06 квітня 2011 року 1168/11/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В. Р., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області до Приватного підприємства "Агрофірма "Данилівська" про стягнення заборгованості,
УПФ України у Васильківському районі Київської області звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства агрофірми „Данилівська” заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 3875,52 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач має перед УПФ України у Васильківському районі Київської області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 3875,52 грн., яка підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за грудень 2010 р.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановленою, що відповідач перебуває на обліку в УПФ у Васильківському районі Київської області, а отже є страхувальником в розумінні положень Закону України № 1058-IV.
Згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон України № 1058-IV), платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст.14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону. Ч. 3 та ч.4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.
Відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058-IV, страхувальник,
яким є відповідач, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Пунктом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663 (надалі - Інструкція) встановлено, що обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, що визначаються відповідно до п. п. 4.1., 4.2. пункту 4 Інструкції та відповідно до ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»: 33,2 відсотки для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, які використовують працю найманих працівників від суми фактичних витрат на оплату плати працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Згідно частин 6, 12 ст.20 Закону України №1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.
Судом встановлено, що відповідачем до УПФ України у Васильківському районі Київської області було подано розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2010 р. - із самостійно визначеною відповідачем сумою страхових внесків, що підлягають сплаті - 3875,52 грн. Однак, вказана сума позивачем сплачена не була.
Позивачем на підставі ст. 106 Закону України № 1058-IV відповідачу була направлена вимога про сплату боргу від 05.01.1011 р. №Ю 90У 55/03.
Зазначена вимога була отримана відповідачем та на протязі 10 робочих днів після її отримання відповідачем оскаржена не була, заборгованість не погашена, отже борг вважається узгодженим.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст.20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, розмір яких визначено пунктами 8, 9 ст. 106 цього Закону.
Згідно абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058-IV у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
На час розгляду справи та винесення рішення по суті доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 69,70,71, 72,94,128,158-163,167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства агрофірми „Данилівська” на користь Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 3875 (три тисячі вісімсот сімдесят п'ять) грн. 52 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя Щавінський В. Р.