09 червня 2011 року 10:49 Справа № 2а-0870/2590/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Буряковій А.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Козарик Н.Г., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області
про визнання неправомірними дій відповідача та скасування вимоги про сплату страхових внесків від 04.02.11 р. за № 146
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області про визнання неправомірними дій відповідача по вимаганню сплати додаткової суми страхових внесків до Пенсійного фонду з позивача за III, IV квартал 2010 року, зобов'язання відповідача вирішити питання про припинення вимагання з позивача сплати додаткової суми страхових внесків до Пенсійного фонду за ІП, IV квартал 2010 року, скасування вимоги про сплату страхових внесків від 04.02.11 р. за № 146, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №25686932 від 08.04.2011р. та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 25686932 від 08.04.2011р. відділу державної виконавчої служби Оріхівського районного управління юстиції, як такі, що ґрунтуються на незаконно виставленій вимозі про сплату боргу від 04.02.2011р. № 146у. У позовній заяві позивач зазначив, що він є платником фіксованого єдиного податку, відповідно до діючого законодавства не має зобов'язань перед відповідачем по сплаті збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування, оскільки він сплачує єдиний податок та не є платником страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування. Крім того, позивачем зазначено, що Верховною Радою України не встановлено розміру страхових внесків, як це передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування». В заяві позивач також вказав, що стягнення суми страхових внесків може здійснюватися відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» тільки Державною податковою службою і на підставі Рішення суду, тому постанова Відділу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження винесена з порушенням діючого законодавства. У зв'язку з викладеним позивач просить позов задовольнити, визнати неправомірними дії відповідача, скасувати вимогу про сплату страхових внесків від 04.02.11 р. за № 146, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №25686932 від 08.04.2011р. та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 25686932 від 08.04.2011р.
30.05.2011 р. позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, він просить визнати неправомірними дії відповідача, по стягненню сплати додаткової суми страхових внесків до Пенсійного фонду з позивача за III, IV квартал 2010 року та скасування вимоги про сплату боргу від 04.02.2011р. № 146, виставлену до виконання відповідачем.
Позивач у судовому засіданні, на задоволенні позову наполягає.
Відповідачем надані письмові заперечення, в яких зазначено, що позивач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, розмір якого встановлений п.п. 4 п. 8, Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Управління Пенсійного фонду України не покладає на відповідача, як на підприємця, обов'язок сплачувати збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування, а зобов'язує сплачувати страхові внески, що не є тотожни. З огляду на викладене відповідач, просить позивачу у позові відмовити.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вислухавши думку представників сторін, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 зареєстрований як Фізична особа - підприємець, про що видано Свідоцтво від 29.06.2005 р. Серія НОМЕР_1.
Як встановлено судом, та не заперечується сторонами у справі, ОСОБА_1 є платником єдиного податку, та сплачує його шляхом придбання патенту на право роздрібної торгівлі.
04.02.2011 р. Управлінням Пенсійного Фонду України в Оріхівському районі Запорізької області складено Вимогу про сплату боргу № Ф-146, в якій зазначено, що станом на 01.02.2011 р., заборгованість Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування складає 1753 грн. 80 коп., та Управління Пенсійного фонду України вимагає сплату недоїмки зі страхових внесків протягом 10 днів з дня одержання вимоги. У разі несплати заборгованості вимога передається до відділу державної виконавчої служби для стягнення у примусовому порядку.
Вимога направлена позивачу простим листом 09.02.2011 р.
З пояснень сторін встановлено, що заборгованість виникла у зв'язку з тим, що відповідачем не сплачуються страхові внески у розмірі, встановленому п.п. 4 п. 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», а сплачується тільки в складі фіксованого податку (плати за патент).
Суд вважає, що Вимога від 04.02.2011 р. № Ф-146 про сплату боргу винесена відповідачем у відповідності до діючого законодавства виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Частиною 2 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» визначено, що виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до п.п. 4 п. 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» (в редакції, що набрала чинності 17.07.2010 р.), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якого сплачуються страхові внески.
Позивачем страхові внески, у розмірі, що встановлений п.п. 4 п. 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» - не сплачені.
Частиною 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» передбачено, що Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
Таким чином, дії відповідача по стягненню сплати додаткової суми страхових внесків до Пенсійного фонду позивача за III, IV квартал 2010 року є правомірними, вимога про сплату боргу від 04.02.2011р. № 146 винесена відповідно до вимог законодавства.
Посилання позивача на те, що, відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», він не є платником збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування, тому відсутній обов'язок сплачувати страхові внески, не може бути прийнято до уваги, оскільки Управлінням Пенсійного фонду України направлено вимогу про сплату страхових внесків, а не збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування.
Посилання позивача на те, що Верховною Радою України не встановлений розмір страхових внесків, як це передбачено ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», не може бути прийнято до уваги, оскільки п.п. 4 п. 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», що встановив розмір страхових внесків, прийнятий саме Верховною Радою України.
Посилання позивача на те, що вимагання сплати пенсійного збору повинно відбуватися органом податкової служби і за процедурою, встановленою п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не може бути прийнято до уваги, оскільки відповідно до п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції. Тобто, у даному пункті Закону, йдеться мова тільки про порядок стягнення податкового боргу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлені Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 вимоги до Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області про визнання неправомірними дії відповідача по стягненню сплати додаткової суми страхових внесків до Пенсійного фонду з позивача за III, IV квартал 2010 року, та скасування вимоги про сплату боргу від 04.02.2011р. № 146, виставлену до виконання відповідачем, не обґрунтовані і не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, ч. 4 ст. 41, ч. 6 ст.128, ст. ст. 160, 163 КАС України; ст. 1, ч. 2 ст. 5, п. 7 ч. 1 ст. 64 Закону України, ч. 3 ст. 106 Закону України, п.п. 4 п. 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», суд, -
У задоволенні позову Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області про визнання неправомірними дій по стягненню сплати додаткової суми страхових внесків до Пенсійного фонду за 3,4 квартали 2010 р. та скасування вимоги про сплату страхових внесків від 04.02.11 р. за № 146 - відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О.Нестеренко
Постанова виготовлена у повному обсязі 14.06.2011 р.