"21" червня 2011 р.Справа № 30/17-942-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді В.Б. Туренко
суддів Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук
при секретарі судового засідання: О.О. Довбиш
за участю представників сторін:
від відповідача -П.А. Бессараба, О.О. Шишков
представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3
на рішення господарського суду Одеської області від 04.05.2011 р.
у справі № 30/17-942-2011
за позовом ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЦЕНТР”
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4
про визнання недійсними протоколів загальних зборів
В березні 2011 р. ОСОБА_3 звернулась до господарського суду з позовом про визнання недійсними Протоколів загальних зборів ТОВ „Центр” за №№ 3, 1, 2 від 27.06.1997 р., 12.08.2004р., 04.10.2004 р. посилаючись на їх невідповідність законодавчим нормам, положенням Статуту товариства. Крім того, позивач просив поновити строк позовної давності зазначаючи, що позовна давність не поширюється на вимоги, що виникають із порушення особистих немайнових прав (а.с.2-4).
Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що позивач без поважних причин пропустив строк позовної давності, оскільки йому було відомо про існування спірних протоколів, також відповідач посилався на неправильне обрання позивачем способу захисту своїх прав, та вказував на необґрунтованість позовних вимог (а.с. 35-38).
Рішенням господарського суду Одеської області від 04.05.2011р. (суддя Рога Н.В.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 06.05.2011 р., у задоволенні позову відмовлено з підстав пропуску строку позовної давності та ненадання доказів поважності причин пропуску цього строку (а.с. 98-99).
Не погодившись з даним рішенням, позивач 14.05.2011 р. звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати та задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Відзиви на апеляційну скаргу відповідач та третя особа не надали.
Заслухавши представників відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю „ЦЕНТР” засноване 27.06.1997 р. та зареєстровано Білгород-Дністровським Виконкомом міської ради народних депутатів від 01.09.1997 р. реєстраційний № 486, згідно з рішенням засновників, членів трудового колективу АТРО „Лавалакс”, з метою участі в приватизації та подальшої господарської діяльності. (а.с. 12).
Відповідно до протоколу № 3 загальних зборів ТОВ „ЦЕНТР” від 27.06.1997 р., на зборах були присутні 40 осіб, до порядку денного включено питання щодо обрання директора ТОВ „ЦЕНТР” членами трудового колективу АТРО „Лавалакс”. Постановлено обрати директором Лаптійчук В.О., наділити її повноваженнями згідно установчих документів товариства. Голосували одноголосно. (а.с. 9).
Згідно протоколу № 1 загальних зборів ТОВ „ЦЕНТР” від 12.08.2004 р., загальна кількість засновників 16 осіб, відповідно до засновницького договору та Статуту, на зборах були присутні 13 осіб, у т.ч. Лаптійчук В.О. по довіреностям на право брати участь у загальних зборах та голосувати від двох засновників. Не приймали участь у загальних зборах: ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 До порядку денного внесено питання щодо переобрання посадових осіб ТОВ „ЦЕНТР”. Постановили: переобрати на строк до 01.01.2010 р. директором ТОВ „ЦЕНТР” Лаптійчук В.О. Голосували одноголосно. (а.с. 10).
Відповідно до протоколу № 2 загальних зборів товариства від 04.10.2004 р., загальна кількість засновників 16 осіб, відповідно до засновницького договору та Статуту, на зборах були присутні 13 осіб, у т.ч. Лаптійчук В.О. по довіреностям на право брати участь у загальних зборах та голосувати від двох засновників. Не приймали участь у загальних зборах: ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які після повідомлення про місце та час загальних зборів у письмовій формі виказали свої заперечення з приводу ліквідації ТОВ „ЦЕНТР”. Порядком денним загальних зборів було питання щодо ліквідації ТОВ „ЦЕНТР” та створення ліквідаційної комісії. Постановили: ліквідувати товариство, створити ліквідаційну комісію, уповноважити голову ліквідаційної комісії Лаптійчук В.О. здійснити необхідні дії щодо ліквідаційної процедури. 13 присутніх засновників -голосували „за”, голоси ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зараховані як „проти” на підставі їх письмових заперечень. (а.с. 11).
З огляду на викладене, скаржник посилається, що вищезазначені протоколи загальних зборів не відповідають повноваженням органів, які їх постановили, Статуту ТОВ „ЦЕНТР”, і тому, їх слід визнати недійсними.
Однак, судова колегія, вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч.5 ст. 98 ЦК України, саме рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 р. „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України, та не випливають із положень законодавства. Також, пунктом 20 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного суду України передбачено, що у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України.
Таким чином, виходячи з приписів ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, такий спосіб захисту цивільних прав як визнання протоколів загальних зборів недійсними, не відповідає можливим способам захисту прав та інтересів, встановлених господарським та цивільним законодавством, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа звернулася до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За приписами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Доводи позивача щодо відсутності пропуску строку позовної давності на підставі ч. 1 ст. 100 та ч.1 ст. 268 ЦК України розглядались судом першої інстанції і визнані безпідставними, оскільки, визначення права участі у товаристві як особистого немайнового права є специфічним правилом, включеним до змісту Цивільного кодексу України. Воно не погоджується ні з ч. 2 ст. 26 ЦК України, що визнає особисті немайнові права такими, що безпосередньо входять до змісту цивільної правоздатності фізичної особи, ні зі ст. 269-315 ЦК України, присвяченим особистим немайновим правам фізичних осіб. Виходячи з вищевикладеного ч.1 ст. 100 ЦК України забороняє передавати права участі у товаристві іншій особі лише окремо, а разом із майновими правами право участі у товаристві може передаватись в порядку, встановленому законом та установчими документами. За таких обставин, позовна давність не поширюється лише на вимоги про порушення особистих немайнових прав, що встановлюються приписами ст. ст. 269-315 ЦК України. Судова колегія погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, оскільки він відповідає чинному законодавству.
Крім того, посилання позивача стосовно того, що доказом поважності пропуску останнім строку позовної давності є копія листа держреєстратора, з якого вбачається факт скерування у вересні 2009 р. на адресу Білгород-Дністровського суду реєстраційних документів ТОВ „ЦЕНТР”, які витребувані судом у зв'язку з розглядом справи про законність установчих документів, не приймаються судовою колегією до уваги, так як в описі документів із реєстраційної справи ТОВ „ЦЕНТР” зазначається тільки один протокол загальних зборів від 04.10.2004 р. № 2, але скаржником оскаржується ще два інші протоколи від 27.06.1997 р. та від 12.08.2004 р. (а.с. 62, 63). Матеріали справи містять виписку із наказу № 4 від 21.11.2003 р. про призначення на посаду директора ТОВ „ЦЕНТР” ОСОБА_3. (а.с. 28), що надавало їй можливість бути обізнаною з усіма протоколами загальних зборів.
Отже, позивачем, всупереч ст. 33 ГПК України, не доведено поважності причин пропуску строку позовної давності.
З урахуванням зазначеного, судова колегія не вбачає підстав для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд
Рішення господарського суду Одеської області від 04.05.2011 р. у справі № 30/17-942-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя В.Б. Туренко
Суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.В. Поліщук
Повний текст постанови підписано 23.06.2011 р.