79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
14 червня 2011 р. № 2а-8441/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрушакевич Т.В.,
представника позивача Сенюти О.В., Шарана Р.П.,
представник відповідача не з'явився,
представник третьої особи не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок»(далі -ТзОВ «ТМ «Барвінок») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова (далі -ДПІ у Залізничному районі м. Львова), в якому просить суд скасувати рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій від 15.09.2009 року № 0003492380 в частині накладення штрафних санкцій в розмірі 29241 грн. 60 коп. та стягнути з Державного бюджету на користь позивача суму коштів в розмірі 29241 грн. 60 коп.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»надає суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, право вибору -здійснювати облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Стверджує, що відсутність оригіналів накладних на місці реалізації товару не може бути віднесено до порушень встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Вважає, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова неправомірно прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Представник позивача подав до суду заяву про зміну позовних вимог від 26.10.2010 року, в якій просить суд стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Львівській області на користь позивача кошти в розмірі 44782 грн. 22 коп.
Протокольною ухвалою судового засідання від 02.11.2010 року суд, в порядку ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, залучив до участі у справі в якості співвідповідача -Головне управління державного казначейства України у Львівській області (далі -ГУ ДКУ у Львівській області), а протокольною ухвалою судового засідання від 18.04.2011 року суд, в порядку ч. 2 ст. 53 КАС України, залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Спеціалізовану Державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Львові (далі -СДПІВПП у м. Львові).
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві. Додатково зазначали, що відповідно до Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність», для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його реалізації. Пояснили, що суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, передбаченому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації та здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку. При цьому, вказана норма законодавства є альтернативною по відношенню до місця ведення обліку товарних запасів, а саме, з вказаної норми вбачається, що такий облік може вестися як на складах, так і за місцем реалізації товарів. Просять суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
ДПІ у Залізничному районі м. Львова явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце його проведення. Про причини неявки не повідомила, а тому суд ухвалив розглядати справу без його участі. В судових засіданнях, в яких брав участь представник відповідача проти позову заперечив. Додатково зазначив, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який зобов'язаний вести позивача. Підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. До документів, що є підставою для оприбуткування товару, зокрема, належать накладні на товар. Ці документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, відповідальність за яке, передбачена ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На момент перевірки позивача були відсутні накладні на товар. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем порушено п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв'язку з чим, ДПІ у Залізничному районі м. Львова правомірно винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. У зв'язку з викладеним вище, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
Представник ГУ ДКУ у Львівській області явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечило, хоча належним чином було повідомлене про дату, час та місце його проведення. В судових засіданнях, в яких брав участь представник ГУ ДКУ у Львівській області пояснив, що згідно з платіжними дорученнями № 30312 від 19.02.2010 року ТзОВ «ТМ «Барвінок» сплатило до бюджету м. Львова 421090 грн. 79 коп. штрафних санкцій. Вказані кошти надійшли до бюджету 19.02.2010 року, а тому, у випадку задоволення позовних вимог, повернення коштів буде здійснене в межах сплаченої позивачем суми.
В письмових поясненнях від 15.11.2010 року № 13-11-03/10111 представник ГУ ДКУ у Львівській області зазначив, що безспірне списання коштів у випадку надмірно та/або помилково сплачених коштів з рахунків, на яких обліковуються бюджетні кошти, здійснюється на користь відповідної особи на підставі судового рішення, за рахунок сум надмірно або помилково зарахованих до бюджету платежів, внесених цією особою. Таким чином, відповідач підтвердив, що списання коштів з бюджету можливе за наявності судового рішення.
СДПІВПП у м. Львові явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце його проведення. Про причини неявки суд не повідомила, а тому суд ухвалив розглядати справу без його участі.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач -ТзОВ «ТМ «Барвінок», що знаходиться за адресою: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 359, зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ -35621418.
Судом встановлено, що 19.08.2009 року проведено перевірку господарської одиниці магазин ТзОВ «ТМ «Барвінок», що розташована за адресою: м. Львів, вул. В.Великого, 113, за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 19.08.2009 року № 009094.
Згідно з актом від 19.08.2009 року № 009094, за результатами проведеної перевірки встановлено незабезпечення ведення у встановленому порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації та/або на складах, а саме відсутні накладні за місцем проведення реалізації на суму 14620 грн. 80 коп., чим порушено п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі акту перевірки від 19.08.2009 року № 009094, ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято рішення від 15.09.2009 року № 0003492380 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 29241 грн. 60 коп. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР.
