"21" червня 2011 р.Справа № 3/114-10-4616
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Михайлова М.В.
суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.
При секретарі Герасименко Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_2., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільного підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „ТМ Термінал”
на ухвалу господарського суду Одеської області від 30 травня 2011 року
про відстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 року
у справі № 3/114-10-4616
за позовом Спільного підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „ТМ Термінал”, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Хантадзе, 23
до Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Праці, 6
про: стягнення 4 487 364, 09 грн.,-
У жовтні 2010 року Спільне підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ Термінал" звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", у якій просило стягнути на користь позивача компенсацію за використання техніки в період з 17.02.2009р. по 05.06.2009р. у розмірі 3 775 000 грн., компенсацію інфляційних втрат у розмірі 541 571, 63 грн. та 3% річних у розмірі 170 792,47 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 26 січня 2011 року по справі № 3/114-10-4616 (суддя Д'яченко Т.Г.) в позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2011р. апеляційну скаргу Спільного підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ Термінал" задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 26.01.2011р. по справі №3 / 114-10-4616 скасовано, позовні вимоги Спільного підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ Термінал" задоволено у повному обсязі.
14.03.2011 р. на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2011р. господарським судом Одеської області видано відповідні накази.
У зв'язку з надходженням запиту від 11.03.2011р., супровідним листом від 15.03.2011р. справу №3/114-10-4616 надіслано до Одеського апеляційного господарського суду.
26.04.2011р. до господарського суду Одеської області надійшла заява Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" в порядку ст. 121 ГПК України, у якій заявник просив суд призупинити примусове виконання наказу господарського суду у справі №3 / 114-10-4616 до розгляду заяви про відстрочку виконання рішення суду по суті та надати Державному підприємству "Іллічівський морський торговельний порт" відстрочку виконання рішення суду у справі строком на 9 місяців.
У зв'язку з перебуванням матеріалів справи №3 / 114-10-4616 за межами суду, ухвалою господарського суду Одеської області від 29.04.2011р. питання про прийняття заяви Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" в порядку ст. 121 ГПК України від 26.04.2011р. відкладено до повернення матеріалів справи до господарського суду Одеської області.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2011р. касаційну скаргу державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2011р. у справі №3/114-10-4616 залишено без змін.
Після повернення матеріалів справи до господарського суду Одеської області ухвалою суду від 18.05.2011р. прийнято заяву Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" в порядку ст.121 ГПК України до розгляду та призначено розгляд заяви у судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30 травня 2011 року по справі № 19/17-228-2011 (суддя Д'яченко Т.Г.) заяву ДП "Іллічівський морський торговельний порт" в порядку ст.121 ГПК України про надання відстрочки виконання рішення суду у справі №3/114-10-4616 -задоволено; надано Державному підприємству "Іллічівський морський торговельний порт" відстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду України від 01.03.2011р. по справі №3 / 114-10-4616 строком на 9 місяців.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Спільне підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „ТМ Термінал” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу суду скасувати, відмовити в задоволення заяви про надання відстрочки.
Свої вимоги скаржник мотивує тим, що рішення господарського суду є незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу позивача, але його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу вважає необґрунтованою.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вже зазначалося вище, ухвалою господарського суду Одеської області від 30 травня 2011 року заява ДП „Іллічівський морський торговельний порт” про надання відстрочки виконання Постанови Одеського апеляційного господарського суду України від 01 березня 2011 року по справі № 3/114-10-4616 задоволено і відповідачу надано відстрочку строком на дев'ять місяців.
Частиною першою статті 121 ГПК України передбачено право суду, який видав виконавчий документ, «при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони,... і у виняткових випадках... відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови».
Вищий арбітражний суд України в пункті 2 свого Роз'яснення від 12 вересня 1996 року № 02-5/333 з наступними змінами і доповненнями відзначив, що «підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим». «... вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи».
Разом з тим колегія суддів зазначає, що задовольняючи заяву відповідача щодо відстрочення виконання рішення суду, господарський суд виходив не з того, що неможливо виконати рішення або з певних причин складно, а взяв до уваги негативні наслідки виконання такого рішення для відповідача. Але наявність заборгованості перед відповідачем інших осіб, тяжкий фінансовий стан, наявність кредитної заборгованості чи очікування прибутку від своєї підприємницької діяльності за змістом ст. 121 ГПК України не є підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення.
Колегія суддів вважає, що наведені відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення, такі як тяжке фінансове становище та нерентабельність господарської діяльності, не є тими виключними обставинами, які давали підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки, важке фінансове становище відповідача утворилося внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин, крім того скрутне фінансове становище є як у відповідача, так і у позивача, що підтверджується наданими сторонами доказами.
В судовому засіданні під час розгляду заяви відповідача його представник, обґрунтовуючи необхідність надання відстрочки виконання рішення суду на строк дев'ять місяців, мотивував це важким матеріальним станом підприємства, а також тим, що примусове виконання рішення призведе до блокування рахунків, стягнення 10% виконавчого збору, що додатково погіршить фінансовий становище відповідача.
21.06.2011 року в обґрунтування своєї правової позиції відповідач надав наказ № 53-О від 14.06.2011 року Міністерства інфраструктури України. Судова колегія зазначає, що зазначеним наказом звільнено ОСОБА_3. з роботи з посади начальника ДП „ІМТП”, однак даний документ в жодному разі не підтверджує критичний фінансовий стан відповідача. В зв'язку із наведеним зазначений документ не приймається як належний доказ на підтвердження позиції відповідача.
Доводи представника відповідача щодо тяжкого фінансового стану підприємства були спростовані в судовому засідання з посиланням на конкретні та регулярні повідомлення відповідача на його офіційному сайті, які свідчать про стабільну і ефективну роботу підприємства.
Наведена інформація спростовує аргументи відповідача про те, що примусове виконання рішення суду може призвести до суттєвого погіршення фінансового стану порту, ускладнить роботу порту і поставить його на межу фінансового краху.
Колегія суддів вважає, що відповідач не надав ніяких переконливих доказів винятковості ситуації, що спонукала його звернутися до суду із відповідною заявою. Не наведено також доказів існування обставин, що за змістом статті 121 ГПК України ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не доведено існування причинно-наслідкового зв'язку між такими обставинами і неможливістю виконання судового рішення. Тому ухвала господарського суду про відстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 року підлягає скасуванню, в задоволенні заяви про надання розстрочки слід відмовити.
Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні ухвали, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції не повністю відповідають обставинам справи та в деяких випадках засновані на припущеннях.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
З урахуванням наведеного апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду про відстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 року - скасуванню, в задоволенні заяви про надання розстрочки слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106, 121 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Спільного підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „ТМ Термінал”, Одеська обл., м. Іллічівськ, на ухвалу господарського суду Одеської області від 30 травня 2011 року про відстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 року у справі № 3/114-10-4616 задовольнити, ухвалу господарського суду скасувати.
Відмовити в задоволенні заяви Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” в порядку ст. 121 ГПК України про надання відстрочки виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 року у справі № 3/114-10-4616 строком на 9 місяців.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 23 червня 2011 року.
Головуючий суддя: М.В. Михайлов
Суддя: А.І. Ярош
Суддя: О.О. Журавльов