79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
23 червня 2011 р. м. Львів № 2а-4580/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Панчишин Н.Я., представника позивача Микуша Д.М., представника відповідача Томашівського О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектромонтаж»до державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання дій протиправними та визнання нечинним рішення,
Зміст позовних вимог та позиції сторін:
ТОВ «Промелектромонтаж»звернулось до суду з позовом до ДПІ у Личаківському районі м. Львова, про:
- визнання нечинним рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 552 від 31.03.2011 року про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість;
- визнання протиправними дій ДПІ у Личаківському районі м. Львова по виключенню з Реєстру платників податку на додану вартість та анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки актів невиїзних документальних перевірок ТОВ «Промелектромонтаж»від 31.12.2010 року, 23.03.2011 року та від 31.03.2011 року про нікчемність правочинів та, як наслідок, відсутність об'єкта оподаткування за операціями з продажу та придбання товарів (послуг) за період з квітня 2008 року по лютий 2011 року включно (крім того, що вони необґрунтовані та надумані) не є підставою для анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість. Тому передбачених підп. «г»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України умов для прийняття спірного рішення у контролюючого органу не було.
Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити. Пояснив, що за наслідками трьох документальних невиїзних перевірок орган державної податкової служби дійшов висновку, що правочини, нібито укладені ТОВ «Промелектромонтаж»з підприємствами-постачальниками, не спричинили реального настання юридичних наслідків. Пояснив, що відповідно до наявних у базі даних державної податкової служби (далі -ДПС) відомостей, податкової звітності та інших джерел інформації, отриманих під час перевірки від інших органів ДПС, встановлено укладання цивільно-правових угод та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Відтак, об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у розумінні ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. ст. 134, 185 ПК України немає. На основі таких висновків актів перевірок орган ДПС прийняв рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі підп. «г»п. 184.1 ст. 184 ПК України.
На запитання суду представники осіб, що беруть участь у розгляді справи повідомили, що надали всі наявні докази, інших надати не бажають, клопотань про витребування доказів не мають.
Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив та оцінив долучені до справи письмові докази, які мають значення для справи та встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промелектромонтаж»зареєстроване як юридична особа 20.11.2003 року Жовківською районною державною адміністрацією з присвоєнням ідентифікаційного коду 32703995, про що також зроблено відповідні записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 98-100). Підприємство перебуває на податковому обліку у ДПІ у Личаківському районі м. Львова. 25 листопада 2003 року ТОВ «Промелектромонтаж»зареєстровано платником податку на додану вартість, про що ДПІ у Личаківському районі м. Львова видало йому свідоцтво № 148364 (а.с. 9).
31 грудня 2010 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова провела позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Промелектромонтаж»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року, за наслідками якої складено акт № 698/23-2/32703995 від 31.12.2010 року (далі -акт перевірки від 31.12.2010 року).
22 березня 2011 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова провела позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Промелектромонтаж»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.01.2011 року. за наслідками якої складено акт № 187/23-2/32703995 від 22.03.2011 року (далі -акт перевірки від 22.03.2011 року).
31 березня 2011 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова провела позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Промелектромонтаж»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за лютий 2011 року (далі -акт перевірки від 31.03.2011 року).
За змістом усіх трьох актів перевірок, внаслідок аналізу податкової звітності ТОВ «Промелектромонтаж»з податку на додану вартість у розрізі його контрагентів, на підставі відомостей з АІС «Аудит», «Бест Звіт», АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а також на підставі матеріалів, отриманих від підрозділів податкової міліції, ДПІ у Личаківському районі м. Львова вирішила, що між ТОВ «Промелектромонтаж»та його контрагентами укладались цивільно-правові угоди та проводились безтоварні операції, спрямовані на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. На думку органу ДПС, посадові особи ТОВ «Промелектромонтаж»фактично не могли здійснювати господарських операцій з огляду на свої виробничі потужності, наявні трудові ресурси, транспортні засоби, місцезнаходження майна, віддаленість контрагентів один від одного, оперативність виконання таких господарських операцій, що у свою чергу свідчить про нікчемність цих правочинів.
У підсумку трьох невиїзних документальних перевірок орган ДПС дійшов однакових висновків про те, що у ТОВ «Промелектромонтаж»відсутній об'єкт оподаткування по операціях придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям -за період з 01.04.2008 р. по 30.09.2010 р. в розумінні ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»- згідно з актом від 31.12.2010 року; за період з 01.10.2010р. по 31.01.2011 р. та за лютий 2011 року у розумінні ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 134 Податкового кодексу України та ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 185 Податкового кодексу України -згідно з актами перевірок від 23.03.2011 року та від 31.03.2011 року відповідно.
