Категорія №11.2
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
23 червня 2011 року Справа № 2а-5242/11/1270
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Островська О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до помічника прокурора м. Алчевськ Кононова Д.К. про визнання дій незаконними,-
22 червня 2011 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до помічника прокурора м. Алчевськ Кононова Д.К., в якому просив визнати дії помічника прокурора м. Алчевськ Кононова Д.К., щодо виїмки автомобіля SKODA superb 1/8 Т державний номер НОМЕР_1 та арешту автобусів: БАЗ А079.23, державний номер НОМЕР_2, БАЗ А079.23, державний номер НОМЕР_3, СПВ 25 РУТА СПГ, державний номер НОМЕР_4 - незаконними.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на таке.
21 грудня 2010 року Прокурором м. Алчевська ОСОБА_3 була порушена кримінальна справа № 10/10/9085 за ознаками складу злочину передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.175, ч.1 ст.366 КК України. 31.12.2010 року помічник прокурора м. Алчевськ Кононов Д.К. при проведенні обшуку авто позивача SКОDА superb 1/8 Т державний номер НОМЕР_1, виніс постанову №10/10/9085 про арешт майна та не показуючи протоколу виїмки - провів таку слідчу дію, як вилучення автомобіля позивача. Крім того помічником прокурора м. Алчевськ Коконовим Д.К. був накладений незаконний арешт на автобуси: БАЗ А079.23, державний номер НОМЕР_2, БАЗ А079.23, державний номер НОМЕР_3, СПВ 25 РУТА СПГ, державний номер НОМЕР_4. Як пояснив ОСОБА_1 помічник прокурора м. Алчевськ Кононов Д.К., він провів арешт та виїмку майна вартістю більш ніж 1 200 000 грн.(один мільйон двісті тисяч грн.) з метою забезпечення заявленого в майбутньому цивільного позову про стягнення заборгованості із заробітної плати на суму 6 240,00 гривень. При проведенні виїмки авто позивача SКОDА superb 1/8 Т державний номер НОМЕР_1 помічник прокурора м. Алчевськ Кононов Д.К., як зазначив позивач, залучив до участі у проведенні виїмки інспектора дізнання ОСОБА_5 після чого ОСОБА_1 був виданий документ - протокол огляду та затримання транспорту. Позивач вважає, що постанова №10/10/9085 про арешт майна винесена з порушенням вимог чинного законодавства та дії помічника прокурора м. Алчевськ Коконова Д.К., щодо вилучення його автомобіля SКОDА superb 1/8 Т державний номер НОМЕР_1 є незаконними.
Дослідивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до помічника прокурора м. Алчевськ Кононова Д.К. про визнання дій незаконними підстав для відкриття провадження судом не вбачається з огляду на наступне.
Конституція України, закріпивши право людини і громадянина на судовий захист своїх прав і свобод, гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму (частина 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Відповідно до ст.1 Кримінально-процесуального кодексу України призначенням Кримінально-процесуального кодексу України є визначення порядку провадження у кримінальних справах. Завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (стаття 2 Кримінально-процесуального кодексу України).
У рішенні від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 у справі № 1-17/2001 (справа щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України) Конституційний Суд України зазначив, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості і не належить до сфери управлінської. Положення статті 55 Конституції України щодо можливості громадянина звернутись за захистом своїх прав і свобод однаково стосується можливості судового оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, оскільки ними можуть порушуватись його права і свободи. Недосконалість інституту судового контролю за досудовим слідством не може бути перепоною для оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб зазначених органів.
Таким чином, оскарження дій відповідача в даній справі може здійснюватись тільки в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб прокуратури має свої особливості і не належить до управлінської сфери.
Відповідно до статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 цього Кодексу. Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відсутність в кримінально-процесуальному законодавстві правової норми, яка б дозволяла оскаржити до суду певні дії, (бездіяльність) чи рішення суб'єкта кримінально-процесуального процесу, не означає наявності можливості оскарження до суду в порядку адміністративного судочинства.
Суд звертає увагу позивача на те, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивачем оскаржуються дії відповідача, що пов'язані з розслідуванням кримінальної справи № 10/10/9085 порушеної за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.172, ч.1 ст.175, ч.1 ст.366 КК України.
Таким чином, правовідносини, які склались між сторонами, не є публічно-правовими, а є кримінально-правовими, оскільки витікають з кримінального та кримінального процесуального законодавства, а тому не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства. Крім того, дані правовідносини не можуть бути віднесені до категорії публічно-правових і з тих підстав, що їх виникнення не пов'язано з будь-якими рішеннями, діяльністю або бездіяльністю органів владних повноважень в сфері управлінської діяльності.
Тому, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Враховуючи те, що позовні вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та відсутні інші вимоги щодо вирішення публічно-правового спору, суд вважає за необхідне у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до помічника прокурора м. Алчевськ Кононова Д.К. про визнання дій незаконними - відмовити.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадженні по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до помічника прокурора м. Алчевськ Кононова Д.К. про визнання дій незаконними, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Роз'яснити позивачу право на звернення з вказаними вимогами до місцевого загального суду в порядку кримінального судочинства.
Копію ухвали разом із адміністративним позовом та усіма доданими до нього матеріалами повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя О.П. Островська