Справа № 2а-5131/10/1770
24 березня 2011 року 11год. 10хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2
відповідача: представник Чорномаз Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1
до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень
Позивач, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, 27.10.2010 року звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Дубенської ОДПІ про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень:
від 03.08.2010 року № 0019031750/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 294 350,00 грн.,
від 03.08.2010 року № 0019041750/0 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 1 254 502,92 грн.,
від 03.08.2010 року № 0019051750/0 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 311 979,34 грн.
Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 29.10.2010 року відкрито провадження у справі № 2а-5131/10/1770.
Також, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 02.12.2010 року звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Дубенської ОДПІ про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень:
від 21.04.2010 року № 0006671750/0, від 25.06.2010 року № 0006671750/1, від 07.09.2010 року № 0006671750/2, від 15.11.2010 року № 0006671750/3 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 50 415,17 грн.;
від 21.04.2010 року № 0006661750/0, від 25.06.2010 року № 0006661750/1, від 07.09.2010 року № 0006661750/2, від 15.11.2010 року № 0006661750/3 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 389 034,87 грн.;
від 21.04.2010 року № 0006681750/0, від 25.06.2010 року № 0006681750/1, від 07.09.2010 року № 0006681750/2, від 15.11.2010 року № 0006681750/3 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 37 495,17 грн.
Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 03.12.2010 року відкрито провадження у справі № 2а-5760/10/1770.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 року адміністративні справи № 2а-5760/10/1770 та № 2а-5131/10/1770 об'єднані до спільного розгляду і вирішення в одне провадження (а.с.165 т.2).
Позивач СПД ОСОБА_1 в обгрунтування позовних вимог вказує, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом на підставі акту планової документальної невиїзної перевірки від 09.04.2010 року № 61/17-38/2687119151 та акту невиїзної додаткової документальної перевірки від 21.07.2010 року № 127/17-39/2687119151, в яких безпідставно зазначено про порушення позивачем статті 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності", а саме про перевищення в 1 кварталі 2008 року обсягу виручки 500000,00 грн., в зв'язку з чим з 2 кварталу 2008 року СПД ОСОБА_1 було переведено на загальну систему оподаткування та донараховано за перевірений період податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, по податку з доходів фізичних осіб, не утриманих та не перерахованих до бюджету СПД ОСОБА_1 як податковим агентом, та по податку на додану вартість. Висновки податкового органу про перевищення граничного розміру виручки, встановленої Указом Президента України № 727/98, позивач вважає необгрунтованими, а визначення податкових зобов'язань - безпідставним.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, наведених в адміністративному позові підстав. Суду пояснили, що СПД ОСОБА_1 при здійсненні підприємницької діяльності, будучи платником єдиного податку, займався заготівлею худоби як повірений на підставі договорів-доручення, укладених з ТзОВ "Компанією "Зевс ЛТД". За заготовлену за кошти вказаного товариства для вказаного товариства худобу, відповідно до умов договорів доручення та актів виконаних робіт йому виплачувалася грошова винагорода, яка є його доходом від здійснення підприємницької діяльності. Облік отриманих доходів здійснював в книзі обліку доходів та витрат, подавав відповідні звіти податковому органу, перевищення гранично допустимого розміру доходу (виручки), встановленого ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності", не допускав. В основу висновку податкового органу про донарахування СПД ОСОБА_1 податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб та по податку на додану вартість, було покладено дані Державного реєстру фізичних осіб, згідно якого ТзОВ "Компанією "Зевс ЛТД" в першому кварталі 2008 року виплачено підприємцю дохід в сумі 677132,13 грн. Разом з тим, ТзОВ "Компанією "Зевс ЛТД" після самостійно виявленої помилки, до закінчення перевірки СПД ОСОБА_1, 17.03.2010 року було подано до Дубенської ОДПІ уточнюючий податковий розрахунок доходів форми № 1ДФ, згідно якого в першому кварталі 2008 року підприємцю ОСОБА_1 виплачено дохід в сумі 38253,14 грн. Уточнюючий розрахунок податковим органом до уваги не взято. Також зазначають про безпідставність висновків податкового органу стосовно того, що СПД ОСОБА_1 мав статус податкового агента у взаємовідносинах з фізичними особами - здавачами сільськогосподарської продукції, а тому був зобов'язаний утримувати з останніх податок з доходів та перераховувати його до бюджету.
Просять позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, спірні податкові повідомлення-рішення скасувати як протиправні.
Відповідач, Дубенська об'єднана державна податкова інспекція, позов не визнав, подав письмові заперечення (а.с.154-157 т.1, а.с.151-153 т.3). Представник відповідача в судовому засіданні в обгрунтування заперечень проти позову додатково пояснив, що перевіркою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СПД ОСОБА_1 встановлено, що за 1 квартал 2008 року обсяг виручки СПД ОСОБА_1 становив 677 132,52 грн., що на 657 691,52 грн. більше, ніж задекларовано. Перевіркою встановлено, що підприємець проводив заготівлю великої рогатої худоби для підприємства ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД", код ЄДРПОУ 30362061. Обсяг виручки під час перевірки визначено на підставі відомостей з Центральної бази даних ДРФО ДПА України, а також представлених підприємцем актів здачі-прийняття робіт, відповідно яких обсяг виручки за I квартал 2008 року становить 506 792,97 грн. Дохід підприємця ОСОБА_1, отриманий в I кварталі 2008 року, що не обкладається єдиним податком, а оподатковується на загальній системі, становить 6 792,97 грн. (506 792,97 - 500 000,00).
В порушення пп.9.12.1 п.9.12 ст.9, пп.7.1 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003 року, ст.13, абз. "б" п.1 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", підприємцем ОСОБА_1 не сплачено податок з суми доходу за I квартал 2008 року: отримано валового доходу 6 792,97 грн., витрати складають 1 698,24 грн., сума чистого доходу складає 5 094,73 грн. За результатами перевірки донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 764,21 грн. (5 094,73 х 15%).