На підставі актів перевірок від 31.12.2010 року, 23.03.2011 року та від 31.03.2011 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийняла рішення № 552 від 31.03.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Промелектромонтаж»(а.с. 10). Правове обґрунтування прийняття такого рішення зводиться до наступного: платником подано податкові декларації з ПДВ протягом періоду з березня 2010 року по лютий 2011 року з показниками, які, з урахуванням згаданих вище актів документальних перевірок, свідчать про відсутність оподатковуваних поставок/придбання, та має за вказані звітні періоди обсяги оподатковуваних операцій 0,0 грн., обсяг придбання 0,0 грн. З огляду на наведене комісія вирішила анулювати реєстрацію ТОВ «Промелектромонтаж»як платника ПДВ на підставі підп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.
Не погодившись з таким рішенням органу ДПС, платник оскаржив його до суду, наголошуючи на тому, що законом визначених підстав для його прийняття не було, позаяк підп. «г»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України норм такого змісту, як це зазначено у спірному рішенні, не містить.
Щодо обставин подання платником ПДВ обов'язкової звітності та її показників в контексті наявності/відсутності постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту суд встановив таке.
ТОВ «Промелектромонтаж»подало органу ДПС звітні декларації з податку на додану вартість за періоди з березня 2010 року по лютий 2011 року, що також відображено в обліковій картці платника податку та визнається органом ДПС.
Зі змісту податкових декларацій з ПДВ за березень 2010 року -лютого 2011 року вбачається, що підприємство задекларувало наступні показники по розрахунках з бюджетом за наслідками оподатковуваних ПДВ операцій, а саме:
- згідно з податковою декларацією з ПДВ за квітень 2010 року -задекларовано позитивне значення ПДВ в сумі 65 грн., така ж сума підлягає нарахуванню до сплати в бюджет;
- згідно з податковою декларацією з ПДВ за травень 2010 року -задекларовано позитивне значення ПДВ в сумі 1370 грн., така ж сума підлягає нарахуванню до сплати в бюджет;
- згідно з податковою декларацією з ПДВ за червень 2010 року -задекларовано позитивне значення суми ПДВ у розмірі 1556 грн., така ж сума підлягає нарахуванню до сплати в бюджет;
- згідно з податковою декларацією з ПДВ за липень 2010 року -задекларовано позитивне значення суми ПДВ 1243 грн., така ж сума підлягає нарахуванню до сплати в бюджет;
- згідно з податковою декларацією з ПДВ за серпень 2010 року -задекларовано позитивне значення суми ПДВ 7595 грн., така ж сума належить нарахуванню до сплати в бюджет;
- згідно з податковою декларацією з ПДВ за вересень 2010 року -задекларовано позитивне значення суми ПДВ у розмірі 40000 грн., така ж сума належить нарахуванню до сплати в бюджет;
- згідно з податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2010 року -задекларовано позитивне значення суми ПДВ у розмірі 13000 грн., яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет;
- згідно з податковою декларацією з ПДВ за листопад 2010 року -задекларовано позитивне значення суми ПДВ у розмірі 300 грн.; така ж сума підлягає нарахуванню до сплати в бюджет;
- згідно з податковою декларацією з ПДВ за грудень 2010 року -задекларовано позитивне значення суми ПДВ у розмірі 9200 грн., така ж сума підлягає нарахуванню до сплати в бюджет;
- згідно з податковою декларацією з ПДВ за січень 2011 року -задекларовано позитивне значення суми ПДВ у розмірі 4369 грн., така ж сума підлягає нарахуванню до сплати в бюджет;
- згідно з податковою декларацією з ПДВ за лютий 2011 року -задекларовано позитивне значення суми ПДВ у розмірі 19996 грн., така ж сума підлягає сплаті в бюджет.
Таким чином, протягом дванадцяти послідовних місяців ТОВ «Промелектромонтаж»за наслідками декларування обсягів постачання/придбання товарів, оподатковуваних ПДВ, самостійно визначило податкові зобов'язання з ПДВ за звітні періоди з березня 2010 року по лютий 2011 року. На підтвердження виконання свого обов'язку щодо сплати самостійно визначених податкових зобов'язань позивач надав суду банківські виписки про обороти ТОВ «Промелектромонтаж»за період з 28.04.2010 р. по 31.12.2010 р. (а.с. 159-211), де у тому числі відображено перерахування до бюджету задекларованих сум ПДВ. Такі ж відомості про стан розрахунків перед бюджетом ТОВ «Промелектромонтаж»за платежем з ПДВ можна простежити в обліковій картці платника податку станом на 31.12.2010 року та станом на 22.06.2011 року (а.с. 155-158), де по датах зазначено про підстави нарахування податку на додану вартість та послідовність його сплати. Як вбачається зі змісту облікової картки, станом на вересень 2010 року позивач заборгованості перед бюджетом не мав, натомість за ним рахувалась переплата в сумі 1696 грн. Надалі значиться тільки про суми нарахованого до сплати податку на додану вартість на підставі перелічених вище звітних податкових декларацій, а також про донарахування контролюючим органом штрафних санкцій, остання сплата податкових зобов'язань відбулась 30.09.2010 року в сумі 7595 грн. (ПДВ за серпень 2010р.), надалі відомостей про сплачені суми немає. На кінець 2010 року недоїмка позивача становила 84332 грн., а до кінця березня 2011 року збільшилась до 118067 грн., що, однак, не свідчить про відсутність об'єкта оподаткування та нікчемність правочинів.
