79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
23 червня 2011 р. м. Львів № 2а-6353/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Панчишин Н.Я., представника позивача Федчини Р.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Сокальському районі Львівської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Управління Пенсійного фонду України у Сокальському районі звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 569,64 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, всупереч вимог ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не в повному обсязі сплачує страхові внески, що і зумовило появу заборгованості. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про місце, час та дату судового розгляду справи відповідно до вимог п. 11 ст. 35 КАС України вважається повідомленою належним чином, оскільки судовий виклик направлений на її зареєстроване місце знаходження (згідно зі спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02.06.2011 року таким є: Львівська обл., м. Сокаль, вул. Героїв УПА, 4/55). З огляду на це, суд на підставі ст. ст. 71, 128 КАС України ухвалив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів без участі відповідача.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив долучені до матеріалів справи докази та оцінив їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне
Відповідач, фізична особа - підприємець ОСОБА_2, зареєстрована як підприємець 23.01.2006 року, є платником єдиного податку та перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Сокальському районі Львівської області.
Відповідно до вимог ст. ст. 14, 15, 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі -Закон № 1058), відповідач, як страхувальник та платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 цього Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 08.07.2010 року № 2461-IV викладено у новій редакції підпункт четвертий пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058, відповідно до якого фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж, через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Статтею 106 Закону № 1058 визначено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Мінімальний розмір страхового внеску у 2010 р. розраховувався із суми мінімальної заробітної плати, розмір якої встановлено у ст. 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік». Згідно з даними реєстру платників за спрощеною системою оподаткування до управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі з належних до сплати за 2010 рік 1541,68 грн. страхових внесків надійшло 972,04 грн., у тому числі у виді 42% від сплаченого відповідачем єдиного податку за цей рік. Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році мінімальний страховий внесок для осіб, що обрали спрощену систему оподаткування у липні-вересні становив 294,82 грн. на місяць, у той час як відповідач, згідно з його звітом про нарахування страхових внесків за 2010 рік, за липень та серпень сплатив 20 грн. (по 10 грн. за два місяці з належних 294,82 грн. за кожен місяць). Таким чином, сума заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків за липень-серпень 2010 року становить 569,64 грн. На зазначену суму боргу відповідачу було направлено вимогу № Ф746/1 від 06.04.2011року. Станом на дату судового розгляду справи узгоджена сума боргу не сплачена, доказів того, що відповідач вживав заходів для її погашення немає.
За таких обставин позовні вимоги управління ПФУ у Сокальському районі є обґрунтованими, підтверджені долученими до матеріалів справи та дослідженими у судовому засіданні доказами, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача стягувати не належить.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Сокальському районі Львівської області (Львівська область, м. Сокаль, вул. Героїв УПА, 11; ідентифікаційний код 22382924) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 569 (п'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 64 копійки.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний тест постанови виготовлено 25 червня 2011 року.
Суддя Москаль Р.М.