У зв'язку з перевищенням граничного розміру виручки, установленої статтею 1 Указу Президента України № 727/98, СПД ОСОБА_1 не мав права перебувати на спрощеній системі оподаткування протягом II-IV кварталів 2008 року. В ході проведення перевірки доходи, отримані СПД ОСОБА_1 протягом вказаного періоду, були оподатковані на загальних підставах: дохід становить 2 164 609,43 грн., в т.ч. ПДВ 360768 грн.
При цьому відповідач зазначає, що обсяг виручки платника єдиного податку фізичної особи від здійснення діяльності за договором комісії (доручення) визначено відповідно до листа ДПА України від 14.07.2009 року № 14735/7/17-0417 "Щодо адміністрування єдиного податку", п.4.1, та згідно Указу Президента України № 727/98 із змінами та доповненнями.
У зв'язку з отриманням виручки за 2008 рік в сумі, що перевищує 500 000 грн., СПД ОСОБА_1 протягом 2009 року не мав права перебувати на спрощеній системі оподаткування, у зв'язку з чим в ході проведення перевірки доходи, отримані підприємцем, оподатковувались на загальних підставах. Перевіркою встановлено, що за 2009 рік обсяг виручки становив 1 554 968,11 грн., в т.ч. ПДВ 259 162 грн.
Відповідач зазначає, що оскільки в представлених підприємцем актах здачі-прийняття робіт відсутні відмітки, що роботи по заготівлі худоби здійснювались ним на підставі та в рамках договорів доручень, відповідно господарські операції здійснювались не в рамках таких договорів Відтак, аргументи платника податків, що він здійснював всі господарські операції на підставі та виключно згідно умов договорів доручення (з усіма випливаючими з цього висновками), відповідач вважає необгрунтованими та безпідставними. СПД в звітах платника єдиного податку відображав лише кошти, які нараховувались як винагорода за проведену заготівлю, а загальна вартість заготовленої та реалізованої замовнику продукції до складу валового доходу підприємцем не включалась. Податковим органом при визначенні розміру отриманого платником податку доходу було взято до уваги загальну вартість заготовленої продукції, зазначеної в актах здачі-прийняття робіт.
Також перевіркою було встановлено, що загальна сума, що була виплачена СПД ОСОБА_1 громадянам за здану ними м'ясопродукцію, та на яку під час перевірки не представлено довідки, що дають право на отримання доходу у джерела його виплати без утримання податку, склала 3 652 305,97 грн. Враховуючи викладене, СПД ОСОБА_1 порушено пп.8.1.1, пп.8.1.2 ст.8, пп. "а" п.19.2 ст.19, пп. "а" пп.20.3.1, пп.20.3.2, п.20.3 ст.20, п.4.3.36 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб з доходів, виплачених громадянам за здану м'ясопродукцію. Загальна сума не утриманого та не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб складає 547 845,93 грн.
Також, у зв'язку з встановленим перевіркою перевищенням СПД ОСОБА_1 граничного розміру виручки, який допускає перебування особи на спрощеній системі оподаткування, відповідач вказує, що з 01.04.2008 року підприємець повинен перейти на загальну систему оподаткування та відповідно до пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість" зареєструватись платником такого податку. За період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року позивачем зобов'язання по податку на додану вартість не декларувались. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за вказаний період встановлено їх заниження по податку на додану вартість 619 930 грн.
З наведених підстав представник відповідача спірні податкові повідомлення-рішення вважає правомірними, в задоволенні позову просить відмовити повністю за безпідставністю вимог.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, з таких підстав.
Судом встановлено, що з 16.03.2010 року по 29.03.2010 року, та в продовжений термін з 30.03.2010 року по 06.04.2010 року, відповідно до направлення від 15.03.2010 року № 179, працівниками Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції проведено документальну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, код НОМЕР_1, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року.
За результатами перевірки складено акт від 09.04.2010 року № 61/17-38/2687119151 (а.с.28-55 т.3).
Згідно розділу 3. "Висновки", документальною плановою виїзною перевіркою встановлено порушення суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1:
- пп.9.12.1 п.9.12 ст.9, пп.7.1 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003 року, ст.13, абз. "б" п.1 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на суму 37 495,17 грн., в тому числі по періодах:
за I квартал 2008 року в сумі 19 927,41 грн. (132 849,40 грн. х 15%);
за II-IV квартали 2008 року в сумі 8 969,10 грн. (59 793,98 х 15%);
за 2009 рік в сумі 8 598,66 грн. (57 324,40 х 15%);
- пп. 4.3.36 п.4.3 ст.4, пп.8.1.1 та 8.1.2 ст.8, пп. "а" п.19.2 ст.19, пп."а" пп. 20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 23.05.2003 року, - не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб з доходів, виплачених громадянам за здачу худоби. Загальна сума не утриманого та не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб складає 129 678,29 грн., в т.ч. по періодах:
2008 рік 115 920,43 грн. (772 802,89 грн. х 15%),
2009 рік 13 757,86 грн. (91 719,04 грн. х 15%);
- пп.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.9.3, п.9.4 ст.9, пп.7.2.8 п.7.2 ст.7, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 31 230,00 грн.
Декларації по ПДВ за квітень-грудень 2008 року та січень-грудень 2009 року СПД ОСОБА_1 до ОДПІ не подані, чим порушено пп.7.8 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.4.1 ст.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 у редакції наказу від 15.06.2005 року № 213, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за № 702/10982), пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року.