Спір між сторонами виник щодо правомірності рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003492380 від 15.09.2009 року.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-XIV.
Вказаний Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Частина 4 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-XIV передбачає, що для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР.
Згідно з п. 12 ст. 3 вказаного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів.
Отже, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР передбачає альтернативні форми ведення обліку товарних запасів, а саме: облік товарних запасів на складах; облік товарних запасів за місцем їх реалізації; облік товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації, та не містить імперативного припису щодо обов'язкового обліку товарних запасів виключно за місцем їх реалізації.
Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 року за № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій у відповідності до положень ч. 1 ст. 9 вказаного Закону є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
З аналізу вищенаведених норм закону, вбачається, що облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації здійснюється на підставі первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факти здійснення господарських операцій. При цьому, відсутність накладних або їх неправильне оформлення не може бути віднесено до порушень встановленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.
Крім того, законодавством не передбачено порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
В матеріалах справи наявні видаткові та товарно-транспортні накладні на товарні запаси, які знаходились в магазині позивача на момент проведення перевірки, що підтверджують придбання та отримання позивачем перелічених в додатку № 3 до акту перевірки від 19.08.2009 року товарно-матеріальних цінностей. Крім того, чинним законодавством не передбачено обов'язкової наявності документів бухгалтерського обліку безпосередньо за місцем реалізації товару, а на складах позивача відповідачем перевірки не проводилось.
Порядок ведення бухгалтерського обліку діяльності ТзОВ «ТМ «Барвінок»регулюється наказом по підприємству № 1П від 02.01.2008 року, яким визначається, зокрема: застосування на підприємстві машинної обробки документів з використанням комп'ютерної програми бухгалтерського обліку, місце та порядок зберігання первинних бухгалтерських документів: Архів Товариства. Відповідно до наказу по підприємству №1/А/П від 02.01.2008 року архів ТзОВ «ТМ «Барвінок»розміщується за адресою: вул. Городоцька, 359, м. Львів. Із наданої позивачем довідки щодо формування показників у регістрах бухгалтерського обліку вбачається, що зведення даних первинного обліку та перевірка зведених регістрів проводиться у бухгалтерії за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 359, де також розташований розподільчий склад відділу логістики.
Згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими наказом № 13/2008, ТзОВ «ТМ «Барвінок»структурно складається із головного офісу та підрозділів торгівлі. Штатним розписом ТзОВ «ТМ «Барвінок»на 2009 рік підтверджується штатна структура ТзОВ «ТМ «Барвінок». В штаті позивача, на момент проведення перевірки, бухгалтерія розташована в складі головного офісу за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 359.
Перелік товарів, які знаходились у магазині ТзОВ «ТМ «Барвінок» 19.08.2009 року підтверджений витягом з бази даних (програмного забезпечення) позивача та довідкою щодо процесу моніторингу руху товарів в окремих торгових підрозділах.
Враховуючи те, що відповідачем не доведено порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, суд дійшов висновку, що рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 15.09.2009 року № 0003492380 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 29241 грн. 60 коп. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР є протиправним.
Відповідно до п. 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 року за № 609, повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться органами Державного казначейства.
ГУ ДКУ у Львівській області надано довідку про те, що кошти, які надійшли від ТзОВ «ТМ «Барвінок»згідно з платіжним дорученням від 19.02.2010 року № 30312 зараховано до державного бюджету.
Враховуючи те, що позивач сплатив суму штрафу, визначену оспорюваним рішенням, суд вважає, що з Державного бюджету України слід стягнути на користь позивача суму помилково сплачених коштів в розмірі 29241 грн. 60 коп.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податку донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема нараховані штрафні (фінансові санкції) санкції, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, на користь позивача належить присудити документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору з Державного бюджету.
Керуючись наведеним вище, та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003492380 від 15.09.2009 року.
3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок»(код ЄДРПОУ -35621418) грошові кошти в розмірі 29241 грн. 60 коп. (двадцять дев'ять тисяч двісті сорок одна гривня шістдесят копійок).
4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (код ЄДРПОУ -35621418) з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 червня 2011 року.
Суддя Гулик А.Г.
З оригіналом згідно
Суддя Гулик А.Г.