови Верховним Судом України.
Враховуючи наведене, обговоривши доводи заяви та виходячи з мети судового перегляду, колегія суддів не знаходить підстав для допуску заяви до провадження.
Керуючись статтями 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Відмовити ОСОБА_6 у допуску заяви про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2011 року Верховним Судом України.
Копію даної ухвали, а також заяву з доданими до неї матеріалами повернути заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: