Cправа № 2а-0770/1607/11
Ряд стат. звіту № 8.1.5
Код - 04
24 червня 2011 р. м. Ужгород
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірина-Плюс Ко»про стягнення податкового боргу у сумі 6763,04 грн., -
Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області (далі -позивач, ДПІ у м. Ужгороді) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірина-Плюс Ко»(далі - відповідач, ТОВ «Ірина-Плюс Ко»), яким просить стягнути з відповідача податковий борг у сумі 6763,04 грн.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 183 - 2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений КАС України строк оскарження. Відтак, ухвалою суду від 10 червня 2011 року, у відповідності до ст. 183 -2 КАС України, судом прийнято рішення про проведення розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:
Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі -Закон 2181) податкове зобов'язання, нараховане податковим органом за результатами податкової перевірки, вважається узгодженим з дня отримання платником податків податкового повідомлення, якщо воно не оскаржено ним у встановленому порядку. Відповідно до абзацу 1 п.5.1. ст. 5 Закону 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Згідно абзацу 2 п.5.1. ст. 5 Закону 2181 зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені строки, визнається сумою податкового боргу такого платника (пп.5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону 2181).
Податковий борг відповідача по сплаті до бюджету заборгованості по податку на додану вартість у сумі 6019,95 грн. (з врахуванням сплати боргу у сумі 8022,36 грн.) підтверджений матеріалами справи, зокрема, податковим повідомленням -рішенням ДПІ у м. Ужгороді від 07.06.2010 року за № 0001991640/0 (про визначення податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 548,16 грн.) з доказами отримання відповідачем, актом ДПІ у м. Ужгороді від 03.06.2010 року за № 1247/15-2, податковими деклараціями з ПДВ за квітень 2010 року (задекларовано до сплати ПДВ у сумі 11497,00 грн.) та за червень 2010 року (задекларовано до сплати 1800 грн.), копією першої (від 07.06.2010 року за № 1/528) та другої (від 09.08.2010 року за № 2/6440 податкових вимог з доказами отримання відповідачем.
Податковий борг відповідача по сплаті до бюджету заборгованості по податку з власників транспортних засобів у сумі 114,50 грн. (з врахуванням сплати боргу у сумі 371,50 грн.) підтверджений матеріалами справи, зокрема, розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2010 рік (задекларовано до сплати податку у сумі 1486,00 грн.), копією першої (від 07.06.2010 року за № 1/528) та другої (від 09.08.2010 року за № 2/6440 податкових вимог з доказами отримання відповідачем.
Оскільки вищезазначені суми податкового боргу відповідачем не оскаржені в адміністративному або судовому порядку та добровільно до держбюджету не сплачені, позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі ст. 3 Закону 2181. Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Аналогічна норма встановлена нормами Податкового кодексу України (чинний з 01.01.2011 року, тобто, на час звернення з позовом до суду), згідно пп.20.1.28 п.20.1 ст. 20 цього кодексу передбачено право органів державної податкової служби стягувати суми податкового боргу у встановлених випадках.
Пунктом 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
У відповідності до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право, в тому числі, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Згідно пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платник, на суму податкового боргу або його частину.
Оскільки вищезазначену суму податкового боргу відповідачем не оскаржено в адміністративному або судовому порядку та добровільно до держбюджету не сплачено, позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі пп.20.1.8 п.20.1 ст. 20 ПК України.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення.
Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 256 КАС України, що постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.
Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163, 183 -2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірина-Плюс Ко»про стягнення податкового боргу у сумі 6763,04 грн. -задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірина-Плюс Ко» (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Сурікова, буд.3, кв. 29, код 30541360) до державного (місцевого) бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації податковий борг у сумі 6763,04 грн. (шість тисяч сімсот шістдесят три гривні чотири копійки).
3. Допустити негайне виконання постанови.
4. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя С.І. Рейті