На підставі акту перевірки № 61/17-38/2687119151 від 09.04.2010 року Дубенською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.04.2010 року:
№ 0006671750/0, яким СПД ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" усього 50 415,00 грн., у тому числі за основним платежем 31 230,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 19 185,00 грн. (а.с.16 т.3);
№ 0006661750/0, яким СПД ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб" код 11010101, усього 389 034,87 грн., у тому числі основний платіж 129 678,29 грн., штрафні (фінансові) санкції 259 356,58 грн. (а.с.17 т.3);
№ 0006681750/0, яким СПД ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб" код 11010200, усього 37 495,17 грн., у тому числі основний платіж 37 495,17 грн. (а.с.18 т.3).
Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, за наслідками якої Дубенською ОДПІ (а.с.97-106 т.3), ДПА у Рівненській області (а.с.107-112 т.3), ДПА України (а.с.113-116 т.3) скарги платника податків залишено без задоволення, суми податкових зобов'язань - без зміни. Дубенською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:
від 25.06.2010 року № 0006671750/1, № 0006661750/1, № 0006681750/1 (а.с.19-21 т.3)
від 07.09.2010 року № 0006671750/2, № 0006661750/2, № 0006681750/2 (а.с.22-24 т.3)
від 15.11.2010 року № 0006671750/3, № 0006661750/3, № 0006681750/3 (а.с.25-27 т.3) якими визначено нові граничні строки сплати податкових зобов'язань.
Крім цього, з 14.07.2010 року по 16.07.2010 року працівниками Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції проведено документальну невиїзну перевірку СПД ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено додатковий акт № 127/17-39/2687119151 від 21.07.2010 року (а.с.160-190 т.1).
Згідно розділу 3. "Висновки", перевіркою встановлено порушення суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1:
- пп.9.12.1 п.9.12 ст.9, пп.7.1 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003 року, ст.13, абз. "б" п.1 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на суму 349 474,67грн., в тому числі по періодах:
за I квартал 2008 року в сумі 764,21 грн.;
за II-IV квартали 2008 року в сумі 202 932,16 грн.;
за 2009 рік в сумі 145 778,30 грн.
Враховуючи, що податковим повідомленням-рішенням № 0006681750/0 від 21.04.2010 року, прийнятим на підставі акту планової документальної перевірки № 61/17-38/2687119151 від 09.04.2010 року, визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 37 495,17 грн., до сплати СПД ОСОБА_1 необхідно визначити податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 311 979,50 грн. (349 474,67грн. - 37 495,17 грн.).
- пп. 4.3.36 п.4.3 ст.4, пп.8.1.1 та 8.1.2 ст.8, пп. "а" п.19.2 ст.19, пп."а" пп. 20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 23.05.2003 року, - не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб з доходів, виплачених громадянам за здачу худоби. Загальна сума не утриманого та не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб складає 547 845,93 грн., в т.ч. по періодах:
I-IV квартали 2008 року 365 455,00 грн.;
II-IV квартали 2009 року 182 390,93 грн.
Враховуючи, що податковим повідомленням-рішенням № 0006661750/0 від 21.04.2010 року, прийнятим на підставі акту планової документальної перевірки № 61/17-38/2687119151 від 09.04.2010 року, визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 129 678,29 грн. та штрафна санкція в сумі 259 356,58 грн., до сплати СПД ОСОБА_1 необхідно визначити податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 418 167,64 грн. (547 845,93 грн. - 129 678,29 грн.).
- пп.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.9.3, п.9.4 ст.9, пп.7.2.8 п.7.2 ст.7, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 619 930,00 грн.
Враховуючи, що податковим повідомленням-рішенням № 0006671750/0 від 21.04.2010 року, прийнятим на підставі акту планової документальної перевірки № 61/17-38/2687119151 від 09.04.2010 року, визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 31 230 грн. та штрафну санкцію в сумі 19 185 грн., до сплати СПД ОСОБА_1 необхідно визначити податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 588 700 грн. (619 930 грн. - 31 230 грн.).
На підставі акту перевірки № 127/17-39/2687119151 від 21.07.2010 року Дубенською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.08.2010 року:
№ 0019031750/0, яким СПД ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" усього 883 0509,00 грн., у тому числі за основним платежем 588 700,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 294 350,00 грн. (а.с.15 т.1),
№ 0019041750/0, яким СПД ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб" код 11010101, усього 1 254 502,92 грн., у тому числі основний платіж 418 167,64 грн., штрафні (фінансові) санкції 836 335,28 грн. (а.с.17 т.1).
№ 0019051750/0, яким СПД ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб" код 11010200, усього 311 979,34 грн., у тому числі основний платіж 311 979,34 грн. (а.с.19 т.1).
За результатами розгляду первинної скарги позивача на податкові повідомлення-рішення Дубенською ОДПІ скарга платника податків залишена без задоволення, суми податкових зобов'язань - без зміни (а.с.117-127 т.1).
Дубенською ОДПІ 11.10.2010 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0019031750/1 (а.с.16 т.1), № 0019041750/1 (а.с.18 т.1), № 0019051750/1 (а.с.20 т.1), якими визначено нові граничні строки сплати податкових зобов'язань.
Оскільки підставою для донарахування позивачу суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності та по податку на додану вартість за період 2008-2009 років, на підставі акту перевірки від 09.04.2010 року № 61/17-38/2687119151 та додаткового акту від 21.07.2010 року № 127/17-39/2687119151, слугував висновок податкового органу про перевищення СПД ОСОБА_1 встановленого Указом Президента України № 727/98 гранично допустимого розміру виручки, одержання якого допускає перебування платника на спрощеній системі оподаткування, в ході судового розгляду справи підлягали з'ясуванню фактичні обставини, пов'язані з встановленням розміру виручки, одержаної позивачем в I кварталі 2008 року, II-IV кварталах 2008 року, в 2009 році.
Судом встановлено, що згідно з реєстраційними даними, видами господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 визначено вид діяльності: посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами. Фактично згідно книги обліку доходів та витрат в перевіреному періоді приватний підприємець ОСОБА_1 здійснював види діяльності: посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами; заготівля та реалізація сільськогосподарської продукції.
