79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
14 червня 2011 р. № 2а-3671/11/1370
о 11 год., 25 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця
Державна податкова інспекція у Дрогобицькому районі Львівської області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не звітується до органів ДПС з часу державної реєстрації (26.09.2002 року), що підтверджується довідкою № 2571/10/212 від 24.02.2011 року, чим систематично порушував п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування».
Згідно п. 2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Ухвалою суду від 25.03.2011 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
На адресу суду повернувся поштовий конверт по причині закінчення терміну зберігання. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 перебуває у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, що підтверджується копією довідки з реєстру від 25.02.2011 року за № 8892070.
Відповідач перебуває на обліку ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області з 26.09.2002 року за № 6481, що підтверджується довідкою № 2992/09/29-015 від 14.02.2011 року.
Згідно довідки ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області № 2571/10/212 від 24.02.2011 року відповідач не звітується до органів ДПС з часу державної реєстрації (26.09.2002 року), що підтверджується довідкою № 2571/10/212 від 24.02.2011 року, чим систематично порушував п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування».
Згідно довідки ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області № 2843/10/19-038 від 25.02.2010 року, заборгованість відповідача із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) станом на 25.02.2011 року відсутня.
Листом Управління Пенсійного Фонду України в Дрогобицькому районі Львівської області № 1178/04-35 від 18.02.2011 року підтверджується, що заборгованість відповідача по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відсутня.
Листом за № 126 від 04.02.2011 року Дрогобицької районної виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підтверджується, що відповідач на обліку у Фонді не перебуває.
Листом за № 38/03/01 від 04.02.2011 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дрогобицькому районі Львівської області підтверджується, що відповідач заборгованості перед Фондом не має.
Листом за № 406/04 від 17.02.2011 року Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості підтверджується, що відповідач у центрі зайнятості не зареєстрований.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про систему оподаткування»№ 1251-ХІІ від 25.06.1991 року із змінами і доповненнями (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»№ 755-ІV від 15.05.2003 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»№ 755-ІV від 15.05.2003 року із змінами і доповненнями, ПК України, КАС України.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Згідно ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Згідно п. 67.2. ст. 67 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб -підприємців.
Згідно п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 цього ж Кодексу, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Згідно п.п. 78.1.2. п. 78.1. ст. 78 цього ж Кодексу, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин - платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.
Згідно ч. 2 ч. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Згідно ст. 49 цього ж Закону України, суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою ст. 47 цього ж Закону.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки вищевказаним доказами підтверджено, що відповідач протягом року не подавав органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Керуючись ст.ст. 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задоволити повністю.
2. Припинити підприємницьку діяльність Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1).
3. Зобов'язати Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 виконати постанову негайно.
4. Державному реєстратору, у відповідності до ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», направити копію постанови суду.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Суддя Гавдик З.В.
З оригіналом згідно
Суддя Гавдик З.В.