При прийнятті рішення суд виходить з наступних мотивів:
Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість здійснюється за наявності підстав, вичерпний перелік яких передбачено статтею 184 розділу V Податкового кодексу України, та в порядку, визначеному розділом V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 978 від 22.12.2010 року.
Відповідно до підп. «г»п. 18.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Отже, реєстрація платника ПДВ на підставі підп. «г»п. 18.1 ст. 184 Податкового кодексу України анулюється з двох самостійних підстав:
1) якщо протягом 12 послідовних податкових місяців платник ПДВ не подає податкових декларацій з ПДВ;
2) якщо протягом 12 послідовних податкових місяців платник ПДВ подає таку декларацію, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
З системного аналізу наведеної норми у контексті спірних правовідносин суд дійшов висновку, що в другому випадку свідченням такої відсутності постачання/придбання товарів є відповідні відмітки у самій декларації, тобто проставлені прочерки, які означають, що у звітному (податковому) періоді платник податку не здійснював господарських операцій, що є об'єктом оподаткування ПДВ.
У той же час спірне рішення про анулювання платника податку на додану вартість ґрунтується на одних лише висновках актів «позапланових невиїзних»перевірок від 31.12.2010 року, від 22.03.2011 року та від 31.03.2011 року про нікчемність правочинів ТОВ «Промелектромонтаж»», і як наслідок -відсутність об'єкта оподаткування. Суд звертає увагу на те, що Податковий кодекс України не передбачає такого виду перевірки, як «позапланова невиїзна»; згадана перевірка проводилася без участі представника платника податку; без отримання та аналізу первинних документів, щодо яких зроблено висновок про їх «нікчемність». Недопустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків вже визнано ДПА України та доведено до відома нижче стоячих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними».
На підставі долучених до матеріалів справи та досліджених у судовому засіданні доказів, про які зазначено вище, суд встановив, що протягом періоду, який перевірявся, позивач своєчасно подавав звітні декларації з ПДВ, які свідчили про здійснення операцій з постачання/придбання товарів, оподатковуваних ПДВ, і сплачував до бюджету задекларовані суми податкових зобов'язань.
Зважаючи на наведені вище обставини справи та норми закону, що регулюють спірні правовідносини, в органу ДПС не було фактичних та правових підстав для анулювання реєстрації ТОВ «Промелектромонтаж»як платника податку на додану вартість.
У випадку виявлення під час документальної перевірки ознак фіктивного підприємництва орган ДПС повинен діяти у встановленому Законом порядку, та повідомити про виявлені обставини органи прокуратури чи податкової міліції, оскільки такі діяння є кримінально караними та передбачають настання іншого виду юридичної відповідальності.
У статті 19 Конституції України зазначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказів наявності підстав для анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ, передбачених підпунктом «г»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України відповідач суду не надав.
Отже, ДПІ у Личаківському районі м. Львова при прийнятті рішення № 552 від 31.03.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Промелектромонтаж», зазначаючи підп. «г»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України як на підставу для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, діяла всупереч вимог закону щодо підстав для прийняття такого рішення, з порушенням способу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, передбаченого законодавством України, необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення, упереджено, нерозсудливо, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких було спрямоване це рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Промелектромонтаж»підлягає задоволенню в частині визнання нечинним оскаржуваного рішення № 552 від 31.03.2011 року.
На думку суду, за даних обставин справи такий спосіб захисту порушеного права цілком відповідає інтересам позивача і повною мірою дає можливість його відновити. Так, спірне рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 552 від 31.03.2011 року є підставою для виключення платника податку з Реєстру. Проте податковий орган (відповідач за позовом), не наділений повноваженнями щодо внесення будь-яких відомостей у Реєстр платників податку на додану вартість, у тому числі про виключення з нього платників. Відповідно до п. 3 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 978 від 22.12.2010 року, формування та ведення Реєстру здійснює центральний орган державної податкової служби. На сьогодні таким є Державна податкова адміністрація України. Дані реєстру, згідно з тим же пунктом, передаються регіональним податковим органам та районним податковим органам. Тому вимога позивача про визнання протиправними дії відповідача по виключенню з Реєстру платників ПДВ та анулювання свідоцтва платника є необґрунтованою, і суд відмовляє у її задоволенні.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України, судові витрати позивача у формі сплаченого судового збору слід стягнути з державного бюджету України пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати нечинним рішення державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова № 552 від 31.03.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектромонтаж».
У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Стягнути з державного бюджету України на користь ТОВ «Промелектромонтаж»судові витрати в сумі 1 (одну) гривню 70 копійок.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 27 червня 2011 року.
Суддя Москаль Р.М.