16 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/2764/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
при секретаріГудим І.В.
за участю:
представників позивача
представника відповідача Федіної Ю.П., Новікової Л.В.
Загородянської Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський базар" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про скасування акту, визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський базар», в якому позивач просить скасувати акт Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 01.02.2011 р. №97/23-5/30619472 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 р. в частині невизнання залишку невід'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2010 р. у розмірі 1 131 562 грн; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо невизнання як податковими декларацій з податку на додану вартість за березень, квітень 2010 р., складені ТОВ «Слов'янський базар»; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі у м.Дніпропетровську відобразити основні показники податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Слов'янський базар» за березень, квітень 2010р. по особовому рахунку підприємства.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач, не погоджується з висновком ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, викладеним в акті перевірки від 01.02.2011р. за № 97/23-5/30619472 по недостовірності визначеного залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за листопад 2010р. у розмірі 1 131 562 грн. 00коп., у зв'язку з невизнанням податкової звітності з ПДВ за березень, квітень 2010р. та тим, що фактично ТОВ «Слов'янський базар» не декларувало від'ємне значення, яке виникло у березні, квітні 2010 р. Даний висновок є необґрунтованим, оскільки подані позивачем декларації з податку на додану вартість за березень, квітень 2010р. повністю відповідають нормам Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181- III та Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» від 30.05.1997р. №166. На момент проведення перевірки рішення, про невизнання як податкової звітності декларації з податку на додану вартість підприємства за березень, квітень, серпень 2010 року від ДПІ у Бабушкінському районі, оформлені належним чином, згідно діючого законодавства, позивачем не отримано. Згідно до Наказу ДПА України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах державної податкової служби України» від 31.12.2008р. № 827 віднесення податкової декларації «До відома» вказує на невизнання органом державної податкової служби декларації як податкової, але в даному випадку обов'язковою умовою є наявність повідомлення органа державної податкової служби про її невизнання. Отже відповідач безпідставно не визнав податкову декларацію за березень, квітень 2010 р., як податкову. Позивача позбавили можливості на апеляційне оскарження належним чином оформлені рішення ДПІ про невизнання звітності, як податкової, з причини їх відсутності.
Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, письмово виклавши свої заперечення в яких зазначив, що відповідачем правомірно була проведена планова перевірка відповідача та обґрунтовано встановлені порушення норм законодавства.
Суд заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню частково та підлягає частковому залишенню без розгляду з наступних підстав.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо невизнання як податковими декларацій з податку на додану вартість за березень, квітень 2010 р., складені ТОВ «Слов'янський базар» та зобов'язання ДПІ у Бабушкінському районі у м.Дніпропетровську відобразити основні показники податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Слов'янський базар» за березень, квітень 2010 р. по особовому рахунку підприємства то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду мотивуючу його тим, що строк звернення до суду був пропущений з поважних причин які не залежали від волі позивача, оскільки жодних повідомлень про невизнання поданої втретє податкової декларації за березень 2010р. та поданої вдруге податкової декларації за квітень 2010р. позивач не отримував, оскільки подані нами документи за своїм змістом і формою повністю відповідали вимогам законодавства. Лише після проведення позапланової виїзної перевірки 01.02.2011 р. позивачу стало відомо, що у зв'язку з не визнанням ДПІ податкової звітності ТОВ «Слов'янський базар» за березень, квітень 2010р. утворилася помилка, яка призвела до невірно визначеного залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Так з матеріалів справи вбачається, що 19.04.2010 р. ТОВ «Слов'янський базар» на адресу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська поштою були направлені оригінали декларацій з податку на додану вартість за березень 2010 р. з оригіналами додатків до них.
У зв'язку з тим, що у листі від 20.04.2010р. ДПІ було не визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року, 11.05.2010 р. позивачем повторно було направлено оригінали декларації податку на додану вартість за березень 2010 р. з оригіналами додатків до них.
03.06.2010 р. ДПІ позивачу знову було направлено листа у якому не визнано податкову декларацію за березень 2010 р.
10.06.10 року позивачем втретє було направлено оригінали вищезазначених документів.
11.05.10 року позивачем було направлено оригінали декларації податку на додану вартість за квітень 2010 року з оригіналами додатків до них.
03.06.10 року відповідачем направлено листа у якому не визнано податкову декларацію за квітень 2010 року.