СПД ОСОБА_1 в перевіреному періоді оподаткування доходів здійснював на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку.
Згідно звітів платника єдиного податку, СПД ОСОБА_1 задекларовано суму одержаного валового доходу (обсяг виручки) за 2008 рік - 83 200,00 грн., за 2009 рік - 65 876,00 грн.; сплачено єдиного податку в 2008 році 1 650,00 грн., в 2009 році - 1980,00 грн., про що вказано в акті перевірки.
Згідно п.1.12 акту перевірки від 09.04.2010 року № 61/17-38/2687119151, перевіркою суцільним порядком було охоплено документи: книга обліку доходів та витрат підприємця № 3286 від 08.07.2004 року; звіти по єдиному податку; договори на заготівлю худоби від товаровиробників № 7 від 02.01.2009 року, № 117/2 від 02.01.2008 року; відомості ЦБД ДРФО; пояснення, що надавалися при перевірці.
Актом перевірки стверджено, що згідно звіту платника єдиного податку, поданого СПД ОСОБА_1 до податкового органу 01.04.2008 року № 2119, в першому кварталі 2008 року підприємцем одержано виручку в сумі 19441 грн. (а.с. 31 т.1).
Згідно довідки № 1072 від 16.12.2009 року Відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, ОСОБА_1 в 2008 році отримано дохід, нарахований (виплачений) ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД" в сумі:
в I кварталі 2008 року - нараховано 471 253,13 грн., виплачено 677 132,52 грн.,
в II кварталі 2008 року - нараховано 63 439,64 грн., виплачено 21 266,90 грн.,
в III кварталі 2008 року - нараховано 89 209,69 грн., виплачено 66 372,70 грн.,
в IV кварталі 2008 року - нараховано 38 523,84 грн., виплачено 8 030,77 грн. (а.с. 205 т.1).
Підставою для визначення податковим органом СПД ОСОБА_1 податкових зобов'язань згідно акту перевірки від 09.04.2010 року, слугували дані про розмір доходу 677 132,52 грн., виплаченого платнику в I кварталі 2008 року ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД", зазначені в довідці з ЦБД ДРФО ДПА України № 1072 від 16.12.2009 року.
Згідно п.2.12 додаткового акту перевірки від 21.07.2010 року № 127/17-39/2687119151, перевіркою суцільним порядком охоплено ксерокопії актів здачі-приймання робіт за 2008-2009 роки на 21 аркуші, звіти по єдиному податку, договори на заготівлю худоби, відомості з ЦБД ДРФО, матеріали зустрічної перевірки ТзОВ "Кременецький МПК", акт № 90 від 28.05.2010 року, акт № 74 від 06.05.2010 року (а.с.163 т.1).
В ході судового розгляду справи для встановлення фактичного розміру виручки, одержаної СПД ОСОБА_1 в період II-IV квартали 2008 року, та впродовж 2009 року досліджено відомості з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України, оформлені довідкою № 1072 від 16.12.2009 року та № 242 від 22 03.2010 року (а.с.205, 206 т.1).
Судом встановлено, що СПД ОСОБА_1 в 2009 році нараховано (виплачено) доходу:
в I кварталі 2009 року ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД" нараховано 4 765,81 грн., виплачено 1 998,83 грн.,
в II кварталі 2009 року ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД" нараховано 34 156,35 грн., виплачено 20 462,83 грн.,
в III кварталі 2009 року ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД" нараховано 23 126 грн., виплачено 9 163,36 грн.,
в IV кварталі 2009 року ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД" нараховано та виплачено 30 062 грн.; ТзОВ "Кременецький МПК" нараховано та виплачено 12 375,26 грн.; ПП "Фірма Волошко" нараховано і виплачено 17 656,68 грн.
Як підтверджено актами перевірки, СПД ОСОБА_1 вказані суми грошових коштів відображені в звітах платника єдиного податку відповідних податкових періодів.
Збільшивши СПД ОСОБА_1 за результатами додаткового акту перевірки від 21.07.2010 року податкові зобов'язання, визначені за результатами акту перевірки від 09.04.2010 року, податковий орган виходив з того, що в актах здачі-прийняття робіт, представлених платником податків в ході процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, було зазначено про загальну вартості худоби, заготовленої підприємцем для ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД", а також для ТзОВ "Дубноагротрейд", ТзОВ "Кременецький МПК" та ПП "Фірма Волошко". В звітах платника єдиного податку позивачем було відображено лише розмір виручки, виплаченої йому м'ясопереробними підприємствами, в той час як податковий орган вважає, що включенню до об'єкта оподаткування підлягають кошти, на загальну вартість яких позивачем було заготовлено худоби для таких підприємств-замовників.
Судом встановлено, що 02.01.2008 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 (повіреним) та ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД" (довірителем) було укладено договір доручення № 117/2, згідно п.1.1 якого довіритель уповноважує повіреного на здійснення від його імені заготівлі худоби у сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності, включаючи власників підсобних господарств (населення). Згідно п.2.4 договору, довіритель зобов'язується видавати готівкою повіреному узгоджену суму коштів для здійснення ним своїх обов'язків; виплачувати повіреному за надані послуги винагороду, вказану в акті виконаних робіт (в т.ч. транспортні послуги) від суми зданої худоби з дотацією. Згідно п.3.1 договору, повірений закупляє худобу у товаровиробників усіх форм власності і передає її довірителю в межах цього договору доручення, не набуваючи права власності на худобу. Згідно п.4.1 договору, за виконання доручення повірений отримує винагороду з каси довірителя (а.с.80-81 т.1).
Аналогічні істотні умови передбачені договором-доручення № 7 на заготівлю худоби від товаровиробника усіх форм власності від 02.10.2009 року, укладеного між СПД ОСОБА_1 (повіреним) та ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД" (довірителем) на 2009 рік (а.с.82 т.1).
