14 квітня 2011 року 2а(н)-3839/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання: Талалакіну С.М., за участю представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 р. №2-а-3839/10/1070 по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Ірпінського міського відділу ГУ МВС України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за нововиявленими обставинами,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд постанови Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 р. по справі № 2-а-3839/10/1070 за нововиявленими обставинами та просить скасувати постанову по справі №2-а-3839/10/1070 за його позовом до заступника начальника Ірпінського міського відділу ГУ МВС України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії та ухвалити нову постанову якою позов задовольнити.
В обґрунтування даної заяви вказує, що підґрунтям для прийняття рішення суду є те, що позивач не виконав вимоги розділу 2 Примірного регламенту з оформлення документів та контролю з питань реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, який затверджено Наказом №96 МВС України від 03.02.2006 р. (далі-Наказ).
Однак, 03.01.2011 р. він отримав лист Р-3406624 від 25.01.2011 р. Міністерства Юстиції України, в якому повідомлялось, що такого Наказу та Регламенту не існує. Вважає, що під час розгляду справи вказана обставина, а саме - не існування Примірного регламенту з оформлення документів та контролю з питань реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, який затверджено Наказом №96 МВС України від 03.02.2006 р., які були пред'явлені відповідачем - є істотною і є всі підстави для перегляду постанови за нововиявленими обставинами.
Крім цього, заявник вважає, що свідок - в.о. начальника паспортного столу Ірпінського МВ ГУ МВС України у Київській області ОСОБА_2, в своїх свідченнях дала завідомо неправдиві свідчення, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.
Заявник в судовому засіданні просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 р. та прийняти нову постанову якою позов задовольнити.
Представник Ірпінського міського відділу ГУ МВС України у Київській області в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви про перегляд постанови Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 р. №2-а-3839/10/1070 за нововиявленими обставинами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи № 2-а-3839/10/1070, вислухавши пояснення сторін, суд пригодить до висновку що у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід відмовити.
Судом встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 р. по справі № 2-а-3839/10/1070 (далі-Постанова) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до заступника начальника Ірпінського міського відділу ГУ МВС України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2010 р. №2-а-3839/10/1070 постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 р. залишено без змін, а отже зважаючи на положення ст. 254 КАС України постанова вступила в законну силу.
Заявник вважає, підґрунтям для прийняття рішення суду є те, що позивач не виконав вимоги розділу 2 Примірного регламенту з оформлення документів та контролю з питань реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, який затверджено Наказом №96 МВС України від 03.02.2006 р. - якого не існує та завідомо неправдиві свідчення свідка в.о. начальника паспортного столу Ірпінського МВ ГУ МВС України у Київській області ОСОБА_2
Як вбачається з Постанови, судом встановлено, що заявник звернувся до працівника житлово-комунального підприємства, а саме паспортистки УЖКГ „Біличі”, із заявою про реєстрацію. Присутній при цьому працівник військкомату проінформував заявника щодо порядку та умов реєстрації громадян, які перебувають або з певних підстав зняті з військового обліку, зокрема, щодо необхідності документального підтвердження цих обставин.
Паспортисткою документи були прийняті, проте повернуті без здійснення реєстрації місяця проживання, після чого заявником поштою було направлено на адресу Ірпінського ГУ МВС паспорт громадянина України, заяву про реєстрацію та долучені до неї документи та отримав відмову щодо здійснення реєстрації місця проживання.
Вказану відмову суд визнав правомірною виходячи з положень Закону України „Про загальний військовий обов'язок і військову службу”, Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, Постанови Кабінета Міністрів України від 28.07.2004 р. №985 „Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні”, Примірного регламенту з оформлення документів та контролю з питань реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, який затверджено Наказом №96 МВС України від 03.02.2006 р.
Постановою також було відмовлено заявнику у реєстрації його місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, оскільки до функціональних обов'язків відповідача безпосередньо оформлення реєстрації громадян або вирішення питань щодо наявності визначених законом підстав для її реєстрації до його повноважень не належить.
Твердження заявника про те, що зазначеного Наказу не існує не може бути підставою для перегляду постанови за нововиявленими обставинами з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, згідно з положеннями ч. 2 ст. 245 КАС України є зокрема істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Згідно ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 р. „Праведная проти Росії”, процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку за нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
Отже, щоб рішення суду яке набрало законної сили було переглянуте у зв'язку з нововиявленими обставинами необхідно щоб існувало дві обставини, а саме - неможливість отримати доказ раніше, а також цей доказ був вирішальний по справі.
У судовому засіданні заявник не надав доказів того, що він не міг звернутися раніше до Міністерства Юстиції України під час судового розгляду щодо надання запиту.
Не можуть слугувати підставою для перегляду Постанови у зв'язку з новоявленими обставинами твердження заявника про те, що свідок - в.о. начальника паспортного столу Ірпінського МВ ГУ МВС України у Київській області ОСОБА_2, в своїх свідченнях дала завідомо неправдиві свідчення, оскільки дана обставина повинна бути встановлена лише вироком суду, згідно п. 2 ч.2 ст. 245 КАС України.
Як вбачається зі змісту постанови правомірність дій відповідача передбачена також іншими нормативними актами, а саме: Законом України „Про загальний військовий обов'язок і військову службу”, Законом України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, Постановою Кабінета Міністрів України від 28.07.2004 р. №985 „Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні”, а отже та обставина, що підзаконний нормативно-правовий акт - Наказ не існує не є вирішальним доказом по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 253 КАС України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
За таких обставин, суд вважає, що заявником не доведено існування підстав які б слугували підставою для перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 253, 255 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 р. по справі №2-а-3839/10/1070 за нововиявленими обставинами - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 5-ти днів з дня її проголошення, а у разі постановляння ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Щавінський В. Р.