Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101
12.05.2008
Справа №2-7/2043-2008
За позовом Приватного підприємства «ОЛИВИН» (99000, м. Севастополь, вул. Очаковців б. 9, кв. 5)
До відповідача Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (98645, м Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 41)
Про стягнення 158 286, 38 грн.
Суддя ГС АР Крим І.І.Дворний
представники:
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - не з'явився
Суть спору: Приватне підприємство «ОЛИВИН» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» про стягнення 158 286, 38 грн.
Представники сторін у судове засідання тричі не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого за договором №188 від 10.01.2006 р. товару, через що заборгованість Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» перед Приватним підприємством «ОЛИВИН» станом на 25.12.2007 р. складає 117 354,81 грн., яка до часу звернення до суду в примусовому порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати у розмірі 22 726, 37 грн., 3% річних у сумі 3 946, 06 грн., а також пеню у розмірі 14 259, 14 грн.
Так, 10.01.2006 р. між Приватним підприємством «ОЛИВИН» (Постачальник) та Державним підприємством України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (Покупець) був укладений договір поставки №188, п. 1.1 якого передбачено, що в силу цього договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти продукти харчування в кількості, якості, асортименті відповідно до накладних.
Відповідно до п. 3.2 Договору товар переходить у власність Покупця з моменту підписання ним товарної накладної (товарно-транспортної накладної).
Оплата товару, що поставляється, здійснюється по факту отримання протягом 10 банківських днів (п. 4.6 Договору).
Отже, доказом здійснення поставки товару є відповідні накладні.
Так, суд зазначає, що єдиним підтвердженням факту здійснення господарської операції є первинні документи.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Відповідно до п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р., первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Отже, наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується лише первинними документами.
Жодних первинних документів, які б підтверджували заявлену позивачем до відшкодування суму боргу, до позовної заяви додані не були. Наявність заборгованість позивач обґрунтовує лише актом звірки взаємних розрахунків (а. с. 9).
У той же час, акт звірки - це бухгалтерський документ, що лише фіксує тотожність відображення первинних господарських операцій у обліку сторін. Натомість, представлений позивачем акт звірки взаємних розрахунків не містить посилання на первинні документи, на підставі яких були здійснені господарські операції, на підставі яких виникла заборгованість, що унеможливлю однозначне ствердження про те, що відображена в ньому сума заборгованості виникла саме через невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором №188 від 10.01.2006 р., а не іншої угоди.
Ухвалами ГС АР Крим від 18.02.2008 р., від 17.03.2008 р. та від 17.04.2008 р. у цій справі суд витребував у позивача товарні накладні, які підтверджують факт поставки товару за договором, та рахунки, що виставлялися відповідачу на оплату товару, а також докази часткової оплати відповідачем вартості товару.
Однак, вказані вимоги суду були залишені позивачем поза увагою.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Ст. 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Суд зазначає, що ненадання позивачем витребуваних документів унеможливлює розгляд спору по суті, позаяк матеріали справи однозначно не свідчать про поставку товару за договором №188 від 10.01.2006 р. та не підтверджують наявність у відповідача заборгованості у заявленій до відшкодування сумі.
За таких обставин, суд вважає, що позов Приватного підприємства «ОЛИВИН» підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов залишити без розгляду.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.