Згідно актів здачі-прийняття робіт, підприємцем ОСОБА_1 для ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД" заготовлено за кошти ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД" худоби:
в січні 2008 року - вартістю 128710,94 грн., винагорода 6838,21 грн.,
в лютому 2008 року - вартістю 166996,15 грн., винагорода 14306,66 грн.,
в березні 2008 року - вартістю 172832,74 грн., винагорода 17108,27 грн.,
в квітні 2008 року - вартістю 217424,50 грн., винагорода 21 742,50 грн.,
в травні 2008 року - вартістю 197 281,24 грн., винагорода 19 728,15 грн.,
в червні 2008 року - вартістю 219 692,72 грн., винагород 21 969,04 грн.,
в липні 2008 року - вартістю 371 055,35 грн., винагорода 37 105,58 грн.,
в серпні 2008 року - вартістю 272 396,55 грн., винагорода 27 239,68 грн.,
в вересні 2008 року - вартістю 248 644,07 грн., винагорода 24 864,42 грн.,
в жовтні 2008 року - вартістю 80 009,15 грн., винагорода 8 000,92 грн.,
в листопаді 2008 року - вартістю 167 321,14 грн., винагорода 16 732,14 грн.,
в грудні 2008 року - вартістю 137 907,82 грн., винагорода 13 790,78 грн.,
в квітні 2009 року - вартістю 107 199,22 грн., винагорода 8 575,94 грн.,
в травні 2009 року - вартістю 122 838,77 грн., винагорода 9 827,20 грн.,
в червні 2009 року - вартістю 196 916,57 грн., винагорода 15 753,31 грн.,
в липні 2009 року - вартістю 122 348,45 грн., винагорода 9 787,85 грн.,
в серпні 2009 року - вартістю 94 887,41 грн., винагорода 7 590,99 грн.,
в вересні 2009 року - вартістю 71 845,37 грн., винагорода 5 747,63 грн.,
в жовтні 2009 року - вартістю 113 203,34 грн., винагорода 9 056,27 грн.,
в листопаді 2009 року - вартістю 196 057,52 грн., винагорода 15 684,60 грн.,
в грудні 2009 року - вартістю 25 199,98 грн., винагорода 2 015,99 грн. (а.с.83-103 т.1).
Також судом встановлено, що 18.10.2009 року між СПД ОСОБА_1 (повірений) та ТзОВ "Кременецький м'ясопереробний комбінат" (довіритель) укладено договір доручення № 7 на закупку ВРХ від сільськогосподарського товаровиробника (а.с.231 т.1). Згідно умов договору, довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов'язання здійснювати від імені та за рахунок довірителя закупку м'яса великої рогатої худоби у товаровиробника для власних потреб ТзОВ "Кременецький МПК" (пункт 1.1 договору). Повірений закупляє худобу у товаровиробника, передає її на забійний пункт, а також розраховується з товаровиробником в межах цього договору доручення, не набуваючи права власності на дану худобу і кошти, видані для розрахунку з товаровиробником (пункт 2.1 договору). Списання підзвітних сум, наданих повіреному для заготівлі худоби, проводиться по факту здачі її довірителю на основі приймальних квитанцій, що виписуються під час приймання ВРХ (пункт 2.2 договору).
Відповідно до акту здачі-прийняття робіт, в жовтні 2009 року СПД ОСОБА_1 заготовлено за кошти замовника ТзОВ "Кременецький МПК" худоби загальною вартістю 15 127,44 грн., винагорода складає 1 210,20 грн., в листопаді 2009 року - вартістю 138 563,23 грн., винагорода 11 165,06 грн. (а.с.232,233 т.1).
Крім цього, 17.11.2008 року СПД ОСОБА_1 (повіреним) укладено з ТзОВ "Дубноагротрейд" (довірителем) договір доручення № 5/11 на заготівлю худоби від товаровиробника усіх форм власності, істотні умови договору ідентичні умовах вищевказаних договорів доручення (а.с.111-112 т.2).
Відповідно до довідки № 1/12 від 17.12.2010 року, виданої ТзОВ "Дубноагротрейд", облік по контрагенту ФОП ОСОБА_1 ведеться підприємством на рахунку 377, 685. Відповідно до договору доручення, ТзОВ "Дубноагротрейд" як довіритель уповноважував ФОП ОСОБА_1 (повіреного) на здійснення від імені підприємства заготівлі худоби у сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності. Для цього довіритель видавав в необхідній кількості готівку згідно договору-доручення, а повірений закупляв худобу і передавав її довірителю без права власності на неї. У відповідності даних договорів проводилось документальне оформлення надходження худоби на ТзОВ "Дубноагротрейд" при наявності форми № 3-ДФ, ветеринарного свідоцтва. ФОП ОСОБА_1 отримував винагороду за посередницькі послуги (заготівля худоби). У 2008 році повіреному на виконання умов договору доручення було нараховано і виплачено 5 609,43 грн. У 2009 році нараховано 1075,20 грн., виплачено 830,16 грн. (а.с.114 т.2).
Вказані показники в частині коштів, виплачених СПД ОСОБА_1 контрагентом ТзОВ "Дубноагротрейд" за виконання договору доручення, підтверджені актом планової документальної перевірки названого контрагента № 74/23/35732882 від 06.05.2010 року, витяг з якого долучено до справи відповідачем (а.с.234 т.1).
Крім цього, 01.01.2009 року СПД ОСОБА_1 (повірений) укладено з ПП "Фірма-Волошко" (довіритель) договір доручення № 12 на заготівлю ВРХ від сільськогосподарського товаровиробника, істотні умови договору аналогічні умовам вищевказаних договорів доручення (а.с.13 т.2).
Судом встановлено, що на формування висновку відповідача про перевищення позивачем граничного розміру виручки, встановленого Указом Президента України № 727/98, мали вплив відомості по контрагенту позивача ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД" в I кварталі 2008 року.
