79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
14 червня 2011 р. № 2а-3822/11/1370
о 09 год., 41 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.
секретар судового засідання Голуб О.Є.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дністер Плюс», представник -ОСОБА_1 (довіреність № 3 від 30.03.2011 року), Кубинець І.М. -директор
доУправління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова, представник -ОСОБА_3 (довіреність № 1260/06 від 11.10.2010 року)
провизнання відмови у поверненні надміру сплачених коштів нечинною, зобов'язати повернути надміру сплачені кошти
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Дністер Плюс»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова у якому просить:
- визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова у поверненні надміру сплачених коштів,
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова повернути надміру сплачені кошти в сумі 34864,00 грн. на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер Плюс».
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно п. 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок Державного казначейства України, які, у свою чергу, наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку до місцевого, Державного бюджету, Пенсійного фонду України та на обов'язкове соціальне страхування. Починаючи з 27.12.2010 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про роз'яснення Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 16.03.2000 року, розподіл сплачених суб'єктом малого підприємництва сум єдиного податку державним казначейством не здійснюється.
Платники єдиного податку, які сплачували і надалі сплачуватимуть єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що містить в собі і відповідний страховий внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки від зміни форми чи порядку отримання Пенсійним фондом України страхових внесків їх соціальне та юридичне призначення не змінюється.
Позивач також зазначає, що є страхувальником та сплачує страхові внески до Пенсійного фонду України, що вираховуються з єдиного податку юридичних осіб у розмірі 42% від єдиного податку.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд задоволити позов повністю.
Позиція відповідача викладена у клопотанні у якому відповідач просить закрити провадження у справі з підстав, що сплачені кошти надійшли від органів Державного казначейства на рахунки фонду в результаті розщеплення єдиного податку, який був сплачений Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». Відтак, спірні правовідносини не виникли в рамках реалізації владних управлінських функцій і не можуть бути віднесені до сфери публічно - правових відносин. Крім цього, в даному спорі вимоги про відшкодування коштів, відповідно до ст. 21 ст. КАС України, не заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно -правовий спір, що виключає можливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила суд провадження у справі закрити.
Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини:
03.11.1999 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради проведено державну реєстрацію ТОВ «Дністер Плюс», що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 за № 374919. Відповідач перебуває у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, що підтверджується копією Довідки з реєстру № 3661 від 12.09.2007 року.
Згідно повідомлення від 07.12.21999 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дністер Плюс»взяте на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова за реєстраційним № 06.13.6163.
Відповідач є платником єдиного податку, що підтверджується копіями Свідоцтв про право єдиного податку суб'єктом малого підприємництва -юридичною особи від 17.12.2003 року за № 1303004867, від грудня 2004 року за № 1303006065, від 23.12.2005 року за № 1303009489, від 13.12.2006 року за № 1303010231, від 18.12.2007 року за № 1303011825, від 24.12.2008 року за № 1303987408, від 25.12.2009 року за № 1303988252, від 13.12.2010 року за № 1303988570.
15.02.2011 року УПФ в Залізничному районі м. Львова проведено позапланову перевірку ТОВ «Дністер Плюс»з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати зобов'язань зі збору та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 12.06.2001 року по 15.02.2011 року та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період х 01.01.2004 року по 15.02.2011 року, про що складено акт № 20.
У вказаному акті зазначено, що згідно стану розрахунків зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування між Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова та ТОВ «Дністер Плюс»за період з 01.01.2004 року по 24.02.2011 року, станом на 24.02.2011 року переплата по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду становить 24864,13 грн.
Позивач звернувся з заявою № 3 від 07.02.2011 року до УПФ в Залізничному районі м. Львова у якій просив повернути заборгованість в сумі 24864,00 грн.
Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова листом від 24.02.2011 року за № 2864/04-40 повідомило позивачу, що кошти надійшли від органів Державного казначейства на рахунки Фонду в результаті розщеплення єдиного податку не являються страховими внесками. Відтак, органи Пенсійного фонду не можуть порушувати податкове законодавство, тобто повертати єдиний податок, який розрахований згідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», оскільки повернення страхових внесків можна здійснювати лише щодо надміру сплачених страхових внесків або помилково сплачених страхових внесків.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за № 1058-ІV від 09.07.2003 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) зі змінами і доповненнями, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року за № 21-1, (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), зі змінами і доповненнями, КАС України.
Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно ст. 5 Закону України, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей ж Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 14 цього ж Закону, страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно ст. 15 цього ж Закону, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники.
Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 цього ж Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно ст. 20 цього ж Закону України, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.
Згідно ч. 2 ст. 107 цього ж Закону, суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
Згідно п. 11.17. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.
Згідно п. 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:
до Державного бюджету України - 20 відсотків;
до місцевого бюджету - 23 відсотки;
до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;
на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Судом враховуються пояснення позивача щодо підставності позовних вимог, оскільки надміру сплачені кошти в сумі 24943,01 грн. (переплата яких встановлена актом перевірки № 20 від 15.02.2011 року) підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення. Відповідачем належних та допустимих доказів повернення вказаних коштів у встановлений законом строк не надано, а відтак, відповідач не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем не зроблено.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, з врахуванням ст. 162 КАС України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер Плюс»про визнання відмови у поверненні надміру сплачених коштів нечинною, зобов'язати повернути надміру сплачені кошти, підлягають задоволенню повністю.
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд, згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задоволити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова у поверненні надміру сплачених коштів.
3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова повернути надміру сплачені кошти в сумі 34864,00 грн. на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер Плюс».
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту
отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Постанова складена в повному обсязі 20.06.2011 року.
Суддя Гавдик З.В.
З оригіналом згідно
Суддя Гавдик З.В.