79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
07 червня 2011 р. № 2а-2506/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд, в складі:
Головуючого -судді: Мричко Н.І.,
при секретарі судового засідання: Оларь В.О.
за участю представника позивача Саноцького Ю.Л.
представника відповідача Чубак Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2010 року № 0001382350/0, -
Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» (далі -ДТГО «Львівська залізниця») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області (далі -ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові (далі -СДПІ ВПП у м. Львові) в якому просить визнанати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.12.2010 року № 0001382350/0, яким Відокремленому підрозділу «Колійна машинна станція №125»(далі -ВП «Колійна машинна станція №125») ДТГО «Львівська залізниця»визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 24 923 грн. за основним платежем та 5 057 грн. -штрафна (фінансова) санкція.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ВП «Колійна машинна станція №125»належить до категорії «відокремлений підрозділ підприємства залізничного транспорту», а тому не може бути самостійним платником податків, оскільки відповідно до положень пп. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи. Таким чином, відокремлені підрозділи управління залізниці не можуть бути самостійними платниками податку на прибуток, оскільки не мають статусу підприємства залізничного транспорту, а належать до його структурних підрозділів. Окрім того, відповідачем при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення не було взято до уваги, що донарахована за результатами перевірки сума податку на прибуток фактично сплачена у бюджет юридичною особою -ДТГО «Львівська залізниця», яка подала єдині зведені декларації з цього податку до органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації, а саме до ДПІ у м. Львові.
У судовому засіданні 28.03.2011 року за клопотанням представника позивача, згідно протокольної ухвали суду, до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -СДПІ ВПП у м. Львові.
Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав повністю, пояснення надав аналогічні до викладеного у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечувала в повному обсязі з підстав законності та обґрунтованості податкового повідомлення-рішення зазначивши, що оскільки ВП «Колійна машинна станція №125» отримано дохід з операцій, не пов'язаних із діяльністю залізничного транспорту, а відтак згідно пп. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»такий є окремим платником податку на прибуток як структурний підрозділ ДТГО «Львівська залізниця».
Оскільки чинною редакцією Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для головного підприємства та його філій не передбачено такої форми сплати податку на прибуток, як централізована, при цьому платниками податку на прибуток є як головні підприємства, так і їх підрозділи, то сплата податку на прибуток, отриманий не від господарської діяльності залізничного транспорту відокремленими підрозділами управлінь залізниці, які не мають статусу юридичних осіб, здійснюється цими підрозділами самостійно.
Представник третьої особи СДПІ ВПП м. Львові у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. У попередніх судових засіданнях подав суду облікову картку позивача за платежем «податок на прибуток», у поданих поясненнях щодо вирішення справи по суті поклався на розсуд суду.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі, виходячи з наступного.
ДТГО «Львівська залізниця»(ідентифікаційний код 01059900) згідно Довідки АА № 296150 з ЄДРПОУ зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Львівської міської ради 16.03.1992 року, видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 760885.
Відокремлений підрозділ ВП «Колійна машинна станція №125»ДТГО «Львівська залізниця»(ідентифікаційний код 01059874) зареєстрований Виконавчим комітетом Львівської міської ради 14.11.1997 року за організаційно правовою формою філія (інший відокремлений підрозділ) без права юридичної особи та включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 4309 від 24.10.2007 року. Видами діяльності ВП «Колійна машинна станція №125» за КВЕД є: функціонування інфраструктури залізничного транспорту; будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд; інші спеціалізовані будівельні роботи.
Згідно Положення про Відокремлений підрозділ «Колійна машинна станція №125»ДТГО «Львівська залізниця», затвердженого начальником ДТГО «Львівська залізниця»від 04 травня 2006 року - ВП «Колійна машинна станція №125»є відокремленим підрозділом ДТГО «Львівська залізниця»без права юридичної особи, створений на підставі наказу начальника залізниці № 306/Н від 14.11.1997 року. ВП «Колійна машинна станція №125»має окремий баланс, відкриває з дозволу Залізниці поточний та інші рахунки в установах банків, має круглу печатку, печатки, в тому числі для накладних, штампи і бланки зі своїм найменуванням. ВП «Колійна машинна станція №125»веде в установленому порядку бухгалтерський, податковий та статистичний облік.