Згідно книги обліку доходів і витрат № 3286 СПД ОСОБА_1, підприємцем в 1 кварталі 2008 року отримано виручки 19441,00 грн. (а.с. 107-109 т.1).
Контрагентом позивача ТзОВ "Компанією "Зевс ЛТД" в ході судового розгляду справи підтверджено (а.с.139-140 т.2), що в першому кварталі 2008 року СПД ОСОБА_1 за виконання договірних зобов'язань по заготівлі худоби на підставі актів виконаних робіт було виплачено винагороду в сумі 21 075,41 грн. Вказані обставини підтверджуються актом звірки взаєморозрахунків сторін за 1 квартал 2008 року (а.с.128-129 т.2).
Судом встановлено і відповідачем не заперечується, що 17.03.2010 року ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД" подано до Дубенської ОДПІ уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку, форма № 1 ДФ, за 1 квартал 2008 року, щодо платника податку ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_1 Згідно вказаного уточнюючого розрахунку, помилково задекларовано нарахований дохід 471253,13 грн., виплачений дохід 677132,52 грн.; виправлено на суму нарахованого доходу 38253,14 грн., виплаченого доходу 21075,41 грн. (а.с.104 т.1).
Допитана судом свідок ОСОБА_6, головний бухгалтер ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД", вказані обставини підтвердила, суду пояснила, що попереднім головним бухгалтером підприємства при подачі розрахунку форми № 1 ДФ за 1 квартал 2008 року щодо підприємця ОСОБА_1 було допущено помилку, зазначено суму нарахованого (виплаченого) доходу, яка не грунтується на даних бухгалтерського обліку підприємства та не відповідає зазначеним сумам винагороди, яка підлягала до оплати підприємцю ОСОБА_1 згідно актів виконаних робіт. Після самостійного виявлення вказаної помилки ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД" подано 17.03.2010 року податковому органу уточнюючий розрахунок форма № 1 ДФ за 1 квартал 2008 року, підтверджений первинними бухгалтерськими документами. Зазначила, що взаємовідносини підприємства та СПД ОСОБА_1 грунтуються на договорах доручення на заготівлю худоби, для виконання яких підприємцю ОСОБА_1 як повіреному під звіт на підставі видаткових касових ордерів з каси підприємства видавалися готівкові кошти, за які у сільськогосподарських товаровиробників підприємцем придбавалася худоба для ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД". Кошти, видані повіреному для заготівлі худоби, та заготовлена на такі кошти худоба, є власністю довірителя - підприємства і не включається до об'єкта оподаткування повіреного. Вказала, що операції з придбання підприємством худоби відображені в бухгалтерському обліку підприємства.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, юрисконсульт ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД", вказані обставини підтвердила в повному обсязі. Зазначила, що правильність ведення підприємством обліку в частині заготівлі худоби при посередництві суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб - заготівельників, що діють на підставі договорів доручення, в їх числі й СПД ОСОБА_1, підтверджена актом Дубенської ОДПІ від 28.05.2010 року № 90/23/30362061 "Про результати планової документальної виїзної перевірки ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року" (а.с.153-155 т.2).
Долученим до справи відповідачем витягом з акту від 28.05.2010 року № 90/23/30362061 підтверджена виплата ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД" з каси товариства грошових коштів на закупку ВРХ та комісійної винагороди (а.с.235-238 т.1).
Суми винагороди, виплаченої ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД" підприємцю ОСОБА_1 за виконання договору доручення, які задекларовані товариством та відповідно відображені в відомостях з центральної бази даних ДРФО ДПА України за 2-4 квартали 2008 року, 2009 рік, підтверджуються дослідженими судом актами звірки взаєморозрахунків названих господарюючих суб'єктів за вказані періоди (а.с.20-30, 31-45, 46-55, 56-61, 65-73, 74-79 т.2), не перевищують граничного розміру виручки, допустимого для застосування суб'єктом малого підприємництва спрощеної системи оподаткування.
Оцінюючи зібрані в справі докази при вирішенні даного адміністративного спору, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 42 Господарського Кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до статті 295 Господарського Кодексу України, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
Статтею 305 ГК України встановлено, що відносини, що виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання. У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватись відповідні положення Цивільного Кодексу України, якими регулюються відносини доручення.
Відповідно до статті 1000 Цивільного Кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Вказана стаття імперативно визначає правові наслідки вчинення правочину повіреним: правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Суд не приймає доводи позивача в частині обгрунтування позовних вимог, а так само обгрунтування заперечень відповідача проти позову покликанням на договір комісії.
Згідно статті 1011 Цивільного Кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Судом встановлено, що фактично господарські взаємовідносини СПД ОСОБА_1 та ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД", а так само й з іншими м'ясопереробними підприємствами, здійснювались в межах договору доручення, а не договору комісії. Зазначеними договорами регулюються відмінні правовідносини, відтак ототожнення договору доручення та договору комісії представникам сторін є помилковим.
Системний аналіз вказаних норм закону та фактичних обставин справи дає підстави суду дійти висновку, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, будучи в силу договору доручення повіреним, виконуючи договірні зобов'язання по закупівлі у сільськогосподарських товаровиробників худоби, діяв від імені, в інтересах та за рахунок довірителя, відтак кошти, надані позивачу довірителем для виконання договірних зобов'язань, а також худоба, закуплена позивачем за такі кошти і передана довірителю, є власністю останнього.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності" від 03.07.1998 року № 727/98, із змінами та доповненнями, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тисяч гривень.
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Кошти, отримані повіреним під звіт від довірителя для виконання договірних зобов'язань щодо закупівлі для довірителя сільськогосподарської продукції, об'єктивно не є коштами, отриманими за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг), а відтак не є виручкою повіреного від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в розумінні Указу Президента України № 727/98 .
