"21" червня 2011 р. м. Київ К-19451/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого -Смоковича М.І.,
суддів: Весельської Т.Ф., Малиніна В.В., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про стягнення грошової державної допомоги як дитині війни, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року,
У лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про стягнення грошової державної допомоги як дитині війни.
Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
Не погоджуючись з постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 березня 2010 року Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області на підставі статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Повертаючи апеляційну скаргу, суддя Львівського апеляційного адміністративного суду виходив з того, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Такий висновок відповідає нормам процесуального права.
Так, стаття 1 Кодексу адміністративного судочинства України, визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Частиною 1 статті 184 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.
Законом України від 18 лютого 2010 року № 1691-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами", який вступив у дію 10 березня 2010 року, були внесені зміни до частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України та частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких, справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них розглядаються судами в порядку цивільного судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга апелянтом була подана 25 березня 2010 року, оскаржуване рішення Львівського апеляційного адміністративного суду було винесено 12 квітня 2010 року, тобто, після внесення зазначених змін до ЦПК України.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За таких обставин оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, відповідає обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, підстави для її скасування чи зміни відсутні.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Смокович
Судді Т.Ф.Весельська
В.В. Малинін
О.В. Мироненко
Т.А. Чумаченко