Вдруге податкову декларацію за квітень 2010 р. позивачем було направлено поштою 10.06.2010р.
Статтею 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до абз.5 пп.4.1.2. п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181- III податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:
- надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;
- оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
З наведеної норми вбачається, що позивач не мав підстав визначених законом, надавати податковому органу невизнані декларації з ПДВ в другий та третій рази, а повинен був після першого разу невизнання податкової декларації як податкової звітності 20.04.2010р., 03.06.2010р. або надати нову декларацію разом зі сплатою штрафу, або звернутися до податкового органу в адміністративному порядку, або звернутися до суду з позовом на дії податкового органу у строк визначений законодавством. Проте позивачем не були дотримані норми вказаної статті. Позивач звернувся до суду з даними позовними вимогами лише 09.03.2011р. тим самим пропустивши строк звернення до адміністративного суду.
Отже суд не знаходить підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду в частині визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо невизнання як податковими декларацій з податку на додану вартість за березень, квітень 2010 р., складені ТОВ «Слов'янський базар» та зобов'язання ДПІ у Бабушкінському районі у м.Дніпропетровську відобразити основні показники податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Слов'янський базар» за березень, квітень 2010р. по особовому рахунку підприємства.
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи те, що судом не було знайдено підстав для поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду, позовна заява в даній частині підлягає залишенню без розгляду.
Стосовно позовних вимог про скасування акту Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 01.02.2011 р. №97/23-5/30619472 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 р. в частині невизнання залишку невід'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2010 р. у розмірі 1 131 562 грн. суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідачем була проведена позапланова перевірка ТОВ «Слов'янський базар» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за листопад 2010р., яка виникла за рахунок невід'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.10.2010р. по 31.10.2010р., Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська було складено акт №97/23-5/30619472 від 01.02.2011р.
За результатами перевірки встановлено, що податкові декларації ТОВ «Слов'янський базар» за березень, квітень 2010р. були оформлені з порушенням вимог Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 p. №166 (в редакції Наказу ДПА України від. 17.03.2008р. № 159 і визначені «До відома», що призвело до невірно визначеного залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за листопад 2010 року у розмірі 1 131 562 грн. 00 коп. Так, ТОВ "Слов'янський базар" було заповнено Додаток 2 до податкової декларації за листопад 2010 року з порушенням Методики розрахунку показників Додатка 2 до податкової декларації з ПДВ затвердженої Наказом ДПА України від 17.03.2008р. №159. Дані рядків 24 та 26 податкової декларації з ПДВ відповідного звітного періоду відображаються в колонках 3 та 5 підсумкового рядка Довідки та розподіляються (у відповідних колонках) по періодах виникнення (колонка 2) податкового кредиту, за рахунок якого вони сформовані. ТОВ "Слов'янський базар" було допущено помилку при заповненні додатку 2 „Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду", при цьому, у зв'язку з визнанням податкової звітності з ПДВ ТОВ "Слов'янський базар" за березень, квітень 2010 року недійсною, фактично підприємство не декларувало від'ємне значення, яке виникло у березні, квітні 2010р. Дана помилка призвела до невірно визначеного залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за листопад 2010 року у розмірі 1 131 562 грн.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач вважає даний висновок необґрунтований та просить суд скасувати акт Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 01.02.2011 р. №97/23-5/30619472 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 р. в частині невизнання залишку невід'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2010 р. у розмірі 1 131 562 грн.
Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 1 частини 2 ст. 17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення терміну правовий акт індивідуальної дії.
Відповідно до абз.2 п.3 Наказу ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 "Про порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
В зазначеному пункті Порядку № 984 мова йде саме про акт, як джерело інформації для прийняття рішення податковим органом за результатами проведеної ним перевірки, а не рішення.
Акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків платника податків, не містить обов'язкового для нього припису, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду.
Отже суд вважає, що в частині позовних вимог, щодо скасування акту має бути відмовлено, оскільки позивач звернувся з неналежним способом захисту своїх прав та інтересів.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський базар» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська в частині скасування акту Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 01.02.2011 р. №97/23-5/30619472 - відмовити.
В іншій частині адміністративний позов залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст.186 України.
Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Повний текст постанови складений 03 червня 2011 року.
Суддя О.В. Врона