З врахуванням наведеного, суд вважає хибним висновок податкового органу про розмір виручки, одержаної СПД ОСОБА_1 в перевіреному періоді, який визначено відповідно до записів в актах виконаних робіт щодо вартості худоби, заготовленої СПД ОСОБА_1 за кошти м'ясопереробних підприємств - довірителів, в тому числі й по взаємовідносинах з ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД" в 1-му кварталі 2008 року. Суд приходить до переконання, що до об'єкта оподаткування підлягає включенню сума винагороди, виплаченої позивачу контрагентами за виконання договірних зобов'язань в межах договорів доручення.
Згідно п.1.11 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181, чинного на час існування спірних правовідносин, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно п.5.1 ст.5 Закону № 2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Об'єктивні докази, що уточнюючий розрахунок форми № 1 ДФ про нарахування (виплату) ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД" доходу для СПД ОСОБА_1 в 1 кварталі 2008 року, не був визнаний відповідачем як податкова звітність, - відсутні.
З врахуванням наведеного, суд вважає безпідставним не взяття до уваги податковим органом уточнюючого розрахунку форми № 1 ДФ, поданої 17.03.2010 року ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД" про розмір нарахованого (виплаченого) доходу СПД ОСОБА_1 в 1 кварталі 2008 року, який становить 38253,14 грн. нарахованого та 21075,41 грн. виплаченого доходу у вказаному звітному періоді.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи спростовано висновок податкового органу щодо одержання СПД ОСОБА_1 в 1 кварталі 2008 року виручки від здійснення підприємницької діяльності в розмірі 677 132,52 грн. та перевищення граничного розміру виручки, яка допускає перебування підприємця на спрощеній системі оподаткування.
Відтак, на думку суду, безпідставним є висновок відповідача про те, що відповідно до ст.5 Указу Президента № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (із змінами та доповненнями) СПД ОСОБА_1 з II кварталу 2008 року зобов'язаний був перейти на загальну систему оподаткування.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що визначення СПД ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності" є необ'єктивним, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, при помилковому застосуванні норм права. Відтак, податкові повідомлення-рішення від 03.08.2010 року № 0019051750/0, від 21.04.2010 року № 0006681750/0, від 25.06.2010 року № 0006681750/1, від 07.09.2010 року № 0006681750/2, від 15.11.2010 року № 0006681750/3 суд вважає протиправними, такими, що підлягають до скасування.
З врахуванням встановлених судом фактичних обставин справи щодо розміру фактично одержаної впродовж перевірного періоду виручки, суд вважає безпідставним висновок Дубенської ОДП про те, що з 01.04.2008 року підприємець повинен був перейти на загальну систему оподаткування та відповідно до пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість" зареєструватись платником такого податку. Відтак, визначення СПД ОСОБА_1 податковим органом податкових зобов'язань по податку на додану вартість є протиправним, а відповідні податкові повідомлення-рішення від 03.08.2010 року № 0019031750/0, від 21.04.2010 року № 0006671750/0, від 25.06.2010 року № 0006671750/1, від 07.09.2010 року № 0006671750/2, від 15.11.2010 року № 0006671750/3 підлягають до скасування.
При перевірці правомірності висновку податкового органу про неутримання позивачем як податковим агентом податку з доходів фізичних осіб з громадян під час заготівлі сільськогосподарської продукції, судом приймається до уваги наступне.
Позивач суду пояснив, що на виконання договірних зобов'язань за договорами доручення він під звіт отримував в касі підприємств-довірителів грошові кошти для закупівлі худоби у населення, а також бланки приймальних квитанцій. При закупівлі худоби один примірник приймальної квитанції з зазначенням суми сплачених коштів передавав здавачу худоби, другий примірник разом з довідкою форми 3-ДФ передавав підприємству разом із заготовленою продукцією.
Контрагенти позивача ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД", ТзОВ "Дубноагротрейд" підтвердили, що при виконанні договорів доручення підприємцем ОСОБА_1 було забезпечено наявність всіх необхідних документів, в тому числі довідки 3-ДФ, що надавались повіреним довірителю разом із заготовленою худобою; стверджують, що податковим агентом виступає підприємство (а.с.251-252 т.3, 114 т.2).
Дослідженням копій приймальних квитанцій ПК-2 на закупівлю худоби в підсобних господарств встановлено, що вказані документи підписані керівником, головним бухгалтером, скріплені печаткою м'ясопереробного підприємства - контрагента позивача. До приймальної квитанції долучено довідку форми № 3-ДФ особи - здавача продукції (а.с. 156-161 т.2, 270-273 т.3).
Таким чином, вказаними вище доказами підтверджено, що позивач при заготівлі худоби в перевіреному періоді діяв на підставі договорів доручення контрагентів - м'ясопереробних підприємств, продукцію у товаровиробників закупляв за кошти таких підприємств, довідки форми № 3-ДФ з приймальними квитанціями передавав в бухгалтерію підприємств-довірителів при передачі заготовленої продукції.
Спір між сторонами в даній частині фактично зводиться до того, хто є податковим агентом по відношенню до фізичних осіб-здавачів худоби: м'ясопереробне підприємство чи підприємець, який заготовляє м'ясопродукцію для такого підприємства на підставі договору-доручення.
Податковий орган вважає, що оскільки кошти за здану м'ясопродукцію фізичним особам виплачував безпосередньо підприємець ОСОБА_1, то саме він виступає у вказаних взаємовідносинах податковим агентом, був зобов'язаний утримувати та перераховувати податок з доходів фізичних осіб - громадян, здавачів продукції, або пред'явити податковому органу довідки форми № 3-ДФ, яка є підставою для неутримання такого податку.
Позивач вказані обставини заперечує.
При вирішенні спору в даній частині суд виходить з наступного.
