Cправа № 2а-0770/604/11
Ряд стат. звіту № 8.2.5
Код - 12
21 червня 2011 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Плеханової З.Б.
за участю секретаря судового засідання Немеш Ю.С. та сторін, які беруть участь у справі :
позивача: комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства м.Ужгорода»- представник Крайняй М.І.
відповідача: Державна податкова інспекція в м.Ужгороді Закарпатської області -представник Барановська В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за адміністративним позовом комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства м.Ужгорода»до Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Закарпатської області про скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих за результатами акту № 2146/15-1 від 10.09.2010 року,
встановив:
Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства м.Ужгорода»звернулося в Закарпатський окружний адміністративний суд з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень рішень Державної податкової інспекції в місті Ужгороді, які були винесені на підставі Акту № 2146/15-1 від 10.09.2010 року «Про результати перевірки дотримання податкового законодавства».
Позовні вимоги обгрунтовують тим, що 20 вересня 2010 року КП «Водоканал м. Ужгорода»отримало податкові повідомлення-рішення від 17.09.2010 року з вимогою сплатити штраф в розмірі 10%,20%,50% за затримку у сплаті відрахувань на геологорозвідувальні роботи на загальну суму 53 361,33 грн.; податкові повідомлення-рішення від 17.09.2010 року з вимогою сплатити штраф в розмірі 10%,20%,50% відповідно за затримку у платі за воду на загальну суму 41 021,24 грн.; податкове повідомлення-рішення від 17.09.2010 року з вимогою сплатити штраф в розмірі 10% за затримку у сплаті земельного податку з юридичних осіб на суму 1 447,70 грн. У відповідності до Акту перевірки № 2146/15-1 від 10.09.2010 року.
Скарги позивача про оскарження вказаних повідомлень рішень відповідачем та вищестоящими контролюючими органами були залишені без задоволення.
Позивач вважає прийняті рішення незаконним та такими, що підлягають скасуванню на підставі наступного.
Позивач в позові вказує, що Державна податкова інспекція міста Ужгорода всупереч Інструкції про порядок застосування штрафних санкцій органами державної податкової служби при складанні акту перевірки не дослідила стан розрахунку платника податків з бюджетами , оскільки КП «Водоканал м. Ужгорода»на день складання акту мав значні обсяги дебіторської заборгованості бюджетних установ за послуги водопостачання і водовідведення. Також відповідач не відобразив в розрахунку штрафних санкцій здійснені платежі в повному обсязі, оскільки відсутній документально підтверджений належним чином розподіл їх на суму податку і пені, і також були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій у зв'язку із вчинення порушення по дотриманню законодавчо встановлених процедур попередження підприємства про несплату узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки. Крім того, позивач зазначає , що здійснюючи розрахунки штрафних санкцій податковий орган вийшов за межі строків , передбачених ст. 250 ГКУ.
КП «Водоканал»також вважає повідомлення -рішення незаконними з тієї підстави , що додатки до акту -розрахунки штрафних санкцій складені із значними порушеннями вимог податкового законодавства і містять факти повторно нарахованих штрафних санкцій на податкове зобов'язання, щодо якого вже були нараховані штрафні санкції в акті перевірки від 19.06.2009 року, і нарахування штрафних санкцій здійснювалось на суми податкових зобов'язань, які не співпадають з узгодженими сумами.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів викладених у позові.
Представник відповідача заперечив проти позовних вимог і зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення винесені на підставі самостійно визначених зобов'язань платником податків у податковій декларації. Оскільки Закон України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, то він підлягає переважному застосуванню у спірних правовідносинах у разі, якщо його положення визначають інші строки, протягом яких до господарюючого суб'єкта застосовується відповідальність за допущені порушення, а тому норми статті 250 Господарського кодексу України не розповсюджуються на випадки , коли контролюючий орган застосовує фінансові санкції згідно норм Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ.
Також представник відповідача зазначив, що підставою для застосування штрафних санкцій відповідно до п.п.6.1.7 Інструкції є несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання.
Представник відповідача на твердження щодо порушення ним вимог ч.2 п.16.3.3. Закону 2181 зазначив, що сплата тільки податкового зобов'язання як такого при наявності пені або можливості її виникнення ( у разі несвоєчасної сплати зобов'язання ) Законом не передбачена, і пеня у всіх випадках повинна сплачуватись, визначена або платником податків, або податковим органом, і обов'язок визначення у платіжному дорученні частки податкового зобов'язання та частки пені, що підлягає сплаті покладається в першу чергу на позивача.