Судом встановлено, що на підставі направлень №532/230 від 29.10.2010 року та №587/230 від 26.11.2010 року, виданих ДПІ у Пустомитівському р-ні Львівської області, з 29.10.2010 року по 09.12.2010 року проведена позапланова виїзна перевірка ВП «Колійна машинна станція №125»ДТГО «Львівська залізниця»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 16.12.2010 року №1488/230/01059874 у висновках якого зафіксовано порушення пп.2.2.2 п.2.2 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого встановлено заниження задекларованого об'єкта оподаткування в деклараціях поданих до ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області у сумі 99 693 грн., в тому числі по періодах: 1 квартал 2010 року в сумі 2 877 грн., 2 квартал 2010 року в сумі 96 816 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 24 923 грн. в тому числі по періодах: 1 квартал 2010 року в сумі 719 грн., 2 квартал 2010 року в сумі 24 204 грн.
28.12.2010 року ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області на підставі вищезазначеного акту винесено податкове повідомлення-рішення № 0001382350/0, яким ВП «Колійна машинна станція №125»ДТГО «Львівська залізниця»визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 29 980 грн., з яких: 24 923 грн. -за основним платежем та 5 057 грн. -штрафна (фінансова) санкція.
Однак, позивач не погодився з зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку до ДПА у Львівській області. Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 28.02.2011 року №5393/10/25-005/416 скарга залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.
На момент виникнення спірних правовідносин платники податку визначалася статтею 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94 -ВР від 28.12.1994 року в редакції Закону від 22.05.1997 року № 283/97-ВР.
Відповідно до пункту 2.2 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Постановою Кабінет Міністрів України «Про перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту»від 16.02.1998 року №173 (далі - Перелік) (чинною на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту.
Відповідно до цієї постанови основна діяльність залізничного транспорту є складовою частиною загальної господарської діяльності і означає діяльність усіх взаємопов'язаних підприємств та структурних підрозділів галузі, спрямовану на виконання єдиного перевізного процесу.
Основна діяльність залізниць -це діяльність усіх взаємопов'язаних відокремлених структурних підрозділів, тобто експлуатаційна та підсобно-допоміжна діяльність.
Третьою приміткою Переліку визначено, що експлуатаційна діяльність -діяльність відокремлених структурних підрозділів, що безпосередньо пов'язана з перевезенням пасажирів, вантажів, вантажобагажу, пошти тощо; Четвертою приміткою Переліку доводиться, що підсобно - допоміжна діяльність відокремлених структурних підрозділів, пов'язана з виконанням ряду допоміжних операцій та організацією виробництва продукції (послуг), яка використовується переважно для потреб експлуатаційної діяльності залізниці.
Зокрема, відповідно до Переліку роботами (послугами), що виконуються (надаються) підрозділами основної діяльності залізниць є поточне утримання, профілактичний огляд, обслуговування та всі види ремонту основних фондів, інвентаря, що використовується в основній господарській діяльності; експлуатація локомотивів, вагонів, дизель- та електропоїздів, їх екіпірування та прибирання; підготовка вагонів і контейнерів до перевезень; маневрова робота, супроводження поїздів; продаж квитків; навантаження, перевантаження, розвантаження, приймання, видавання та кріплення вантажів, перевірка правильності їх навантаження та кріплення; перестановка вагонів; охорона вантажів, основних засобів, інвентаря; утримання смуги відведення, пристроїв захисту від снігу, піску та вирощування захисних лісонасаджень; збір та опрацювання інформації з перевезень; випробувальні роботи на залізницях; довідково-інформаційні операції щодо роботи залізничного транспорту; роботи, пов'язані з ліквідацією пожеж, аварій та катастроф, якщо вони виконуються відновними і пожежними поїздами, які перебувають на балансі залізниць; роботи, пов'язані з технологічною обробкою перевізних документів; забезпечення пасажирів постільними речами; водо- та електропостачання.
Враховуючи вищевикладене, прибуток, одержаний від операцій, не пов'язаних з перевезенням пасажирів, вантажів, вантажобагажу, пошти тощо, виконанням ряду допоміжних операцій спрямованих на забезпечення виконання єдиного перевізного процесу залізниці вважається прибутком, одержаним не від основної господарської діяльності залізничного транспорту.
Підпунктом 2.2.2 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що платниками податку на прибуток що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємство залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.