Відповідно статті 4 Закону України "Про систему оподаткування" № 1251-ХІІ (далі по тексту судової постанови Закон № 1251-ХІІ), платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Відповідно до статті 9 Закону № 1251-ХІІ, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до статті 11 Закону № 1251-ХІІ, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Згідно статті 3 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинний на час виникнення та існування спірних правовідносин, далі по тексту судової постанови Закон № 889- IV), доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті, є об'єктом оподаткування резидента.
Статтею 4 п. 4.1 Закону № 889-IV визначено, що загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.
Відповідно до п.п.4.3.36 п.4.3 ст. 4 Закону № 889-IV до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для:
ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.
Отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право на отримання доходу у джерела його виплати без утримання податку.
Підпунктом 8.1.1 та 8.1.2 статті 8 Закону № 889 встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Згідно з вимогами пп. "а" п.19.2 ст.19 Закону № 889-IV податкові агенти зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Згідно з вимогами пп. "а" пп.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону № 889-IV особою, відповідальною за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, є податковий агент. У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.
Згідно з п.1.15 ст.1 Закону № 889-IV, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.
Як встановлено судом, СПД ОСОБА_1 при заготівлі худоби в населення не діяв від власного імені, не здійснював здавачам худоби виплат за рахунок власних коштів, а діяв на виконання договірних зобов'язань на підставі договорів доручення від імені, за рахунок та в інтересах довірителів - м'ясопереробних підприємств.
Суд приймає до уваги пояснення позивача, що до всіх приймальних квитанцій, переданих ним підприємствам-замовникам, були долучені довідки форми 3ДФ громадян-здавачів худоби. Податковим органом не надано суду доказів відсутності вказаних довідок у підприємств-замовників, контрагентів позивача. Більш того, згідно акту перевірки Дубенської ОДПІ від 28.05.2010 року № 90/23/30362061 Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД", невідповідності перерахованих до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб з даними обліку перевіркою не встановлено.
На підставі системного аналізу вказаних норм закону, положень проаналізованих вище норм Господарського Кодексу України та Цивільного Кодексу України, з врахуванням фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що в даному спорі приватний підприємець ОСОБА_1 по відношенню до фізичних осіб-здавачів худоби не має статусу податкового агента, оскільки не вступав у господарські взаємовідносини з такими особами від власного імені, а діяв як повірений від імені, в інтересах та за кошти м'ясопереробного підприємства. В спірних правовідносинах податковим агентом по відношенню до фізичних осіб - здавачів худоби виступає м'ясопереробне підприємство, яке фактично набувало право власності на сільськогосподарську продукцію, закуплену в таких осіб, та вело облік розрахункових документів (приймальних квитанцій) й довідок форми № 3-ДФ.
Відповідно до пунктів 1.3, 1.5, 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, чинного на момент проведення перевірки позивача, (далі - Порядок оформлення результатів перевірок), акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 Порядку оформлення результатів перевірок встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.
Відповідно до пп.2.3.4 п.2.3 Порядку оформлення результатів перевірок не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).
Як встановлено судом, в порушення п.п.1.3, 1.5, 1.7, 2.3.2, 2.3.4 Порядку оформлення результатів перевірок у актах перевірки від 09.04.2010 року та від 21.07.2010 року не міститься посилань на будь-які докази на підтвердження виплати підприємцем ОСОБА_1 грошових коштів (доходів) фізичним особам без довідок про право на отримання доходу у джерела його виплати без утримання податку, як і докази наявності непогашеного податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку.
Судом не беруться до уваги посилання Дубенської ОДПІ на ненадання позивачем до перевірки довідок про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податків.
М'ясопереробні підприємства - контрагенти позивача підтвердили відсутність заборгованості підприємця ОСОБА_1 з надання підприємствам довідок форми № 3-ДФ та приймальних квитанцій за заготовлену сільськогосподарську продукцію, а також підписали акти звірки взаємних розрахунків з позивачем. Таким чином, суд вважає, що первинні документи, на відсутність яких покликається податковий орган, правомірно, у відповідності до вимог підпунктів 8.1.1 та 8.1.2 статті 8 Закону № 889, обліковуються м'ясопереробними підприємствами як податковими агентами, які нараховують (виплачують) оподатковуваний дохід на користь платника податку. Закон не покладає обов'язку на повіреного зберігати первинні документи по взаємовідносинах довірителя (податкового агента) з третіми особами.
Таким чином, висновки, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем вимог пп.8.1.1 та 8.1.2 ст.8, пп. "а" п.19.2 ст.19, пп. "а" пп. 20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону № 889-IV, ґрунтуються на непідтверджених доказами припущеннях, що спростовуються матеріалами справи, а тому суд вважає, що у Дубенської ОДПІ були відсутні належні правові підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 03.08.2010 року № 0019041750/0, від 21.04.2010 року № 0006661750/0, від 25.06.2010 року № 0006661750/1, від 07.09.2010 року № 0006661750/2, від 15.11.2010 року № 0006661750/3.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вказаним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів щодо обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, а тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Податкові повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції:
від 21.04.2010 року № 0006671750/0, від 25.06.2010 року № 0006671750/1, від 07.09.2010 року № 0006671750/2, від 15.11.2010 року № 0006671750/3 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 50415,17 грн.;
від 21.04.2010 року № 0006661750/0, від 25.06.2010 року № 0006661750/1, від 07.09.2010 року № 0006661750/2, від 15.11.2010 року № 0006661750/3 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 389034,87 грн.;
від 21.04.2010 року № 0006681750/0, від 25.06.2010 року № 0006681750/1, від 07.09.2010 року № 0006681750/2, від 15.11.2010 року № 0006681750/3 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 37495,17 грн.
від 03.08.2010 року № 0019031750/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 294350,00 грн.,
від 03.08.2010 року № 0019041750/0 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 1 254 502,92 грн.,
від 03.08.2010 року № 0019051750/0 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 311979,34 грн., -
визнати незаконними та скасувати.
Присудити на користь позивача Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дорошенко Н.О.