На обгрунтування заперечення щодо того, що ДПІ м.Ужгорода порушило встановлену законодавством процедуру попередження підприємства про несплату узгодженої суми податкового зобов'язання, то представник відповідача пояснив, що Законом не пов'язано обов'язок податкового органу застосування штрафних санкцій із обов'язком надіслання податкових вимог, які ще були надіслані 10.01.2009 року та 13.02.2009 року і отримані останнім відповідно 14.01.2009 року та 18.02.2009 року .
Щодо твердження позивача відносно подвійного застосування штрафної санкції в різних актах перевірки до одного і того ж зобов'язання по збору за геологорозвідувальні роботи за 1-ий квартал 2009 року, то відповідач зазначив, що розрахунком № 31338 від 29.04.2009 року позивачем визначено зобов'язання по вказаному податку в розмірі 49 041,29 грн., і Актом перевірки від 19.06.2009 року до позивача застосовано штрафну санкцію за ставкою 10% до частини несвоєчасно сплаченої суми боргу, а Актом перевірки від 10.09.2010 року застосовано штрафну санкцію до решти несвоєчасно сплаченої суми зобов'язання по збору за геологорозвідувальні роботи. Розрахунком № 31822 від 30.04.2009 року позивачем визначено зобов'язання по збору за спеціальне водокористування за 1 квартал 2009 року, а Актом перевірки № 1491/15-1 від 19.06.2009 року до позивача застосовано штрафну санкцію за ставкою 10% до частини несвоєчасно сплаченої суми зобов'язання, а Актом перевірки від 10.09.2010 року застосовано штрафну санкцію до решти несвоєчасно сплаченої суми зобов'язання по збору за спеціальне водокористування за 1 квартал 2009 року.
Заслухавши сторони, встановивши обставини справи, які були перевірені в судовому засіданні належними та допустимими доказами в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Як вбачається з Довідки з ЄРДПОУ АА №136687 комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства м.Ужгорода»внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, є комунальним підприємством, видом діяльності за КВЕД є збирання, очищення та розподілення води.( а.с. 82).
10 вересня 2010 року Державною податковою інспекцією в м. Ужгороді складено Акт № 2826/15-1 «Про результати проведення перевірки дотримання податкового законодавства»КП «Водоканал», де встановлені порушення п. 1.2. ст. 1 та пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тобто для платежів, по яких строк погашення податкового зобов'язання встановлений до десяти календарних днів, наступних за останнім днем подання податкової декларації.) Перевірка проводилася на підставі наданих документів: поданих податкових розрахунків, карток особових рахунків платника податків. Змістом встановленого порушення зазначено порушення граничних термінів сплати до бюджету земельного податку, відрахувань на геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету, збору за спеціальне використання водних ресурсів.(а.с34). Розрахунок штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати зазначених платежів вказано в додатках № 1-7.
За результатами даного акту прийнято податкові повідомлення - рішення від 17.09.2010 року:
- № 001677311543, яким застосовано 70 37,53 грн. шрафної санкції ( 10% відрахування на геологорозвідувальні роботи, сплаченого із затримкою до 30 календарних днів);
- № 0016741543/0, яким застосовано 23 085,22 грн. штрафної санкції (20% відрахування на геологорозвідувальні роботи, сплаченого із затримкою від 31 до 90 календарних днів);
- № 0016751543, яким застосовано 23 038,58 грн. штрафної санкції (50% відрахування на геологорозвідувальні роботи, сплаченого із затримкою більше 90 календарних днів);
- № 0016671543/0, яким застосовано 4 467,84 грн. штрафної санкції (10% плати за воду, сплачено із затримкою до 30 календарних днів )
- № 0016681543/0, яким застосовано 15 049,49 грн. штрафної санкції (20% плати за воду, сплачено із затримкою від 31 до 90 календарних днів )
- № 0016691543/0, яким застосовано 15 049,49 грн. штрафної санкції (20% плати за воду, сплаченою із затримкою від 31 до 90 календарних днів )
- № 0016691543/0, яким застосовано 21 503,91 грн. штрафної санкції 50% плати за воду, сплаченої із затримкою більше 90 календарних днів)
- № 0016721543/0, яким застосовано 447,70 грн. штрафної санкції( 10% земельного податку з юридичних осіб, сплаченого із затримкою до 30 календарних днів)
- № 0018771543/2 від 22.12.2010 року, яким застосовано 140,89 грн. штрафної санкції.
