"23" червня 2011 р.Справа № 5/248/10
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Картере В.І.,
суддів: Жекова В.І., Пироговського В.Т.,
при секретарі судового засідання -Марінової І.І.
за участю представників:
від прокуратури -Лянна О.А.,
від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва -не з'явився, належним чином повідомлений,
від ТОВ „Авиаль-Ник” -Балабан В.В.,
від ліквідатора Безабчук А.В. -не з'явився, належним чином повідомлений,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва
на постанову Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2011р.
у справі № 5/248/10
за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Авиаль-Ник”
за участю ліквідатора боржника -Безабчук А.В.
про визнання банкрутом
27.12.2010р. до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ) „Авиаль-Ник” в порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в якій останнє просило:
- порушити провадження у справі про банкрутство ТОВ „Авиаль-Ник”;
- визнати ТОВ „Авиаль-Ник” банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру;
- призначити ліквідатором ТОВ „Авиаль-Ник” голову ліквідаційної комісії Безабчук А.В.
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2011р. (суддя Міщенко В.І.) ТОВ „Авиаль-Ник” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТОВ „Авиаль-Ник” призначено голову ліквідаційної комісії Безабчук А.В.
Постанову про визнання боржника банкрутом мотивовано із посиланням на недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів, про що свідчить проміжний ліквідаційний баланс підприємства станом на 23.12.2010р., наданий ліквідатором.
Не погодившись із вказаною постановою суду Перший заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати постанову місцевого господарського суду від 27.01.2011р. та припинити провадження у справі на підставі п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що місцевий господарський суд, всупереч ст. 63 ГПК України та абзацу 3 ч.1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі -Закон України про банкрутство), прийняв заяву ТОВ „Авиаль-Ник”, до якої не було додано доказів про сплату державного мита, до провадження.
Також апелянт зазначає, що необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, проведення перевірки фінансової діяльності товариства органом державної податкової служби чи іншими державними органами у межах їх компетенції, чого на думку апелянта, не було дотримано заявником при поданні заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Авиаль-Ник”.
Крім того апелянт стверджує, що господарський суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що в матеріалах справи наявні лише довідки про відсутність заборгованості товариства перед Миколаївським обласним відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також Управління УПФУ у Центральному районі м. Миколаєва, а довідок відповідного контролюючого органу, про відсутність у товариства заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами, немає.
Апелянт також звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що в матеріалах справи відсутня заява арбітражного керуючого Безабчук А.В., в якій висловлюється згода на призначення її ліквідатором товариства та підтверджується її незацікавленість у розгляді вказаної справи, а також відсутня ліцензія на право здійснення цим ліквідатором господарської діяльності.
Ліквідатор ТОВ „Авіаль-Ник” надав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив апеляційну скаргу залишити без змін, а оскаржувану постанову - без задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування господарським судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 статті 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі -Закон про банкрутство) встановлено, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи визначені ст. 105 ЦК України.
Зокрема, згідно із приписами вказаної норми:
учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення;
учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи;
з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється;
комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи;
комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.
Також, статтею 60 Господарського кодексу України, яка визначає загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання встановлено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.
Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.
Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.
Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.
Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону про банкрутство є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби, про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.
В матеріалах даної справи наявні докази розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення ТОВ „Авиаль-Ник” відповідно до частини 4 статті 105 ЦК України (а.с.16), а саме: копія оголошення, розміщеного у газеті „Голос України” №198 (4948) від 22.10.2010р.
Також, з матеріалів справи вбачається, що голова ліквідаційної комісії боржника звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство за правилами ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” із дотриманням строку, передбаченого частиною 4 статті 105 ЦК України, оскільки інформація про прийняття засновником боржника рішення про ліквідацію товариства, розмішена у газеті „Голос України”, була опублікована 22.10.2010р., а заяву про банкрутство ТОВ „Авиаль-Ник” було подано до господарського суду 27.12.2010р., тобто більш ніж через 2 місяці з моменту розміщення засновником боржника оголошення у газеті „Голос України”.
Крім того, у заяві про банкрутство ТОВ „Авиаль-Ник” містяться відомості про відсутність майна у боржника, а в матеріалах справи наявні докази повідомлення органу державної податкової служби про припинення вказаного підприємства у встановленому законом порядку (лист від 29.10.2010р. (а.с.24).
Також, до заяви ліквідатора про порушення справи про банкрутство доданий проміжний ліквідаційний баланс, складений відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України (а.с.25).
Отже ствердження апелянта про недотримання ТОВ „Авиаль-Ник” вимог ч. 1 ст. 51 Закону про банкрутство щодо умов та порядку звернення до господарського суду, спростовуються наявними у справі доказами.
Посилання апелянта в апеляційні скарзі на те, що місцевий господарський суд, всупереч ст. 63 ГПК України та абзацу 3 ч.1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі -Закон України про банкрутство), прийняв до провадження заяву ТОВ „Авиаль-Ник”, до якої не було додано доказів про сплату державного мита, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та Декретом Кабінету міністрів України „Про державне мито” не передбачено обов'язку сплати державного мита із заяв про банкрутство, які подаються боржником.
Ствердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутня заява арбітражного керуючого Безабчук А.В., в якій висловлюється її згода на призначення ліквідатором товариства та підтверджується її незацікавленість у розгляді вказаної справи, а також відсутня ліцензія на право здійснення цим ліквідатором господарської діяльності, не приймаються до уваги апеляційним господарським судом, з огляду на таке:
Частиною 2 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.
Як вбачається з матеріалів справи, Безабчук А.В. виконувала функції голови ліквідаційної комісії боржника до звернення ТОВ „Авиаль-Ник” до господарського суду.
Крім того, в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Авиаль-Ник” голова ліквідаційної комісії Безабчук А.В. просить суд призначити її ліквідатором боржника, що і є її згодою на призначення ліквідатором по цій справі.
Інші доводи апелянта щодо відсутності у матеріалах справи доказів відсутності у товариства заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами, спростовуються матеріалами справи, в яких, зокрема, наявні листи Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центральному районі м. Миколаєва №1660-01/06 від 08.11.2010р., №300-03/17 від 11.03.2011р. та лист Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва №300-03/17 від 11.03.2011р. (а.с.28), з яких, зокрема, вбачається відсутність заборгованості боржника перед названими установами.
Крім того, на протязі двох місяців з моменту розміщення оголошення про ліквідацію боржника, жодна з бюджетних організацій чи установ, не заявили своїх кредиторських вимог до боржника, що свідчить про відсутність у ТОВ „Авиаль-Ник” будь-якої заборгованості перед бюджетом.
Виходячи з викладеного, підстави для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 85, 99, 101-106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Постанову Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2011р. по справі № 5/248/10 -залишити без змін, а апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва -без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя : В.І. Картере
Судді: В.І. Жеков
В.Т. Пироговський
Повний текст постанови підписаний 23.06.2011р.