79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
23 червня 2011 р. № 2а-4518/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Костів М.В.
при секретарі судового засідання Билень Н.С.
з участю представників:
від позивача : не з'явилися;
від відповідача : Копняк Н.Я., Калішевич О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального підприємства "Міське виробниче управління житлово-комунального господарства" до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області №92 від 01.04.2011 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 18282,81 грн.,
встановив:
Комунальне підприємство "Міське виробниче управління житлово-комунального господарства", м. Стебник, Львівська область, звернулось із позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області, м. Львів, про скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області №92 від 01.04.2011 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 18282,81 грн.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 02.06.2011 р. Розгляд справи відкладався в порядку, передбаченому ст. 150 КАС України.
Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
Позивач направив на адресу суду письмове клопотання №461 від 16.06.2011 року (вх. №28748 від 22.06.2011 року) про розгляд справи без участі представника. В позовній заяві ствердив, зокрема, що послуги з вивезення твердих побутових відходів фактично надає не позивач, а КП "Комбінат міського господарства" на підставі договору від 01.02.2008 р., п. 2.2. якого покладає на вказаного суб'єкта обов'язок письмово повідомляти позивача про зміни ним тарифів на утилізацію твердих побутових відходів. Про зниження тарифів на підставі рішення виконавчого комітету Стебницької міської ради №4 від 27.01.2009 р. позивача не повідомляли. Послуги з дератизації також фактично надає не позивач, а ДП "Дрогобицький міський відділ профілактичної дезінфекції", яке в односторонньому порядку припинило надання цих послуг. Вважає відсутньою свою вину, просить позов задовольнити.
Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, зокрема, що послуги, які надає позивач мешканцям, належать до житлово-комунальних послуг, тарифи на які встановлюються органами місцевого самоврядування. Такі тарифи дотримані позивачем не були. Просить у позові відмовити.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників відповідача, оглянувши оригінали документів, що мають значення для справи, суд встановив наступне.
Оскаржуваним рішенням Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області №92 від 01.04.2011 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, до позивача було застосовано санкції в сумі 18282,81 грн. за одержання необґрунтованої виручки в результаті порушення порядку застосування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та на послуги з вивезення побутових відходів. І
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до житлово-комунальних послуг відносяться послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання , внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
Згідно із п. 2 ч. 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону. Згідно із п. 2 ч. 1 статті 7 цього закону до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, а згідно із ч. 2 ст. 14 закону, тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Рішеннями Стебницької міської ради №4 від 27.01.2009 р. "Про затвердження тарифу на послуги з вивезення твердих побутових відходів" та №5 від 27.01.2009 р. "Про затвердження тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкових територій КП "МВУЖКГ" для населення м. Стебник" були затверджені відповідні тарифи згідно із доданими таблицями.
Як вбачається з матеріалів справи, з 01.04.2010 року вартість послуги з захоронення та утилізації твердих побутових відходів знизилась з 12,77 грн./м. куб. до 11,57 грн./м. куб. відповідно до рахунків на оплату за ці послуги КП «Комбінату міського господарства»м. Дрогобич. Однак, при розрахунках зі своїми споживачами позивач не зменшив розміру тарифу на послугу з утилізації твердих побутових відходів та відповідно до цього не зменшив загальної вартості послуги, у зв'язку із чим завищив регульовані тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів для населення на 1,20 грн. / м. куб.
Крім того, на підставі актів виконаних робіт по дератизації, які надані підприємству ДП «Дрогобицьким міським відділом профілактичної дезінфекції»згідно угоди №48 від 01.01.2010 р. та платіжних доручень по оплаті за надані послуги відповідачем було встановлено, що фактично послуги по дератизації мешканцям будинків КП «Міського
виробничого управління житлово-комунального господарства»надавались лише в серпні-грудні 2009 р. та в лютому, березні, травні, червні, липні, серпні, вересні, листопаді 2010 р. В інших місяцях послуга не надавалась, що визнається позивачем у позовній заяві. Отже дані послуги мешканцям житлових будинків у вказаних місяцях не надавались, але тим не менш нарахування плати за послуги по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій включали вартість ненаданих послуг по дератизації в розмірі 0,01 грн.\м2. За період з 01.01.2010 р. по 01.03.2011 р. загальна сума завищення плати за послуги становить 6295,44 грн., в тому числі сума необґрунтованої виручки за період з 01.04.2010 р. по 01.03.2011 р. становить 4721,58 грн., з урахуванням стану фактичної проплати за послуги сума необґрунтовано отриманої виручки становить 4224,86 грн.
Належних доказів відсутності стверджуваного в акті перевірки порушення позивач суду не надав.
Посилання позивача на те, що фактично зазначені послуги надавались не ним, а іншими підприємствами, а саме КП "Комбінат міського господарства" на підставі договору від 01.02.2008 р., ДП "Дрогобицький міський відділ профілактичної дезінфекції" не заслуговує на увагу враховуючи, що саме позивач, а не ці суб'єкти, застосовував завищені тарифи для населення, виставляючи відповідні рахунки. Твердження про порушення КП "Комбінат міського господарства" умов п. 2.2. договору від 01.02.2008 р., згідно із яким на виконавця покладено обов'язок письмово повідомляти позивача про зміни ним тарифів на утилізацію твердих побутових відходів, не стосується суті справи. За наявності передбачених законом підстав позивач не позбавлений права звернутись до вказаного суб'єкта із відповідним позовом щодо неналежного виконання умов договору.
Згідно із ч. 1 ст. 190 ГК України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Відповідно до ч. 5 ст. 191 ГК України державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін.
Таким чином, відповідно до ст. 250 ГК України, ст. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" відповідач підставно виніс оспорюване рішення. Згідно із ч. 1 ст. 14 вказаного закону вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Передбачені законом підстави для скасування рішення не були доведені суду у встановленому порядку належними доказами.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 157, 161-163, 245-247, 252, 253 КАС України, суд
У позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Костів М.В.
З оригіналом згідно
Суддя Костів М.В.
Повний текст постанови виготовлено 23.06.2011 року.