В акті від 16.12.2010 року №1488/230/01059874 зазначено, що за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року ВП «Колійна машинна станція №125»ДТГО «Львівська залізниця»задекларовано скоригований валовий дохід в Деклараціях про прибуток підприємства поданих у фінансову службу ДТГО «Львівська залізниця»у сумі 117853247 грн. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року встановлено його завищення всього в сумі 99693грн., в тому числі по періодах: 1 квартал 2010 року в сумі 2877 грн., 2 квартал 2010 року в сумі 96816 грн. Перевіркою відображених у рядку 01.1 Декларації «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»показників за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року у загальній сумі 10928034 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з реалізації матеріалів верхньої будови колії та дизельного палива підприємствам Укрзалізниці, які не належать до структури ДТГО «Львівська залізниця».
Проведеною перевіркою за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»на загальну суму 99 693грн., а саме: в порушення п.п. 2.2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових доходів віднесено вартість реалізованих матеріалів (засмічена суміш, шпали залізобетонні непридатні) для інших організацій.
З наведеного вбачається, що доходи від реалізації вищезазначених матеріалів не відносяться до доходів основної господарської діяльності залізничного транспорту. Однак, суд вважає, що ототожнення поняття основна господарська діяльність та господарська діяльність взагалі - є помилковим.
Згідно ст. ст. 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт»від 04.07.1996р. № 273/96-ВР (із змінами та доповненнями) залізничний транспорт -це виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.
Частиною п'ятою ст. 4 Закону України «Про залізничний транспорт»передбачено, що крім залізниць складовою ланкою залізничного транспорту є також підприємства залізничного транспорту, що разом із залізницями належать до загальнодержавної власності і управління яких здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницею), підпорядкованим Міністерству транспорту та зв'язку України.
Таким чином поняття «підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи»і «структурні підрозділи залізниці»є різними, а не тотожними поняттями.
Згідно ст. 5 цього ж Закону майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю і управління ним здійснюється Укрзалізницею в межах повноважень, визначених чинним законодавством України. Рішення про закріплення транспортних засобів та їх безоплатну передачу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям та підприємствам без зміни форми власності приймаються Укрзалізницею. Крім того, передача в оренду, обмін та надання в тимчасове користування, а також виведення з експлуатації рухомого складу і контейнерів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюються залізницями та підприємствами залізничного транспорту загального користування за погодженням з Укрзалізницею.
Пунктом 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою КМУ від 29.02.1996р. № 262, визначено, що до сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту (далі - підприємства) за переліком, визначеним Мінтрансом.
Згідно п. 1 ст. 62 Господарського кодексу України, підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Відповідно до пунктів 3, 4 цієї ж статті підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту та є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Відповідно до Положення про Відокремлений підрозділ «Колійна машинна станція №125»ДТГО «Львівська залізниця», ВП «Колійна машинна станція №125»не має ознак встановлених законодавством для підприємства, оскільки не є юридичною особою, і діє на підставі Положення, а не Статуту.
Отже, згідно наведеного, ВП «Колійна машинна станція №125»державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»не може відноситись до категорії підприємств залізничного транспорту або їх структурних підрозділів, відповідно не може бути самостійним платником податку на прибуток.
Згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці.
Крім того, позивач у спірних правовідносинах керувався наданими ДПА України податковим роз'ясненням № 7979/6/15-1116 від 13.09.2004 року, № 5865/6/15-1116 від 16.07.2004 року та № 10777/7/15-1117 від 10.07.2002 року, згідно з якими платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб.
В роз'ясненні ДПА України від 13.09.2004р. № 7979/6/15-1116 вказано, що платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб.
З вказаного вбачається, що в роз'ясненні визначено два суб'єкти господарювання, які є платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, а саме:
1) підприємство залізничного транспорту, яке є юридичною особою.
2) структурний підрозділ підприємства залізничного транспорту, який є юридичною особою.
ВП «Колійна машинна станція №125»державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»не відноситься ні до першої, ні до другої категорії. Податок на прибуток, одержаний від діяльності цього відокремленого підрозділу, правомірно задекларований і сплачений юридичною особою - ДТГО «Львівська залізниця», що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями та банківськими виписками по операціях ДТГО «Львівська залізниця».
Оскільки матеріали справи свідчать про сплату позивачем податку, то відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст. ст. 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДТГО «Львівська залізниця»є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 72, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівської області № 0001382350/0 від 28.12.2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного територіально -галузевого об'єднання «Львівська залізниця»(ЄДРПОУ 01059900, м. Львів, вул. Гоголя, 1) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 12 червня 2011 року
Суддя Мричко Н.І.