33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"16" червня 2011 р. Справа № 5/162-10
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Щепанська Г.А.
суддя Грязнов В.В. ,суддя Демидюк О.О.
при секретарі судового засідання Басюк Р.О.
за участю представників сторін:
ініціюючого кредитора - не з'явився
боржника - не з'явився
арбітражний керуючий - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
на постанову господарського суду Вінницької області від 12.10.10 р.
у справі № 5/162-10
за заявою Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції, м. Вінниця
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про визнання банкрутом
Постановою господарського суду Вінницької області від 12.10.10р. у справі №5/162-10 за заявою Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції визнано боржником - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, скасовано арешт на майно боржника -Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, адреса : АДРЕСА_1).
Не погоджуючись з прийнятою постановою, боржник звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Вінницької області від 12.10.10р. у справі №5/162-10.
Мотивуючи апеляційну скаргу, боржник зазначає, що постанова господарського суду Вінницької області від 12.10.10р. у справі №5/162-10 є незаконною та необгрунтованою прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Зокрема, суд першої інстанції не повідомив ФОП ОСОБА_1 про порушення справи №5/162-10 та дату проведення першого засідання. В постанові не зазначено, чи ДПІ звертались до ДПС Вінницького району за виконанням рішення суду про примусове стягнення до ФОП ОСОБА_1 податкової суми.
У письмовому відзиві від 14.06.11р. (вх. номер 6122/11) на апеляційну скаргу арбітражний керуючий (ліквідатор) Мілованов А.В. заперечує проти вимог та доводів викладених в апеляційній скарзі, вважає постанову господарського суду Вінницької області від 12.10.2010р. у справі №5/162-10 законною та обгрунтованою,, а тому просить вищезазначену постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник ініціюючого кредитора, боржника, арбітражного керуючого в судове засідання не з'явилися. Клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не надали.
Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника кредитора, боржника, арбітражного керуючого.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою - підприємцем 09.11.2004 року Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області із присвоєнням ідентифікаційного номеру фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, адреса : АДРЕСА_1).
ФОП ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Вінницькій МДПІ з 10.11.2004 року за № 18862.
ФОП ОСОБА_1 є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) передбачених Законом України „Про систему оподаткування", є боржником перед бюджетом.
Податковий борг ФОП ОСОБА_1 станом на 10.08.2010 року складає 2008200 грн. 01 коп., в т.ч.: основний платіж 1186121 грн. 19 коп., штрафні санкції 393170 грн. 67 коп., пеня 428908 грн. 15 коп. (Вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.06.09р.)
Боргові зобов"язання боржника перевищують 300 мінімальних заробітних плат, постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 29.04.2010 р. підтверджує безспірність вимог в сумі 1 579 302,88 грн., виконавчий лист № 2-а-1416/10/0270 від 23.06.10 р. та строк більше трьох місяців з дня виникнення боргу свідчать про неплатоспроможність боржника - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 31.08.2010р. порушено провадження у справі №5/162-10 за заявою Вінницької міжрайонною державної податкової інспекції, м. Вінниця до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 21.09.10р. відкладено розгляд справи №5/162-10 на 12.10.10.
12.10.10р. гоподарський суд Вінницької області прийняв постанову, якою визнано боржника -Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, скасовано арешт на майно боржника -Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, адреса : АДРЕСА_1).Відкрити ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури шість місяців.
Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Мілованова Артура В'ячеславовича.
В постанові гоподарський суд Вінницької області прийшов до висновку про те, що ФОП ОСОБА_1 не виконувала обов'язку щодо своєчасного погашення податкових зобов'язань, Вінницькою МДПІ відповідно до п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а відтак боржника ФОП ОСОБА_1 слід визнати банкрутом.
З огляду на викладене судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, зокрема із заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та роз'яснення Вищого господарського суду України від 21 серпня 2001 року № 02-5/926 органи державної податкової служби є кредиторами, а платник податків, який неспроможний виконати свої зобов'язання щодо сплати податків і зборів -боржником.