У відповідності до п.п 1.2. ст.1 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на час проведення перевірки, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; 1.3) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; 1.4) пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.
У відповідності до п.п 5.3.1 п. 5.3. статті 5 Закону України ві 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підпунктом 4.1.4. пункту 4 статті 4 Закону № 2181 встановлено , що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно п.п. 17.1. вказаного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України , адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовні до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб”єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків , передбачених законом, а в даному випадку - Законом України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в якому в п 15.1.1. зазначено : за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Отже норми Господарського кодексу України не розповсюджуються на випадки , коли податковий орган застосовує фінансові санкції згідно Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ.
Суд не вважає обгрунтованою позицію позивача щодо відсутності дотриманої процедури попередження підприємства про несплату узгодженої суми податкового зобов'язання. Як встановлено в судовому засіданні, позивачу були надіслані податкові вимоги: перша № 1/74 від 10.01.2009 року (отримана позивачем 14.01.2009 року), друга № 2/312 від 13.02.2009 року( отримана 18.02.2009 року.
Пунктом 1.10 Закону 2181 визначено, що податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу. Підпунктом 6.3.2. встановлено, що у разі, коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється, і оскільки податковий борг підприємства є безперервним, то в податкової інспекції не виникало обов'язку щодо надіслання нових податкових вимог.
Суд піддає критичній оцінці посилання позивача на той факт, що відповідач не відобразив в розрахунку штрафних санкцій здійснені платежі в повному обсязі, оскільки відсутній документально підтверджений належним чином розподіл їх на суму податку і пені. Твердження позивача в даному випадку є неправильним, так як суперечить п.7.7. статті 7 Закону України № 2181 , яким встановлено , що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях та пп. 16.3.3. п. 16.3 ст. 16 Закону , в якому зазначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.
Посилання відповідача на повторно нараховані відповідачем штрафні санкції на податкове зобов'язання, щодо якого вже були нараховані штрафні санкції в акті перевірки від 19.06.2009 року, спростовується , тим що відповідач зазначив, що розрахунком № 31338 від 29.04.2009 року позивачем визначено зобов'язання по вказаному податку в розмірі 49 041,29 грн., і Актом перевірки від 19.06.2009 року до позивача застосовано штрафну санкцію за ставкою 10% до частини несвоєчасно сплаченої суми боргу, а Актом перевірки від 10.09.2010 року застосовано штрафну санкцію до решти несвоєчасно сплаченої суми зобов'язання по збору за геологорозвідувальні роботи. Розрахунком № 31822 від 30.04.2009 року позивачем визначено зобов'язання по збору за спеціальне водокористування за 1 квартал 2009 року, а Актом перевірки № 1491/15-1 від 19.06.2009 року до позивача застосовано штрафну санкцію за ставкою 10% до частини несвоєчасно сплаченої суми зобов'язання, а Актом перевірки від 10.09.2010 року застосовано штрафну санкцію до решти несвоєчасно сплаченої суми зобов'язання по збору за спеціальне водокористування за 1 квартал 2009 року. ( а.с. 38-40).
У відповідності до пп. 6.1.10 вищевказаної Інструкції , штрафні санкції , визначені підпунктами 6.1.1-.6.1.6 та 6.1.9 цього пункту, застосовуються незалежно від стану розрахунку платника податків з бюджетами , існування податкового боргу чи переплати платника податків за податками (зборами, обов'язковими платежами.) Пунктом 6.1.7. встановлено застосування штрафних санкцій у разі, коли платник податків не сплачує (не погашає) узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством, тобто зазначені в даному пункті штрафні санкції не поширюються на суми штрафних санкцій та пені, а оскільки підставою для застосування штрафних санкцій відповідно до підпункту 6.1.7 Інструкції є несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання , то це і мало місце в даному випадку.
У відповідності до ч.3.ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановивши обставини у справі, перевіривши їх дослідженими в судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що оскаржувані повідомлення -рішення прийняті у відповідності до вищевказаних законодавчих норм, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України суд,-
В позові Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих за результатами акту № 2146/15-1 від 10.09.2010 року "Про результати перевірки дотримання податкового законодавства" - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Плеханова З.Б.