79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
23 червня 2011 р. № 2а-5688/09/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Костів М.В.
при секретарі судового засідання Билень Н.С.
з участю представників:
від позивача : Цибак О.М.;
від відповідача : не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом військової частини 2418 Державної прикордонної служби України до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області про визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги суб'єкта владних повноважень ДПІ у Сокальському районі від 15.07.2009 р. №1/177,
встановив:
Адміністративний позов заявлено військовою частиною 2418 Державної прикордонної служби України, м. Великі Мости, Львівська область, до Державної податкової інспекції у Сокальському районі, м. Сокаль, Львівська область, про визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги суб'єкта владних повноважень ДПІ у Сокальському районі від 15.07.2009 р. №1/177.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2009 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 28.10.2009 р. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2009 р. позов залишено без розгляду. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 р. №19250/10/9104 частково задоволено апеляційну скаргу військової частини 2418, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2009 р. скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01.04.2011 р. призначено справу до розгляду на 19.04.2011 р. Розгляд справи відкладався в порядку, передбаченому ст. 150 КАС України.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що оскаржуваною першою податковою вимогою від 15.07.2009 р. відповідач вимагає сплату податкового боргу в сумі 6144,42 грн. податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Посилається на сплату податку в межах сум по мірі надходження фінансування від головного розпорядника бюджетних коштів - Адміністрації Державної прикордонної служби України, факт сплати податку за 2006 - 2008 р.р. та за І - II квартали 2009 р. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченні. Ствердив зокрема, що відповідно до п. 1.3. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно згоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Згідно із п. 5.4.1. цього закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 цього закону, визнається сумою податкового боргу платника податків. Відповідно до п. 6.2.1. закону, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України №266 від 03.07.2001 р., податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами податкових зобов'язань, несплачених платником податків в установлені строки. Посилається на невчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання. Просить у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про податок власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»в редакції, чинній на дату існування спірних відносин, платниками податку з власників транспортних засобів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього закону є об'єктами оподаткування. Як вбачається з поданих позивачем відповідачу розрахунків податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, позивачем узгоджено суми податкового зобов'язання з зазначеного податку. Зазначена обставина сторонами не заперечувалась.
Відповідно до п. 1.3. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Згідно із п. 5.4.1. цього закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 цього закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Як вбачається з платіжних доручень, узгоджені позивачем суми податку сплачувались ним в міру надходження фінансування від головного розпорядника бюджетних коштів - Адміністрації Державної прикордонної служби України, у т.ч. з пропуском встановленого законом строку.
Посилання позивача на свій статус як правоохоронного органу спеціального призначення, можливість проведення видатків лише в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, не заслуговує на увагу як таке, що не стосується суті справи. Законодавство не встановлює окремих строків для сплати узгоджених сум податку такими суб'єктами та не звільняє їх від обов'язку вчасно сплачувати такі кошти у випадку ненадходження бюджетних асигнувань. Окрім того, доказів невчасності бюджетного фінансування за відповідні періоди суду не надано.
15.07.2009 р. за №1/177 відповідачем було видано першу податкову вимогу на суму 6144,42 грн. податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (основний платіж).
Відповідно до п. 6.2.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Відповідно до чинного на дату існування відповідних відносин Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України №266 від 03.07.2001 р., податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами податкових зобов'язань, несплачених платником податків в установлені строки (п. 3.1.). Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З урахуванням наведеного, відповідач був зобов'язаний у даному випадку направити позивачу першу податкову вимогу.
Відповідно до п. 4.2. Порядку перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки його непогашення. З урахуванням наведеного, перша податкова вимога є інформаційним документом, який не створює для позивача прав чи обов'язків, а лише інформує про обов'язок, який настав в силу узгодження податкового зобов'язання. З урахуванням наведеного, перша податкова вимога не об'єктивно не порушує прав позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 6-12, 69 -71, 86, 137, 158, 159-163, 167 КАС України, суд
У позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Костів М.В.
З оригіналом згідно
Суддя Костів М.В.
Повний текст постанови виготовлено 23.06.2011 року.