Харків
"22" червня 2011 р. Справа № 2-а-5688/11/2070
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Харківського національного університету внутрішніх справ, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Житлової комісії Харківського національного університету внутрішніх справ щодо відмови в направленні клопотання до Харківської міської ради про виключення зі складу службових квартир № 80 за адресою: м. Харків, вул. Єлізарова, 11;
- зобов'язати Харківський національний університет внутрішніх справ направити клопотання до Харківської міської ради про виключення зі складу службових квартир № 80 за адресою: м. Харків, вул. Єлізарова, 11.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом Університету внутрішніх справ від 09.01.1998 року № 9 на підставі рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.12.1997 року № 1118 «Про розгляд житлового питання гр. ОСОБА_1» позивачу було надано службову квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
12.02.1998 року Виконавчим комітетом Ленінської ради народних депутатів м. Харкова було видано ордер на службове жиле приміщення № 1840 на ім'я позивача на родину у складі трьох осіб: позивача - ОСОБА_1, дружину - ОСОБА_2 та доньку - ОСОБА_3
Протягом проживання у вищезазначеному житловому помешканні (з 1998 року по теперішній час) позивач разом зі своєю сім'єю неодноразово робив ремонт вказаної квартири, постійно покращував стан житла, витрачаючи значні кошти. Всі комунальні платежі сплачувалися регулярно і в повному обсязі.
15 квітня 2011 року позивач звернувся з відповідною заявою до Житлової комісії ХНУВС про направлення до Харківської міської ради відповідного клопотання про виключення зі складу службових квартири № 80 за адресою: м. Харків, вул. Єлізарова, 11.
Таким чином позивач вважає рішення Житлової комісії Харківського національного університету внутрішніх справ щодо відмови в направленні клопотання до Харківської міської ради про виключення зі складу службових квартир № 80 за адресою: м. Харків, вул. Єлізарова, 11 протиправним та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження та зазначив, що заперечує проти задоволення позову, в судовому засіданні 08.06.2011 року в обґрунтування заперечень посилався на зміст вказівки МВС від 26.07.2007 року № 70.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 3 КАС України розгляд і вирішення адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів.
Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вважає, що адміністративна справа повинна бути розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.
Згідно з наказом Університету внутрішніх справ від 09.01.1998 року № 9 на підставі рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.12.1997 року № 1118 «Про розгляд житлового питання гр. ОСОБА_1» позивачу було надано службову квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Службове житло було надано ОСОБА_1 згідно з рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.12.1997 року № 1118. Ордер на службове жиле приміщення № 1840 був виданий на ім'я позивача на родину у складі трьох осіб: позивача - ОСОБА_1, дружину - ОСОБА_2 та доньку - ОСОБА_3
ОСОБА_1 звернувся до керівництва ХНУВС з заявою від 15.04.2011 року, в якій просить надіслати клопотання Харківському міському голові щодо вилучення зі складу службових квартир ХНУВС трьохкімнатної квартири № 80 в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Єлізарова, 11, з наступною передачею у приватну власність.
Станом на 21.01.2011 року вислуга років в органах внутрішніх справ у ОСОБА_1 складає 15 років 04 місяці 20 днів.
Згідно з вказівкою МВС України від 26.07.2007 року № 70 на виключення жилого приміщення з розряду службового житла мають працівники, які прослужили в органах внутрішніх справ не менше як 20 років.
24.12.2010 року Ректором Харківського національного університету внутрішніх справи ОСОБА_6 направлено клопотання за вих. № 5/363 до Міністерства внутрішніх справ України щодо вилучення зі складу службових квартир Харківського національного університету внутрішніх справ трьохкімнатної квартири № 80, загальною площею 72,8 кв.м, житловою площею 40,0 кв.м, в будинку за адресою: м. Харків, вул. Єлізарова, 11, наданої працівнику університету ОСОБА_1, у зв'язку з тим, що потреба у використанні даної квартири в якості службової відпала.
У відповідь на клопотання Міністерство внутрішніх справ України листом від 01.06.2011 року повідомило, що на сьогодні питання виключення житла з розряду службового і надання його в подальше користування особам, які в ньому проживають, залишається в певній мірі законодавчо неврегульованим.
Згідно Витягу з протоколу № 7 засідання житлової комісії Харківського національного університету внутрішніх справ від 18.04.2011 року ухвалено відмовити завідувачу кафедри філософії і політології ХНУВС, професору ОСОБА_1 в проханні про вилучення зі складу службових квартир Харківського національного університету внутрішніх справ з наступною передачею у власність трьохкімнатної квартири № 80, загальною площею 72,8 кв.м, житловою площею 40,0 кв.м, в будинку за адресою: м. Харків, вул. Єлізарова, 11.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (надалі за текстом - Закон України № 2011-XII).
Відповідно до абз.1,3,4,7 ч.1 ст. 12 Закону України № 2011-XII держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.
03.08.2006 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 1081 "Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями" (надалі за текстом Порядок № 1081) виданої на виконання вимог статті ст.12 Закону України № 2011-XII, яка визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців.
Тобто житлове приміщення включається до числа службового згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини, погодженого з квартирно-експлуатаційним органом.
Цей Порядок визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства. З цією метою у кожній військовій частині формується фонд службового житла.
Згідно пункту 12 вказаного Порядку службові житлові приміщення надаються військовослужбовцям згідно з рішенням командира військової частини, яке погоджується з квартирно-експлуатаційним органом, за місцем проходження ними військової служби.
Також вказаний Порядок визначає, що житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень (пункт 11). Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.
Військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, за відсутності у них за місцем проходження служби житла для постійного проживання забезпечуються службовими житловими приміщеннями.
Житлове приміщення включається до числа службового згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини, погодженого з квартирно-експлуатаційним органом.
До числа службового може бути включене тільки вільне житлове приміщення. Під службові житлові приміщення виділяються окремі квартири.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
В органах Міністерства внутрішніх справ України організація забезпечення житловими приміщеннями регулюється Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.09.2004 року за № 1039.
Виходячи з аналізу наведених норм законодавства, право на житло для постійного проживання надається військовослужбовцям які мають вислугу на військовій службі 20 років, крім військовослужбовців строкової військової служби, та члени їх сімей, які проживають разом з ними.
Відповідно до вимог ст. 122 Житлового кодексу УРСР ОСОБА_1, як військовослужбовцю, було видано спеціальний ордер на право тимчасового користування службовим житловим приміщенням.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що у відповідача відсутні підстави для вчинення дій, вказаних у позовних вимогах та правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України відповідачем відмовлено в направленні клопотання до Харківської міської ради про виключення зі складу службової квартири № 80 за адресою: м. Харків, вул. Єлізарова, 11.Враховуючи викладене, суд вважає адміністративний позов необґрунтованим, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись п. 10 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 41, ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Супрун Ю.О.