Таким чином, з огляду на Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі якщо платник податків не може виконати свої зобов'язання щодо сплати податків та/або інших кредиторських вимог не інакше як через відновлення платоспроможності, для ініціювання процедури банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності, підставою може бути наявність у платника податків непогашених протягом трьох місяців кредиторських зобов'язань (у тому числі зі сплати податків, зборів та обов'язкових платежів).
Згідно статті 9 Закону України „Про систему оподаткування" платники податків зобов"язані сплачувати належні суми податків, зборів (обов"якових платежів) у встановлені законом терміни, обов'язок юридичної особи щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) припиняється із їх сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів) або його скасуванням податкової заборгованості.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (розрахунку).
Відповідно до п.п. 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону № 2181-111 вказано, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до пп. 5.3.1. п.5.3 ст. 5 Закону № 2181-111, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підставою для порушення господарським судом справи про банкрутство, як передбачено статтею 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника, що сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не було задоволено боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до пункту 29 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року N15 у разі подання органами державної податкової служби заяв про порушення справи про банкрутство безспірними слід вважати лише вимоги про стягнення податкового боргу (недоїмки), визначення якого наведено в пункті 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідного до якого податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному у чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на сумуу податкового зобов'язання. Безспірність вимог щодо стягнення недоїмок зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) має підтверджуватися документами про узгодження суми податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (пункт 5.1 статті 5 цього Закону). Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв рішення з порушенням законодавства, податкове зобов'язання вважається узгодженим з дня прийняття рішення в адміністративному чи судовому порядку (пункт 5.2.2 статті 5 та пункт 16.2 статті 16).
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 цього Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків (пункт 5.4.1 статті 5).
За Законом факт безспірності вимог кредиторів виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами (виконавчими або іншими розрахунковими, на підставі яких здійснюється списання коштів).
До суду першої інстанції було надано копії першої податкової вимоги №1/599 від 25.03.2008року, другої податкової вимоги № 2/1031 від 15.09.2009 року, про обов'язок погашення податкового боргу.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.06.2010р. стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок її активів заборгованість перед бюджетом в сумі 1579302,88 грн., з яких заборгованість по податку на додану вартість в сумі 1177980,22 грн. та податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 401322,66 грн.
Відділом державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.10.2010р., яке було відкрито на підставі виконавчого листа №2-а-1416/10/0270 виданого 01.02.2010р.
З огляду на вищезазначене твердження боржника про те, що в постанові не зазначено, чи ДПІ звертались до ДПС Вінницького району за виконанням рішення суду про примусове стягнення до ФОП ОСОБА_1 податкової суми є безпідставним та спростовується наявними матеріалами в справі.
Крім того, судовою колегією не приймаються до уваги доводи позивача про неналежне його повідомлення про дату, час і місце судового засідання як безпідставні.
Так, ухвала господарського суду Вінницької області від 31.08.2010р. (т.1,а.с.1), ) про порушення провадження у справі №5/162-10 та призначення її до розгляду на 16.09.2010р. надіслана ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції (а.с. 1).
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 21.09.10р. (т.1, а.с.36) відкладено розгляд справи на 12.10.10. Ухвала надіслана згідно переліку, що підтверджується реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції.
Постанова господарського суду Вінницької області від 12.10.10р. (т.1., а.с. 39) направлена згідно переліку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції.
Отже, ФОП ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час і місце проведеноня судових засідань в ході розгляду справи №5/162-10 про визнання банкрутом.
З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що постанова господарського суду Вінницької області від 12.10.10р. у справі №5/162-10 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним та всебічним дослідження обставин справи а тому постанова підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст. ст.101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Постанову господарського суду Вінницької області від 12.10.10р. у справі №5/162-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 - без задоволення.
2. Справу №5/162-10 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Щепанська Г.А.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Демидюк О.О.